Рішення № 79836677, 07.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м.Житомир справа № 806/1814/18

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 грудня 2017 року №№0025611401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 грудня 2017 року №№0025611401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач указував, що прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень - рішень на підставі висновків акту перевірки, які є частково помилковими, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах та прямо протирічать договорам та іншим документам. ТОВ "Астем Трейд" стверджує, що будь - які порушення податкового та іншого законодавства відсутні, тому податкові повідомлення - рішення від 06 грудня 2017 року №№0025611401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.05.2018.

24.05.2018 справа в підготовчому засіданні не слухалася, у зв'язку із надходженням заяви позивача про відкладення розгляду справи. Нове підготовче засідання в справі призначено на 05.06.2018.

05 червня 2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.06.2018 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.

22.06.2018 справа в підготовчому засіданні не слухалась у зв'язку із відпусткою судді. Нове підготовче засідання в справі призначено на 26.07.2018.

26 липня 2018 р. справа в підготовчому засіданні не слухалась, оскільки представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи. Чергове підготовче засідання в справі призначено на 15.08.2018.

У підготовчому засіданні 15.08.2018 задоволено клопотання представника позивача та продовжено перерву до 24.09.2018.

24.09.2018 перерву в підготовчому засіданні продовжено до 03.10.2018, оскільки представник позивача не прибув до суду та подав заяву про відкладення розгляду справи.

03.10.2018, за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 03.10.2018.

У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні, судом оголошено перерву до 01.11.2018, яку продовжено до 07.11.2018.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили суд позов задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у відзиві та запереченнях. У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити ТОВ "Астем - Трейд" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю. Заперечуючи проти пред’явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. ГУ ДФС у Житомирській області зазначено, що висновки акту перевірки № 828/06-30-10-14-01/39824840 від 24.11.2017 відповідають вимогам чинного законодавства, тому винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є обґрунтованим та таким, що не суперечить нормам податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Астем Трейд» зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві та 08.06.2015 взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі м. Києва. З 26.01.2016 перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Матеріалами справи підтверджено, що з 30.10.2017 по 10.11.2017, з продовженням з 13.11.2017 по 17.11.2017, посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Астем Трейд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 08.06.2015 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 08.06.2015 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 24.10.2017 № 828/06-30-14-01/39824840 (далі – акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Астем Трейд», зокрема:

- п 44.1 ст.44, п.85.2, п.85.6, ст.85, п.121.1 ст. 121, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 2 ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», №16 «Витрати», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 1334606грн, в тему числі по періодам: за 2015р.-579271,0 грн, за 2016р. - 755335,0грн;

- п. 44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1835042,62 грн у тому числі за період:

- серпень 2015 року на суму 536847,87 грн (занижено);

- вересень 2015 року на суму 40047,47 грн (занижено);

- жовтень 2015 року на суму 254124,4 грн (занижено);

- листопад 2015 року на суму 91003,52 грн (занижено);

- грудень 2015 року на суму 33981,48 грн (занижено);

- січень 2016 року на суму 2664,09 грн (завищено);

- березень 2016 року на суму 129020,2 грн (занижено);

- квітень 2016 року на суму 33748,25 грн (занижено);

- червень 2016 року на суму 4828,00 грн (завищено);

- липень 2016 року на суму 5000,00 грн (занижено);

- серпень 2016 року на суму 74481,79 грн (занижено);

- вересень 2016 року на суму 141983,33 грн (занижено);

- жовтень 2016 року на суму 162005,9 грн (занижено);

- листопад 2016 року на суму 245205,5 грн (занижено);

- грудень 2016 року на суму 95084 грн (занижено);

- п. 44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено р. 21 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного» за грудень 2016 року на суму 45637,00 грн.

06 грудня 2017 року, на підставі акту перевірки від 24.11.2017 № 828/06-30-14-01/39824840, ГУ ДФС у Житомирській області прийнято ряд податкових повідомлень – рішень, зокрема:

- № НОМЕР_3 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астем Трейд» за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу, п. 2 ст. 3, ст.. 4 та ст.. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510 грн;

- № НОМЕР_1, яким позивачу, внаслідок встановленого порушення п. 44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) і зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, визначено суму завищення від’ємного значення податку на додану вартість за грудень 2016 року в розмірі 45637 грн;

- № НОМЕР_4, яким ТОВ «Астем Трейд» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 1835042 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 458761 грн, разом - 2293803 грн;

- № НОМЕР_2 про збільшення Товариству суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1523440 грн, у тому числі за податковим зобов’язанням на 1334606 грн та за штрафними санкціями – 188834 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями – рішеннями, ТОВ «Астем Трейд» подано скаргу на податкове повідомлення – рішення від 06.12.2017 за №№ НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС від 06.03.2018 № 8035/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення – рішення від 06.12.2017 за №№ НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Вважаючи, що податкові повідомлення - рішення від 06.12.2017 №№ НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_2 є протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи оспорювані податкові повідомлення – рішення на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зважає на наступне.

Як видно зі змісту акту перевірки, збільшення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість та зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року відбулося внаслідок перевірки правомірності проведених фінансово-господарських операцій при взаємовідносинах ТОВ «Астем Трейд» у 2015 році з контрагентами:

- ТОВ “Стимоіл – Компані” щодо придбання товарів на суму 909480,00 грн;

- ТОВ “Едвант Актив” щодо придбання товарів (металоконструкції) на суму 989802,87 грн;

- ТОВ “Промоегіон – ресурс” (вересень – жовтень 2015 року) щодо придбання послуг оренди опалубки на суму 964784,80 грн;

а також у 2016 році з контрагентами:

- ТОВ “Ікесінг” щодо придбання товарів на суму 420000 грн;

- ТОВ “Гранітбудмонтаж” щодо придбання товарів (металопрокат) на суму 810635,40 грн;

- ТОВ “Апекстрейд ЛТД” щодо придбання товарів на суму 365000 грн;

- ТОВ “Імперіал буд” щодо придбання товарів (комплектуючі для виготовлення металоконструкцій) на суму 2492911 грн;

- ТОВ “Будтехкомпані” (у 2015 – 2016 роках) щодо придбання товарів на суму 1944763,29 грн.

При цьому, заперечуючи право позивача на формування витрат і податкового кредиту контролюючий орган вказує на те, що в окремих податкових періодах контрагенти здійснювали незаконні господарські операції та первинні документи від яких оформлені неналежним чином.

На спростування висновків акту перевірки щодо відносин із указаними контрагентами позивачем надано до суду наступні матеріали.

По ТОВ «Ікесінг»:

- копію договору на поставку продукції № 153 від 20.12.2016, укладеного між ТОВ «Ікесінг» в особі директора ОСОБА_6 (Продавець) та ТОВ «Астем Трейд» в особі директора ОСОБА_7. За умовами цього договору Продавець зобов'язується передати Покупцю товар, перелік товару, кількість та ціна визначається в додатку до договору, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар в термін узгоджений сторонами договору або згідно графіку і провести оплату вартості товару на умовах цього договору. Згідно із додатком № 1 до цього договору предметом поставки була - балка 36 на суму з ПДВ – 420000,00 грн;

- копію видаткової накладної № 20-01-17 від 26.12.2016;

- картку рахунку 631 за 01.08.15-31.12.16.

По ТОВ “Гранітбудмонтаж”:

- копію договору купівлі – продажу № 230916 від 23.09.2016, укладеного ТОВ “Гранітбудмонтаж” в особі директора ОСОБА_8 з позивачем, у відповідності до якого і в порядку передбаченим ним, Продавець зобов’язується продати та передати у власність Покупця металопрокат бувший у використанні в асортименті, в подальшому – товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору;

- копії видаткових накладних № РН-0000012 від 23.09.2016 на суму з ПДВ 116400,00 грн, № РН-0000013 від 23.09.2016 на суму з ПДВ 187448,42 грн, № РН-0000015 від 23.09.2016 на суму з ПДВ 136116,00 грн, № РН-0000014 від 26.09.2016 на суму з ПДВ 298267,58 грн, № РН-0000019 від 30.09.2016 на суму з ПДВ 72400,00 грн;

- копії платіжних доручень;

- картки рахунку 631.

По ТОВ «Стимоіл-Компані»:

- копію договору купівлі – продажу № 459 від 30.08.2015, укладеного між Продавцем – ТОВ «Стимоіл – Компані» в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ «Астем Трейд» в особі директора ОСОБА_7. Умовами цього договору є передача Продавця товару у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар (арматура 12А400/500 міра, 82,83 т, та сплатити за нього на умовах договору – післяоплати;

- копію видаткової накладної № РН-0000047 від 31.08.2015 на суму 909480,00 грн з ПДВ;

- копію платіжного доручення;

- картку рахунку 63.

По ТОВ «Едвант Актив»:

- копію договору купівлі – продажу № 28-09-М від 28.09.2015 між Продавцем – ТОВ «Едвант Актив» в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ «Астем Трейд» в особі директора ОСОБА_7, за яким Продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується передати у власність Покупцю належний Продавцеві на праві власності металоконструкції (товар), а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його;

- копію видаткової накладної № 36 від 20.10.2015 на суму 312596,10 грн, № 38 від 21.10.2015 на суму 457829,93 грн, № РН 41 від 22.10.2015 на суму 219376,84 грн;

- копії платіжного доручення № 205 від 22.10.2015;

- картки рахунку 63.

По ТОВ «Імперіал ОСОБА_11»:

- копію видаткової накладної № 123 від 04.04.2016 на суму 91609,48 грн з ПДВ, № 437 від 01.08.2016 на суму з ПДВ 111890,71 грн, № 621 від 13.10.2016 на суму з ПДВ 124199,95 грн, № 620 від 20.10.2016 на суму з ПДВ 105249,95 грн, №619 від 21.10.2016 на суму 316365,55 грн, у т.ч. ПДВ, № 670 від 26.10.2016 на суму з ПДВ – 30000,00 грн; № 671 від 27.10.2016 на суму 30000,00 грн з ПДВ, № 639 від 28.10.2016 на суму з ПДВ 178150,72 грн, № 669 від 28.10.2016 на суму з ПДВ 88069,24 грн, № 668 від 28.10.2016 на суму з ПДВ 100000,00 грн, № 659 від 07.11.2016 на суму 115291,07 грн з ПДВ, № 665 від 08.11.2016 на суму з ПДВ 366035,82 грн, № 685 від 08.11.2016 на суму з ПДВ 55000,00 грн, № 687 від 10.11.2016 на суму з ПДВ 358454,02 грн, №723 від 18.11.2016 на суму 318253,01 грн, в т.ч. ПДВ -53042,17 грн, № 729 від 22.11.2016 на суму з ПДВ – 44400,00 грн;

- копії платіжних доручень, в яких призначення платежу вказано: попередня оплата за металопрокат згідно договору № 161101/1 від 01.11.2016;

- копії платіжних доручень із призначенням платежу: сплата за балку згідно рахунка;

- копії ТТН № Р659 від 07.11.2016, № Р665 від 08.11.2016, № Р685 від 08.11.2016, № Р687 від 10.11.2016, № Р723 від 18.11.2016, № Р729 від 22.11.2016;

- картки рахунку 631, 63.

По ТОВ «Промрегіон – ресурс»:

- копія договору оренди опалубка № 6917 від 01.09.2015, укладеного між ТОВ «Промрегіон – ресурс» (Орендодавець) в особі ОСОБА_12 та позивачем (Орендар) щодо строкового платного користування опалубка зі сплатою оренди Орендарем Орендодавцеві;

- акти надання послуг з оренди опалубки № 42 від 30.09.2015 (вартістю послуг із ПДВ 240284,82 грн), № 43 від 31.10.2015 (вартість послуг із ПДВ 381500,00 грн), № 44 від 30.11.2015 (вартість послуг із ПДВ 343000,00 грн);

- копії платіжних доручень;

- картка рахунку 631;

- копія договору підряду на виконання робіт з влаштування залізобетонних фундаментів № 1-08 від 20.08.2015, укладеного між ТОВ «Факторія – Агро» та позивача, як підставу укладення договору оренди опалубка; довідка форми КБ -3 за січень 2016 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року.

По ТОВ «Апекстрейд ЛТД»:

- копію договору купівлі – продажу № 90816 від 09.08.2016, укладеного між ТОВ «Апекстрейд ЛТД» в особі директора ОСОБА_13 (Продавець) і ТОВ «Астем Трейд» (Покупець), за яким Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця металопрокат бувший у використанні та двотавру балку 30 в асортименті, в подальшому іменовану товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору;

- копії видаткових накладних № РН-0000004 від 09.08.2016 на суму з ПДВ 100000,00 грн; № РН-0000005 від 10.08.2016 на суму з ПДВ 201000,00 грн; № РН-0000006 від 12.08.2016 на суму з ПДВ 64000,00 грн;

- копії платіжних доручень;

- картки рахунку 63;

По ТОВ «Будтехкомпані»:

- копії видаткових накладних № РН-0000128 від 21.08.2016 на суму з ПДВ 281609,20 грн; № РН-0000190 від 29.10.2015 на суму з ПДВ 282000,00 грн; № РН-0000189 від 15.10.2015 на суму з ПДВ 204131,52 грн; № РН-0000191 від 18.11.2015 на суму з ПДВ 30000,00 грн; № РН-0000192 від 18.11.2015 на суму з ПДВ 59111,11 грн; № РН-0000194 від 30.12.2015 на суму з ПДВ 30887,06 грн; № РН-0004645 від 25.12.2015 на суму з ПДВ 110001,82 грн; № РН-0000002 від 30.01.2016 на суму з ПДВ 42015,42 грн; № РН-0000006 від 31.03.2016 на суму з ПДВ 223560,00 грн; № РН-0000007 від 31.03.2016 на суму з ПДВ 156000,00 грн; № РН-0000005 від 31.03.2016 на суму з ПДВ 262747,20 грн; № РН-0000004 від 31.03.2016 на суму з ПДВ 257700,00 грн;

- копії платіжних доручень;

- картки рахунку 631.

По «АРТ БУД Сервіс»:

- копію договору підряду на виконання робіт з виготовлення металоконструкцій від 05.08.2016, укладеного між ТОВ «АРТ БУД Сервіс» (Замовник) в особі директора ОСОБА_14 та ТОВ «Астем Трейд» в особі директора ОСОБА_7. Цим договором визначено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується у межах договірної ціни на свій ризик, в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи з виготовлення та монтажу металевих конструкцій на об’єкті ТОВ «ВТФ «ЕКМІ» за адресою Київська область, Обухівський район, м. Україна, вул. Промислова, 15, на підставі проекту шифр – КМ – 67,26 тонн згідно специфікації, що надається в кресленнях КМ. Вартість робіт визначена з робіт з виготовлення металоконструкцій – 1435204,01 грн, з урахуванням ПДВ 20 % в сумі 239200,67 грн та виготовлення металоконструкцій за 1 тону складає 21338,15 грн, з урахуванням ПДВ в сумі 3556,36 грн.

- копію виписки по рахунку за 08.08.2016;

- копії податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року

- картка бухгалтерського рахунку 361 по вказаному контрагенту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України).

Згідно зі пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємства є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3 ст. 198. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 1- 2 пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

В силу приписів статті 4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах, зокрема: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 згаданого Закону, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначеннями, що містяться у статті 1 вказаного Закон, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів (послуг) до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товарів чи послуг, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об'єкта оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У той же час, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, при вирішенні справи слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 90 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Суд погоджується із висновками податкового органу щодо порушень позивачем п.44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, та зазначає, що надані позивачем документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ “Стимоіл – Компані” , ТОВ “ОСОБА_15; ТОВ “Ікесінг”, ТОВ “Промоегіон – ресурс”, ТОВ “Гранітбудмонтаж”, ТОВ “Апекстрейд ЛТД”, ТОВ “Імперіал буд”, ТОВ “Будтехкомпані” не підтверджують в повній мірі та не розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Відтак, такі первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Також суд ураховує, що 10.05.2016 Севєродонецьким міським судом Луганської області винесено вирок, згідно якого директора і засновника ТОВ “Стимоіл –Компані” ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України (справа № 428/1898/16-к). Вироком, зокрема, встановлено, що в період червень – листопад 2015 р. ТОВ “Стимоіл –Компані” в порушення пп. «а» п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, пунктів 7 і 8 розділу III, пп. 1, 2 і 7 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 102/26547, сформовано штучний податковий кредит контрагентам-покупцям та відповідно зменшено їх податкові зобов'язання у вигляді несплати податку на додану вартість на загальну суму понад 11,3 млн. грн. наступними суб'єктами господарювання, зокрема: TOB «Астем Трейд» (код 39824840).

Вирок набрав законної сили 10.06.2016.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2017 (Справа № 757/26000/17-к) ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України. Вироком суду, зокрема, встановлено, що після перереєстрації ТОВ «Апекстрейд ЛТД» на ім’я ОСОБА_13, який виступивши номінальним засновником та директором підприємства, останній самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи передав невстановленим слідством особам, які використовували підприємство з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, що мало виражатися у наданні послуг мінімізації податкових зобов’язань за матеріальну винагороду суб'єктам господарської діяльності України.

Також вироком Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2018 (справа № 757/45601/17-к) визнано винним ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, на ім'я якого з 29.04.2016 перереєстровано ТОВ «Апекстрейд ЛТД».

Судовим рішенням встановлено, що після перереєстрації ТОВ «Апекстрейд ЛТД» на ім’я ОСОБА_16, який виступивши номінальним засновником та директором підприємства, останній самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи передав невстановленим слідством особам, які використовували підприємство з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації податкових зобов’язань за матеріальну винагороду суб'єктам господарської діяльності реального сектору економіки.

Верховним Судом України у постановах від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14, від 14.06.2016 у справі № 826/14268/14, від 25.04.2017 у справі № 816/8405/15 висловлено правову позицію, що статус фіктивного, нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи встановлені обставини, з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ГУ ДФС у Житомирській області фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Стимоіл-Компані» та ТОВ «Апекстрейд ЛТД», свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ТОВ «Астем Трейд».

Крім того, про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Так, за даними бази даних контролюючого органу, докази на підтвердження чого долучені до матеріалів справи, у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські, офісні та виробничі приміщення, а також земельні ділянки чи інші об'єкти оподаткування. Товариства реалізовували товари на адресу контрагентів – покупців, що по номенклатурі є відмінними від товарів, придбаних у контрагентів –постачальників.

Згідно із АІС «Податковий кредит» між позивачем та контрагентами – ТОВ «Промрегіон-ресірс», ТОВ «Імперіал ОСОБА_11» встановлені розбіжності по взаємовідносинах.

Позивачем виявлені розбіжності спростовані не були. Доказів наявності у контрагентів достатніх трудових ресурсів для здійснення спірних операцій, що обумовлюється не лише специфікою згаданих операцій, а й умовами договору, матеріали справи також не містять і судом під час розгляду спору не встановлено. Водночас обізнаність позивача відносно наявності у контрагента необхідних ресурсів та можливостей при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угоди (обумовлених операцій).

Враховуючи наведене, надані в даному випадку первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами за спірний період та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод.

Щодо податкового зобов'язання з ПДВ.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу, згідно зі пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як видно із акта перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 08.06.2015 по 31.12.2016 встановлено їх заниження всього у сумі 397783 грн, в тому числі по періодам за 2015 рік заниження податкових зобов'язань в сумі 312370,00 грн, а саме заниження податкових зобов'язань у сумі 348833,00 грн (серпень 2015 р. на суму 338333,00 грн, грудень 2015 р. – 10500,00 грн); завищення податкових зобов’язань у сумі 36463,00 грн (жовтень 2015 р. – 35342,00 грн, листопад 2015 р. – 1121,00 грн); за 2016 рік заниження податкових зобов'язань в сумі 85413,00 грн, а саме заниження податкових зобов'язань за листопад 2016 року в сумі 103242,00 грн, завищення податкових зобов'язань в сумі 17829,00 грн (січень 2016 р. – 10500,00 грн, квітень 2016 р. – 2501,00 грн, червень 2016 р. – 4828,00 грн).

Заниження за 2015 рік в акту перевірки обґрунтовано тим, що в серпні 2015 року ТОВ «Астем Трейд» отримано попередні оплати за металопрокат та виконані роботи від ТОВ «Фільмотехнік», ТОВ «БК Київсервісбуд», ТОВ «Факторія Агро», які частково включені до складу податкового зобов'язання за серпень 2015 р.. Загальна сума недовключених авансів за серпень 2015 року складає 338333,00 грн.

Заниження податкового зобов'язання за грудень 2015 року на суму 10500,00 грн та завищення податкового зобов'язання за жовтень 2015 року на суму 35342,00 грн, листопад 2015 року на суму 1121,00 грн, а також завищення податкового зобов'язання за січень 2016 року на суму 10500,00 грн, квітень 2016 року на суму 2501,00 грн, за червень 2016 року на суму 4828,00 грн визначено на основі первинних документів, а саме регістрів бухгалтерського обліку, авансів отриманих по рах. 361, податкових накладних, первинних бухгалтерських документів за 2015 -2016 роки.

Заниження податкового зобов'язання за листопад 2016 р. виявлено при аналізі додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з податку на додану вартість встановлено розбіжності по взаємовідносинах ТОВ «Астем Трейд» з ТОВ «ОСОБА_11 Сервіс».

Так, ТОВ «Астем Трейд» за серпень 2016 року відображено взаємовідносини із ТОВ «АРТ БУД СЕРВІС» на загальну суму ПДВ 185511,05 грн, проте згідно поданого розрахунку коригування сум податку на додану вартість по податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень місяць 2016 року ТОВ «Астем Трейд» від 19.12.2016 № НОМЕР_5 зменшило взаємовідносини із ТОВ «АРТ БУД СЕРВІС» на загальну суму ПДВ 100188,25 грн. У той же час покупець ТОВ «ОСОБА_11 Сервіс" здійснив коригування податкового кредиту на суму 100118,25 грн згідно поданого розрахунку коригувань сум податку на додану вартість по податкових зобов'язань та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість від 20.12.2016 № НОМЕР_6 із одночасним включенням цієї суми до складу податкового кредиту на підставі додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 20.12.2016 №9247385645.

Коригування сум податку на додану вартість здійснювалося на підставі розрахунку коригування №1 від 23.11.2016 до податкової накладної №18 від 31.08.2016 по причині невірного зазначення дати податкової накладної, тому ТОВ "ОСОБА_11 Сервіс" після виписки податкової накладної з виправленою датою податкової накладної повторно включає суму 100118,25 грн до складу податкового кредиту, в той час як ТОВ «Астем Трейд» не включає дану суму до податкового зобов’язання, в результаті чого і виникла зазначена вище розбіжність.

У зв'язку з тим, що на запит про надання копій документів щодо встановленої суми розбіжності Підприємством надано документи не в повному обсязі, а саме не надано актів виконаних робіт, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, сертифікатів, розрахунку коригування до податкової накладної, на підставі якої здійснено коригування сум податкових зобов'язань, та інших документів, щоб підтверджували б правомірність не включення суми податкового зобов'язання, відповідачем зроблено висновок про заниження податкового зобов'язання за листопад 2016 року на 100118,25 грн.

Оскаржуючи податкове повідомлення - рішення в цій частині позивачем під час судового розгляду справи вищевикладених висновків спростовано не було.

Також суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії», де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, «обачний» платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової «добросовісності» за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Також, суд зауважує, що концепція «наявності ділової мети» передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для бізнесу, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат і податкового кредиту.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 816/4226/13-а вказав, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди. Окрім того, Верховний Суд додав, що здійснення позивачем як суб'єктом господарювання дій, які є нетиповими для певного виду діяльності або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності.

Тобто, здійснення реальних господарських операцій - не єдина передумова отримання податкового ефекту від здійснення господарської операції.

Також, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 22.03.2018 у справі № 815/3666/16 та від 10.04.2018 у справі № 815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, юридично правильно оформлені первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та їх зв'язку з господарською діяльністю.

Також, у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 815/3666/16 суд вказав, що надані позивачем документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача.

Беручи до уваги все наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 та № 002563140 від 06.12.2017.

Щодо податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_3 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем Трейд” за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу, п. 2 ст. 3, ст. 4 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510 грн.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки до позивача серовано ряд запитів про надання копій документів та пояснень від 02.11.2017, 09.11.2017, 15.11.2017, 17.11.2017.

У відповідь на запити позивачем надано лише певні документи, тобто документи надано не в повному обсязі. На запит від 15.11.2017 копії документів у встановлені терміни д перевірки не надано, про що складено акт № 434/06-30-14-01 від 16.11.2017.

Зважаючи на викладене, а також те, що спірні господарські операції не були підтвердженні належними первинними документами і під час розгляду справи в суді, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати понесені позивачем у відповідності до положення ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" (10001, Житомирська область, м. Житомир, вулиця Київська, 77, офіс 703, код ЄДРПОУ 39824840) до Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 грудня 2017 року №№0025611401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене