Ухвала суду № 79834232, 13.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3087/19

Провадження № 1-кс/520/2055/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №42019161010000056 від 12.02.2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про проведення обшуку.

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019161010000056 від 12.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 обіймає посаду начальника групи дільничних інспекторів Прикордонної служби відділення інспекторів Прикордонної служби (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходить військову службу за контрактом.

При цьому, ОСОБА_5 при виконанні службових завдань за своєю посадою постійно здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим є службовою особою.

Поміж з тим, у зв`язку з займаною посадою керівника структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , при виконанні службових обов`язків ОСОБА_5 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно плану охорони державного кордону та Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затверджена наказом МВС України № 898 від 18.09.2013, ОСОБА_5 , при виконанні службових обов`язків має право, відповідно до п.п. 2.2 Інструкції складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання, а так само мають право всі військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 Закону України «Про прикордонний контроль», уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України перевіряють паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При чому обов`язково з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону, однією із умов дозволу на в`їзд вказаних осіб до України є наявність можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України, а також наявність у таких осіб при собі визначеної Порядком підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзд за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 884 від 4 грудня 2013 року суми коштів.

09.02.2019 з в обідній час доби, перебуваючи на центральному ринку м.Чорноморськ Одеської області, ОСОБА_5 при виконанні своїх службових обов`язків, в обов`язки якого входило особиста перевірка документів, що визначені наказом голови ДПСУ № 1261 від 19.10.2015 «Про затвердження інструкції про службу прикордонних нарядів ІНФОРМАЦІЯ_4 », з метою перевірки документів, що підтверджують правомірність знаходження на території України звернувся до громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який, після проведення перевірки документів начальником групи дільничних інспекторів Прикорднної служби відділення інспекторів Прикорднної служби (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 , запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду в розмірі 300 доларів США, за не притягнення до адміністративної відповідальності його знайомих громадян Узбекистану, у кількості п`яти осіб, які перевищили встановлений термін перебування на території України.

Надалі, 12.02.2019 за вказаним фактом було внесено відомості до ЄРДР на підставі письмового рапорту начальника групи дільничних інспекторів Прикорднної служби відділення інспекторів Прикорднної служби (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 , з метою документування та викриття громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у передачі неправомірної вигоди службовій особі, що виконує функції держави.

Слідчий звертається з клопотанням, зазначивши, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення розслідування у кримінальному проваджені, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини скоєння кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, що мають значення для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, а також встановлення інших осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, які можуть знаходитись за адресою фактичного мешкання громадянина республіки Узбекистан ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : АДРЕСА_1 , виникла необхідність в проведенні обшуку за зазначеною адресою.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання в повному обсязі.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

На підставі вищевикладеного, з метою не допущення порушення гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права власності особи, враховуючи, що слідчим жодним чином не доведено, які саме предмети або документи необхідно відшукати за вказаною в клопотанні адресою, а так само не доведено, що будь-які особи, причетні до скоєння кримінального правопорушення можуть перебувати за адресою АДРЕСА_1 , тобто клопотання слідчого є необґрунтованим та невмотивованим, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 223, 233, 234, 369 ч.2, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Взадоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №42019161010000056від 12.02.2019року зафактом вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.369КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1