Ухвала суду № 79835659, 11.02.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/153/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.02.2019 Справа № 908/2559/17

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” за вих. від 31.01.19 № 25-16/178 на рішення, дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в порядку ст. 339 ГПК України) у справі № 908/2559/17

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18

про стягнення 67 405 591,04 грн.

за участю: Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

У засіданні приймали участь:

представник відповідача (скаржник, боржник): ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001097 від 29.09.15; ордер серії ЗП № 112035 від 11.02.19;

представник позивача (стягувача): ОСОБА_2, довіреність № 25 від 01.01.19, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 577 від 10.11.06;

представник ВПВР Департаменту ДВС МЮУ: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (ТОВ “ЗТМК”) надійшла скарга за вих. від 31.01.19 № 25-16/178 на рішення, дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ВПВР Департаменту ДВС МЮУ).

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.02.19, зазначену скаргу передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 04.02.19 скаргу за вих. від 31.01.19 № 25-16/181 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.02.19 о/об 09 год. 40 хв.

У судовому засіданні представник боржника підтримав скаргу за вих. від 31.01.19 № 25-16/178.

Представник стягувача надав заперечення на скаргу від 07.02.19 № 008-32/1889, в якому просить суд на підставі ст. 231 ГПК України закрити провадження за скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо винесення постанови від 23.01.19 про арешт коштів боржника за ВП № 58134395. В обґрунтування закриття провадження за скаргою стягувач посилається на правову позицію ОСОБА_3 Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.03.18 у справі № 660/612/16-ц, а також на те, що за даними АСВП станом на 07.02.19 на виконанні в органах ДВС перебувають виконавчі провадження, у т.ч. за судовими рішеннями на користь фізичних осіб, що ухвалені за правилами цивільного судочинства.

Представник ВПВР Департаменту ДВС МЮУ у судове засідання призначене на 11.02.19 не з’явився.

Про дату, час та місце судового засідання ВПВР Департаменту ДВС МЮУ повідомлено належним чином шляхом направлення на його адресу ухвали суду від 04.02.19 та розміщення вказаної ухвали на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі “Судова влада України” в мережі Інтернет.

Також, ухвалу суду від 04.02.19 про прийняття до розгляду вказаної скарги у справі направлено на електронну пошту ВПВР Департаменту ДВС МЮУ – themis@minjust.gov.ua, що підтверджується відповідним витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою (який долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду скарги за відсутності представника ВПВР Департаменту ДВС МЮУ за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 11.02.19 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників боржника та стягувача суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.05.18 у справі № 908/2559/17 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ “ЗТМК” на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (далі ПАТ “Запоріжжяобленерго”) 41 785 639,37 грн. пені, 4 916 445,40 грн. 3 % річних, 20 703 506,26 грн. інфляційних втрат, 12 300,00 грн. витрат на проведення експертизи та 240 000,00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.18 рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.18 у справі № 908/2559/17 скасовано в частині задоволення інфляційних втрат у розмірі 11 660,75 грн. за серпень 2015 року, а також розподілу судових витрат. В скасованій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 660,75 грн. за серпень 2015 року відмовлено. Викладено абз. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: “Стягнути з ТОВ “ЗТМК” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” 41 785 639,37 грн. пені, 4 916 445,40 грн. – 3 % річних, 20 691 845,51 грн. – інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 239 958,48 грн.”. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.18 у справі № 908/2559/17 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладено на сторони пропорційно задоволених вимог. Присуджено стягнути з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь ТОВ “ЗТМК” витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 62,28 грн.

16.10.18 судом на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.18 та рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.18 у справі № 908/2559/17 видані відповідні накази, які надіслані стягувачам.

Зокрема, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, як стягувачу надіслано наказ про стягнення з ТОВ “ЗТМК” 41 785 639,37 грн. пені, 4 916 445,40 грн. 3 % річних, 20 691 845,51 грн. інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 239 958,48 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 від 22.01.19 відкрито виконавче провадження ВП № 58134395 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.10.18 у справі № 908/2559/17 про стягнення з ТОВ “ЗТМК” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” 41 785 639,37 грн. пені, 4 916 445,40 грн. 3 % річних, 20 691 845,51 грн. інфляційних втрат та 239 958,48 грн. судового збору, а всього на суму 67 633 888,76 грн. У постанові про відкриття виконавчого провадження держвиконавцем зазначено, що з боржника підлягає стягненню виконавчий збір в розмірі, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню).

Постановою від 22.01.19 про стягнення виконавчого збору по ВП № 58134395 держвиконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановила стягнути з ТОВ “ЗТМК” на користь ВПВР Департаменту ДВС МЮУ 6 763 388,87 грн. виконавчого збору.

Постановою державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 від 23.01.19 про арешт коштів боржника по ВП № 58134395 при примусовому виконанні наказу від 16.10.18 у справі № 908/2559/17 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку ТОВ “ЗТМК” у ПАТ «Банк Альянс», МФО 300119, рахунок 26004007562001, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору – 74 397 276,63 грн.

Винесення зазначеної постанови мотивовано держвиконавцем ч. 7 ст. 26, ч 2 та ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». А також тим, що 22.01.19 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі штампом вхідної кореспонденції канцелярії підприємства ТОВ “ЗТМК”, останнім отримано постанову про арешт коштів боржника направлену ВПВР ДДВС МЮУ боржнику із супровідним листом від 23.01.19 № 58134395/27 – 29.01.19 вх. № 192.

Відповідно до календарного штемпеля УДППЗ “Укрпошти”, який міститься на поштовому конверті вказану постанову направлено на адресу ТОВ “ЗТМК” – 25.01.19.

Посилаючись на порушення держвиконавцем норм законодавства про виконавче провадження та Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» при винесенні постанови від 23.01.19 про арешт коштів боржника по ВП № 58134395, ТОВ “ЗТМК” звернулось до суду з цією скаргою (від 31.01.19 № 25-16/178), в прохальній частині якої просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо винесення постанови від 23.01.19 по ВП № 58134395 про арешт коштів ТОВ “ЗТМК”;

- визнати недійсною постанову державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ від 23.01.19 по ВП № 58134395 про арешт коштів ТОВ “ЗТМК”.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, примусовому виконанню за цим Законом підлягають рішення, зокрема на підставі таких виконавчих документів, як судові накази.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Положеннями ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1). Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ч.2). Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 2 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” закріплено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 23.01.19 ВП № 58134395, узгоджуються з положеннями ч. 7 ст. 26, ч. 4 ст. 48 та ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», у т.ч. арешт на кошти (рахунок) боржника накладено у межах суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору.

Також судом прийнято до уваги, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем з метою забезпечення реального виконання рішення, і її прийняття не суперечить вимогам ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки обов’язок зупинити виконавче провадження з підстав передбачених у п. 12 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону виникає у державного виконавця не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.18 № 358-р “Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році” ТОВ “ЗТМК” включено до вказаного переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році (розділ «хімічна промисловість»).

Наказом ОСОБА_5 державного майна України від 08.06.18 № 768 прийнято рішення про приватизацію державної частки розміром 51% статутного капіталу ТОВ «ЗТМК» (статутний капітал товариства становить 1 468 949 019,80 грн.).

ОСОБА_5 державного майна України від 17.01.19 № 10-19-1009 в.о. голови ОСОБА_5 ОСОБА_6 на лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» стосовно надання інформації щодо включення ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ЗТМК» до переліку об’єктів великої приватизації державної власності повідомлено, що на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.01.19 № 845/0/2-19 відповідно до рішення Урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політки, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності від 04.01.19 (протокол №1) та враховуючи результати наради в Кабінеті Міністрів України 14.01.19 під головуванням міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_7, ОСОБА_5 листом від 15.01.19 № 10-19-805 подав на розгляд Кабінету Мінстрів України доопрацьований проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності», яким було запропоновано включити ПАТ «Запоріжжяобленерго» до переліку об’єктів великої приватизації державної власності, а ТОВ «ЗТМК» до такого переліку включено не було.

Також у листі від 17.01.19 № 10-19-1009 в.о. голови ОСОБА_5 ОСОБА_6 вказано, що зазначений проект розпорядження було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 16.01.19.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.19 №36-р. (яке набрало чинності 16.01.19) затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності згідно з додатком, ОСОБА_5 державного майна, зокрема, визначено продовжити приватизацію об’єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 р.

Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 р. №36-р “Перелік об’єктів великої приватизації державної власності” фактично продубльовано весь перелік підприємств, який визначений у додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.18 № 358-р. Проте, ТОВ “ЗТМК” у вказаному переліку (новому) відсутнє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження в порядку та строки визначені п. 12 ч. 1 та ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом не приймаються до уваги посилання скаржника на несвоєчасне надсилання державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника та інших постанов за ВП № 58134395, оскільки таке несвоєчасне надсилання постанови (постанов) жодним чином не спростовує правомірності її (їх) винесення та не може бути підставою у даному випадку для визнання їх недійсними (незаконними), а дії держвиконавця щодо її винесення неправомірними.

З підстав викладених вище суд дійшов висновку, що дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 23.01.19 ВП № 58134395 є правомірними, а зазначена постанова винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів підтверджуючих приєднання ВП № 58134395 до зведеного виконавчого провадження відносно ТОВ “ЗТМК” (в якому перебувають виконавчі документи видані за правилами іншого судочинства, тобто не господарського), судом залишено поза увагою правову позицію стягувача за ВП № 58134395 викладену у запереченні від 07.02.19 № 008-32/1889, та, як наслідок, відмовлено у задоволені клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» про закриття провадження за цієї скаргою у справі № 908/2559/17.

Відповідно до статті 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд за наслідками розгляду скарги ТОВ “ЗТМК” за вих. від 31.01.19 № 25-16/178 дійшов висновку, що право заявника не було порушено, а тому наявні підстави для відмови у задоволені скарги.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 91, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” за вих. від 31.01.19 № 25-16/178 на рішення, дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку визначеному Розділом IV ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун