Рішення № 79831766, 05.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/806/18

Провадження №: 2/752/1227/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

у січні 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 30.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 700МІ21130830001, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 199 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18,69% річних строком до 30.08.2023 року.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 700МІ21130830001-ПОР від 30.08.2013 року, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 700МІ21130830001 від 30.08.2013 року, укладеного між кредитором та позичальником.

Позичальник взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 18.12.2017 року становить 191 805,21 грн. і складається з: 168 268,23 грн. - заборгованість за кредитом; 18 344,20 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 506,,01 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 226,93 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 649,97 грн. - інфляційних витрат за кредитом; 956,78 грн. - інфляційних витрат за відсотками, а тому просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 дану суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2 877,08 грн.

Ухвалою від 13.02.2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 44-45).

Ухвалою від 04.12.2018 року відкрито провадження у цивільній справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, подав до заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначенням того, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до положення ст. 55 Закону України «Про Національний банк України головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий кредит -кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового призначення укладено договір кредиту № 700МІ21130830001, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 199 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18,69% річних строком до 30.08.2023 року (а.с. 5-12).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору кредиту позичальник зобов'язався погашати кредит та відсотки за користування ним, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, щомісячно 30 числа.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником термінів сплати аунтентичних платежів, визначених в п. 1.1.1 цього договору, комісій, передбачених умовами цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1., 3.2.3, 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 700МІ21130830001-ПОР від 30.08.2013 року, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 700МІ21130830001 від 30.08.2013 року, укладеного між кредитором та позичальником (а.с. 13-14).

Положеннями ст. 553 ЦК України встановлено, що у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Так, у відповідності до п. 1.1. договору поруки поручитель відповідно зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, згідно якого позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах викладених в Кредитному договорі не пізніше 12.11.2018 року сплатити всі зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Судом встановлено, що у відповідності до розрахунку позивача заборгованість позичальника перед банком станом на 18.12.2017 року становить 191 805,21 грн. і складається з: 168 268,23 грн. - заборгованість за кредитом; 18 344,20 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 506,,01 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 226,93 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 649,97 грн. - інфляційних витрат за кредитом; 956,78 грн. - інфляційних витрат за відсотками (а.с. 23-27).

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачами, в свою чергу, жодних доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору в розмірі 2 877,08 грн. (а.с. 39).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 551, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 700МІ21130830001 від 30.08.2013 року станом на 05.10.2018 року в розмірі 191 805,21 грн. (сто дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ять гривень 21 копійка).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 2 877,08 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 08 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

- Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, п/р № 29092010130002, МФО 300023.

Відповідачі:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 16.06.2005 року;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 17.04.2002 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.С. Хоменко