Рішення № 79829009, 14.02.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11978/18

Провадження № 2/712/337/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого - судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

прозивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення. В обгрунтування своїх вимог вказувала, що наказом № 135 від 21.10.2016 вона прийнята на посаду лікаря-гінеколога-онколога онкологічного центру комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської міської ради в порядку переведення з КЗ «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини». Відповідно до наказу відповідача № 37-к від 01.03.2018 позивачку переведено лікарем-гінекологом-онкологом обласного центру онкології та мініінвазивної хірургії на 0,5 ставки та на 0,5 ставки лікарем-гінекологом-онкологом обласного профілактично-лікувального, консультативного, скрінінгового центру «Здоров’я жінки» комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради. Вказує, що наказом відповідача №240 від 30.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення» їй оголошено догану через відсутність на робочому місці 16.05.2018, 17.05.2018, 18.05.2018 та через відмову 03.05.2018 надати лікарську консультативну допомогу та проведення гінекологічного огляду пацієнтці ОСОБА_2 Ознайомлено з наказом позивачку 04.07.2018 та в цей же день видано його копію. ОСОБА_1 не згодна з даним наказом, вважає його таким, що прийнятий з порушенням вимог законодавства, що прийом хворих поза її робочим графіком є надурочними роботами, що вона не повинна працювати повний робочий день. Також, зазначила, що комісією не досліджувалась амбулаторна картка пацієнтки разом з усіма аналізами та записами, свої висновки комісія зробила за однією лише скаргою пацієнтки, не взяла до уваги надані нею пояснення в рапорті та, не маючи повної картини захворювання, сформувала у протоколі від 16.05.2018 висновок, яким рекомендувала розглянути питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи викладене, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Сонівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачем відзиву не направлено.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити. Суду пояснила, що саме в ті дні у вказаний час вона здійснювала прийом хворих в обласному центрі «Здоров»я жінки» у свою робочу зміну, що також підтверджується відміткою в табелі обліку робочого часу за травень 2018 року про відпрацьовані години. Крім того, суду пояснила, що пацієнтка ОСОБА_2 була направлена з м. Умань лікуючим лікарем з постановленим діагнозом, мала в своєму розпорядженні особисту амбулаторну картку та їй проведено усі необхідні аналізи. Тобто, згідно з наданими документами вона потребувала виключно хірургічного втручання. Однак, внаслідок свого фізіологічного стану, пацієнтка не могла бути прооперована тому, що в такому випадку оперативне втручання могло спричинити шкоду її здоров’ю. Відповідні роз’яснення нею були надані, що підтверджено самою пацієнткою у поданій скарзі від 07.05.2018. По-друге, оперативне втручання може здійснюватися виключно в умовах стаціонару, тоді як прийом хворих позивачка здійснювала в умовах поліклінічного відділення. По-третє, вона здійснювала 03.05.2018 профілактичні огляди пацієнтів згідно з наказом головного лікаря № 185 від 23.04.2018, прийом яких здійснюється позачергово. В цей день позивачкою було оглянуто 22 пацієнти. Тобто, у випадку необхідності підготовки та проведення оперативного втручання вона повинна була припинити прийом пацієнтів, цим самим порушивши наказ головного лікаря №185 від 23.04.2018, що також могло стати підставою для дисциплінарної відповідальності. Суду, також, пояснила, що з наказом № 240 від 30.05.2018 її було однайомлено 04.07.2018 та в той же день видано його копію, тобто вона не пропустила трьохмісячний строк звернення до суду з позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши суду, що оспорюваний наказ винесено на підставі чинного законодавства через сестиматичні прогули на роботі позивачкою. В подальшому, у судові засідання не з»являвся, про час і місце розгляду справи повідмлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. З заявами до суду не звертався.

Заслухавши позивачку, враховуючи позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що наказом № 135 від 21.10.2016 ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-гінеколога-онколога онкологічного центру коммунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради в порядку переведення з КЗ «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини», про що 24.10.2016 зроблено запис у трудовій книзі, серія АА №120593.

Відповідно до наказу № 37-к від 01.03.2018 ОСОБА_1 переведено лікарем-гінекологом-онкологом обласного центру онкології та мініінвазивної хірургії на 0,5 ставки та на 0,5 ставки лікарем-гінекологом-онкологом обласного профілактично-лікувального, консультативного, скрінінгового центру «Здоров’я жінки» комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради.

Наказом коммунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради № 240 від 30.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 оголошено догану. Зокрема, встановлено, що 16.05.2018, 17.05.2018, 18.05.2018 лікар-гінеколог-онколог ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці – в обласному лікувально-консультативному скринінговому центрі «Здоров»я жінки» (кабінет № 13 диспансерно-поліклінічного відділення), прийом громадян (пацієнтів), які звернулись до цього центру, не здійснювала. Також, було встановлено наявність порушень прав пацієнтки ОСОБА_2, які полягали у відмові лікарем-гінекологом-онкологом обласного профілактично-лікувального консультативного скринінгового центру «Здоров»я жінки» ОСОБА_1 надання лікарської консультативної допомоги та проведення гінекологічного огляду, а саме: хвора не була в обов»язковому порядку оглянута з урахуванням гінекологічного огляду для визначення об»єму проведення діагностичних процедур та планування лікування, не виконані можливі в даній ситуації діагностичні маніпуляції, а саме: цитологічний аналіз та аспіраційна біопсія, що знячно прискорило б постановку правильного діагнозу, не проведена хірургічна маніпуляція.

Як пояснила позивачка в ході розгляду судом справи, обов’язок її виходу на роботу відповідач пов'язує з необхідністю виконанням безпосередніх посадових обов’язків. Однак, згідно з затвердженим завідувачем відділення графіком роботи обласного центру «Здоров’я жінки» на 2018 рік: у середу 16.05.2018 вона повинна здійснювати прийом хворих у свою зміну з 12 год. 30 хв. до 16 год. 00 хв.; у четвер 17.05.2018 повинна здійснювати прийом хворих у свою зміну з 8 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв.; у п’ятницю 18.05.2018 вона повинна здійснювати прийом хворих у свою зміну з 12 год. 30 хв. до 16 год. 00 хв. Тому, суд критично оцінює твердження відповідача щодо відпрацювання позивачкою повного робочого дня, адже саме в ці дні у вказаний час вона здійснювала прийом хворих в обласному центрі «Здоров’я жінки» у свою робочу зміну, що також підтверджується відміткою в табелі обліку робочого часу за травень 2018 року про відпрацьовані години. При цьому, табель не містить відмітки про її невихід на роботу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 працевлаштована до обласного центру «Здоров’я жінки» на 0,5 ставки, прийом хворих поза її робочим графіком є надурочними роботами, тривалість її робочих годин повинна становити половину місячної норми. Отже, години роботи, на які посилається в оскарженому наказі відповідач, є надурочними роботами.

Відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Частиною 3 ст. 62 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках: при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; при проведенні громадсько-необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміри змінника іншим працівником.

Жодного із перелічених випадків в обласному центрі «Здоров’я жінки» в наказі про дисциплінарне стягнення не зазначено та судом не встановлено.

Щодо вказівки представника відповідача стосовно того, що саме 16-18.05.2018, а не інший робочий день поставлені надурочні роботи, слід зауважити, що саме в ці дні в графіку роботи відзначені години роботи з 8.00 до 16.12, що протирічить змінності роботи, встановленій річним графіком. При цьому, робочі години в інші дні не зменшувались, а загальна кількість робочого часу за даними робочого графіку, з яким позивачка не погодилась у центрі «Здоров’я жінки» в травні перевищила половину місячної норми робочого часу.

Щодо підрахунку робочого часу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13-1 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24 березня 1995 року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення розробляє нормативно-правові акти з питань умов і розмірів оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності.

Згідно з п. 5.2 наказу Міністерства охорони здоров'я та Мінпраці №308/519 І від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 1 2005 року за №1209/11489, заклади охорони здоров'я, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово.

У місячну норму робочого часу включаються всі види робіт, які виконуються

Слід звернути увагу, що позивачка працює на одного роботодавця, одночасно виконуючи роботи на двох посадах: лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкології та мініінвазивної хірургії на 0,5 ставки стаціонарного відділення лікарні; лікаря-гінеколога-онколога обласного профілактично-лікувального, консультативного, скринінгового центру «Здоров’я жінки» на 0,5 ставки.

Загальна норма тривалості робочого часу в травні 2018 року склала 154 години. Тривалість чергувань склала 24 години. Відповідно, тривалість чергувань входить до загальної місячної норми тривалості робочого часу. Тобто, загальна норма тривалості робочого часу ОСОБА_1 в травні не може перевищувати 130 годин (154-24=130).

Саме такий порядок обліку робочого часу виконувався відповідачем у попередні її робочі місяці. На цю обставину вказує те, що у розрахункових листках за березень та квітень 2018 року по центру «Здоров’я жінки» міститься графа про нарахування доплати за роботу в нічний час.

Отже, саме по 65 годин позивачка повинна відпрацювати в центрі «Здоров’я жінки» та стаціонарному відділенні лікарні, а не по 77 годин, як стверджує представник відповідача.

Співставляючи дані робочого графіку та табелю обліку робочого часу, представник відповідача не звернув увагу на ту обставину, що 03.05.2018 у графіку не відображено як робочий день, натомість у табелі обліку робочого часу відмічено 4 відпрацьованих години.

Твердження представника відповідача про неможливість залучення ОСОБА_1 до чергувань, як амбулаторного працівника, спростовується також тим, що вона не є виключно амбулаторним лікарем та паралельно працює лікарем в стаціонарному відділенні лікарні, де виконує чергування згідно з встановленим графіком.?

Жодна із виконуваних нею робіт на двох посадах не є сумісництвом, оскільки облік роботи на посаді лікаря гінеколога-онколога обласного центру онкології та мініінвазивної хірургії здійснювався за основною посадою на 0,5 ставки, що підтверджується витягом з тарифікаційного списку працівників даного підрозділу. В аналогічному порядку здійснювався облік роботи на посаді лікаря гінеколога-онколога центру «Здоров’я жінки» за основною посадою на 0,5 ставки.

Слід зазначити, що пацієнтка ОСОБА_2 направлена з м. Умань лікуючим лікарем з постановленим діагнозом, мала в своєму розпорядженні особисту амбулаторну картку та їй проведено усі необхідні аналізи. Тобто, згідно з наданими документами вона потребувала виключно хірургічного втручання. Однак, внаслідок свого фізіологічного стану, пацієнтка не могла бути прооперована тому, що в такому випадку оперативне втручання могло спричинити шкоду її здоров’ю. Відповідні роз’яснення позивачкою надані пацієнтці, що підтверджено нею самою у поданій скарзі від 07.05.2018.

Як пояснила позивачка, оперативне втручання може здійснюватися виключно в умовах стаціонару, тоді як прийом хворих вона здійснювала в умовах поліклінічного відділення.

Вона здійснювала 03.05.2018 профілактичні огляди пацієнтів згідно з наказом головного лікаря №185 від 23.04.2018, прийом яких здійснюється позачергово. В цей день нею оглянуто 22 пацієнти. Тобто, у випадку необхідності підготовки та проведення оперативного втручання позивачка повинна була припинити прийом пацієнтів, цим самим порушивши наказ головного лікаря №185 від 23.04.2018, що також могло стати підставою її дисциплінарної відповідальності.

Вищеперелічені обставини не враховані комісією під час вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : 1)догана;2) звільнення.

Як вбачається з ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони (ст. 81 ЦПК України).

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи вищевказані законодавчі норми та приписи актів Мінохорони здоров»я України, суд вважає, що позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності необґрунтовано, а тому, існують всі правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 258, 259, 274 ЦПК України, ст.ст. 147-149, 150, 231 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №240 від 30.05.2018 КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та оголошення їй догани.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради (код ЄДРПОУ 02005639) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.02.2019.

Головуючий І.О.Мельник