Ухвала суду № 79830002, 14.02.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4209/18

2-а/705/80/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

за участю секретарів: Щербакової Л.А., Романової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управляння Держпраці у Черкаській області про скасування постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управляння Держпраці у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В позові вказано, що позивач, який зареєстрований, як фізична особа – підприємець діє на основі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 04.05.2017 року. Позивач в позові зазначив, що Управлінням Держпраці у Черкаській області 23.08.2018 р., відповідно до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-611/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-471 його було притягнуто до фінансової відповідальності за допуск до роботи з проведення презентацій та продажу парфумерної продукції працівників без укладення трудових договорів, належного їх оформлення наказом чи розпорядженням та без повідомлення органу Державної фіскальної служби, саме йшлося про 3-х осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Дану постанову позивач вважає незаконною. Також, в позові він вказує, що за видом діяльності він займається КВЕД 47.19 « …Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах…». В позові позивач також вказує, що він, як приватний підприємець, із громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у встановленому законом порядку, уклав цивільно-правові договори. Договір з ОСОБА_3 укладено 01.07.2018 р., з ОСОБА_4 – 16.07.2018 р., із ОСОБА_2 – 17.07.2018 р. та предметом вказаних договорів було проведення презентації та продаж парфумерної продукції. Договорами були встановлені терміни виконання робіт та оплата за її виконання. За результатами роботи було складено акти приймання роботи. На думку позивача, про власне бажання виконувати роботи на користь ФОП ОСОБА_1 на умовах цивільно-правового договору та відсутність будь-яких претензій до замовника свідчать заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В позові також вказано, що законами не передбачено здійснення державою контролю та нагляду за укладенням, реалізацією цивільних договорів. Всі розбіжності з приводу їх укладення та виконання вирішуються сторонами за домовленістю або у судовому порядку.Також позивач в позові зазначив, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади , їх посадових осіб, при здійсненні ними державного контролю забороняються. Тобто, позивач вважає, що державний контроль та нагляд за відносинами між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які склалися на підставі цивільно-правових договорів, чинним законодавством не передбачено. Проте, 18.07.2018 р. за місцями здійснення ним господарської діяльності з’явились певні особи, які назвали себе головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_5, ОСОБА_6. Незважаючи на його відсутність, про що свідчить ОСОБА_7 про неможливість проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) № ЧК - 611/375/НД, складений і вручений особі на те не уповноваженій, дані посадові особи почали здійснювати захід державного контролю. Позивач в позові вказав, що головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_5, ОСОБА_6 перед початком контрольного заходу не пред’явили йому свого службового посвідчення, не вручили направлення на проведення інспекційного відвідування, не внесли запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), тривалість інспекційного відвідування перевищувала терміни встановлені пунктом 10 Порядку 295, яким його тривалість для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва обмежена двома робочими днями. При цьому в позові вказано, що направленням на проведення інспекційного відвідування від 16.07.2018 р. за № 1427 передбачено проведення інспекційного відвідування дисконтних мереж роздрібних торгових відділів наливної парфумерії PARFUM BAR, за адресами вул. Небесної сотні, 30, магазин «Novus» бул. Шевченка, 399/2, магазин «Thrash» вул. Сергія Амброса, 46 в м. Черкаси.

Позивач вважає, що дані посадові особи, які проводили перевірку, діяли із порушенням норм статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Адреса, вказана у направленні, не є адресою, за якою позивач зареєстрований як суб’єкт господарювання, та на яку з’явились посадові особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Також позивач в позові посилається на те, що перед початком інспекційного відвідування він, як суб'єкт господарювання, що є об’єктом контролю, не зміг перевірити законність посвідчень ОСОБА_5, та ОСОБА_6, не ознайомився з підставою проведення позапланового заходу, не отримав копії направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У направленні від 16.07.2018 р. за № 1427 передбачена тривалість інспекційного відвідування з 18 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, що є порушенням пункту 10 Порядку 295, яким обмежено строк здійснення позапланового заходу щодо суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) № ЧК - 611/375/НД, вимога про надання/ поновлення документів №ЧК-611/375/ПД від 18.07.2018 р. складені інспекторами праці та вручені особі, на те не уповноваженій - ОСОБА_7

У вимозі про надання/ поновлення документів №ЧК-611/375/ПД від 18.07.2018 року вказано перелік документів, всього 11 позицій, 5 із яких (поз. 4, 5, 8, 9, 10) не є документами, що можуть свідчити про наявність неоформлених трудових відносин.

Також, в позові вказано, що жодним із нормативно - правових актів не передбачено надання копій укладених правочинів без взаємної згоди сторін.

Крім того, позивач вказує, що інспекційне відвідування продовжувалось з 18.07.2018 року по 27.07.2018 року, що є порушенням пункту 10 Порядку 295, яким обмежено строк здійснення позапланового заходу щодо суб’єктів малого підприємництва – 2 робочих дні.

За результатами інспекційного відвідування було складено ОСОБА_7 від 27.07.2018 р. за № ЧК – 611/373/АВ.

Позивач зазначив, що 10.08.2018 р. він направив до Управління Держпраці у Черкаській області заперечення до акту від 27.07.2018 р. за № ЧК - 61 1/373/АВ. У розділі II «Опис стану додержання вимог законодавства про працю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зроблено недостовірний запис про зупинення інспекційного відвідування. Позивач вважає, що прийняття такого рішення можливе тільки за умови видання наказу особою, що видала направлення на інспекційне відвідування.

Щодо змісту встановлених, на думку ОСОБА_5, ОСОБА_6, порушень у документах інспекційного відвідування, то позивач вважає, що ними не вказано жодного конкретного аргументу, який би давав можливість віднести відповідні договори до трудових. Він вважає, що визнання цивільно - правових договорів трудовими фактично є втручанням посадових осіб Управління Держпраці у господарські відносини.

Крім того, позивач зазначив у позові, що цивільно - правові договори, які були укладені із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є законними і не містять жодної із ознак трудових договорів: у них чітко визначено роботи, строк їх виконання, результати роботи прийняті за взаємним документом - актом виконаних робіт, за виконану роботу та виконавцям було виплачено винагороду за виконання роботи.

Одночасно в позові позивач посилається на те, що 09 серпня 2018 року йому надійшло Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафів за порушення законодавства про працю датоване 03.08.2018 року.

Постанова про накладення штрафу, яка була винесена 23.08.2018 року уповноваженими посадовими особами за № ЧК-611/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС -471, на думку позивача винесена за допуск до роботи з проведення презентацій та продажу парфумерної продукції осіб без укладення трудових договорів, оформлення наказом чи розпорядженням та без повідомлення органу Державної фіскальної служби .Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.08.2018 року за № ЧК-611/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС- 471 підлягає скасуванню як така, що прийнята із порушенням законодавства, що регулює здійснення державного контролю у сфері праці і , на його думку в даному випадку притягнення до відповідальності його, як приватного підприємця, відсутня фактична складова - порушення норм законодавства про працю самою фізичною особою - підприємцем.

Позивач в позові вказує, що при винесенні постанови від 23.08.2018 року за № ЧК-611/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС- 471 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області було порушено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 2013 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою від 03.02.2016 р. за №55.

Позивач в позові посилається на те, що працівники Управління Держпраці у Черкаській області за весь час здійснення контрольних функцій щодо приватного підприємця ОСОБА_1 діяли із порушенням законодавства у сфері регулювання здійснення державного нагляду (контролю), у спосіб не передбачений законами, що є порушенням правового порядку в Україні, встановленого статтею 19 Конституції України. Тому, позивач змушений звернутися до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову про накладенш штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.08.2018 № ЧК 611/373/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС 471, а також стягнути із Управління Держпраці у Черкаській області сплаченний ним судовий збір.

08 жовтня 2018 року по даній справ було винесено постанову про відкриття провадження та в межах встановлених законодавством строків справа була призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач – фізична особа – підприємець ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_8 вказували на наявність підстав для задоволення позову і наполягали на тому що справа підсудна Уманському міськрайонному суду, оскільки в позові ставиться питання про скасування постанови, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача в судове засідання не з»вився, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання. Перед цим від них на адресу суду неодноразово надсилались листи із вказанням дат проведення судових засідань, в яких вони просили розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача. При цьому 25.10.2018 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому вони вказували на те, що у задоволенні позову необхідно відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю і безпідставністю. Також 25.10.2018 року до суду було надіслано клопотання про передачу справи № 705/4209/18 за предметною підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача, посилається на те, що в даному випадку відсутній спір з приводу рішень суб’єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що предметно підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному. В клопотанні також зазначено, що оскаржувана позивачем постанова від 23.08.2018 № ЧК 611/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС- 471 винесена на підставі ст.265 КЗпП України. При цьому, штрафи, накладення яких передбачено ч.2 ст.265 КЗпП України є фінансовими санкціями і не належить до адміністративно-господарських санкцій. Тобто вказані штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Одночасно, в клопотанні також зазначено, що механізми накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, які передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. за № 509 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 26.04.2017 року № 295). Тобто правові відносини, щодо накладення штрафів передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України не регулюються нормами КУпАП, оскільки, в даному випадку, має місце накладення фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. У клопотанні представник відповідача посилається на те, що вирішення по суті даної справи Уманським міськрайонним судом Черкаської області призведе до обмеження права на доступ до правосуддя позивача, так як будь-яке рішення, прийняте вказаним судом, буде прийняте з порушенням правил предметної юрисдикції адміністративних судів (підсудності) визначених ст.ст.19,20 КАС України.

В статті 20 КАСУ « Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів» вказано, що:

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

При цьому в ст. 259 КЗпП України вказано, що « … Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. …».

Частина 2 статті 265КЗпП України встановлює, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частинами 3 та 4 статті 265КЗпП України встановлено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів та з пояснень позивача і його представника та обставин викладених у відзиві на адміністративний позов відповідачем, вбачається, що позивач звернулася до суду з позовною заявою в порядку передбаченому нормами КАС України, тобто у порядку адміністративного судочинства, а спір фізичної особи - підприємця (позивач) виник з суб’єктом владних повноважень (відповідач) з приводу накладення штрафних санкції у зв»язку з порушеннями трудового законодавства, а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного, спір між сторонами виник не з приводу справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначених ч. 1 ст. 20 КАС України, а тому з вище викладеним ця справа не підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області, у зв’язку з чим відсутні передбачені законом підстави для прийняття кінцевого рішення, оскільки суд який відкрив провадження по справі не є компетентним у її розгляді, а порушення правил предметної підсудності є безумовною підставою для скасування будь-якого рішення прийнятого за результатом її розгляду.

Як установлено судом, підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт від 27 липня 2018 року № ЧК-611/373/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю. При цьому, штрафи, передбачені частиною 2 ст. 265 КЗпП України, не є видом адміністративної відповідальності, а правовідносини щодо накладення зазначених штрафів не регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в даному випадку має мі сце накладення фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.

Одночасно, чинне законодавство України не ототожнює фінансову санкції з адміністративним правопорушенням (проступком), поняття якого визначено ст.9 КУпАП.

Згідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

В зв’язку з тим, що загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, вважаю за необхідне, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів учасників судового провадження, суб’єктів у сфері публічно-правових відносин, застосувати аналогію закону, а саме: в даному випадку застосувати п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Пунктом 3 ч.1 ст.29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.20, п. 3 ч. 1, ч. 8 ст.29, ч. 1 ст.30 КАС України,суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управляння Держпраці у Черкаській області про скасування постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу передати за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду (18002, бульвар Шевченка,117, м.Черкаси).

Ухвалу може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко