Рішення № 79823630, 12.02.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/372/18

Справа № 226/372/18

Провадження № 2/226/224/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.

за участю секретаря – Альберті О.В.

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у спрощеному позовному провадженні за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в обґрунтування якого вказав, що 19.10.2011 року між ним та відповідачем укладений договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає згоду банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору. Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але у порушення наведених норм закону та умов укладеного договору, відповідач зобов’язання, взяті на себе, належним чином не виконала. Станом на 31 грудня 2017 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 117000 грн., у тому числі заборгованість за кредитом – 6817,91 грн., заборгованість з відсотків за користування кредитом – 110182,09 грн. Дану суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пояснила, що у банка немає доказів стосовно повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, але відповідач була повідомлена належним чином.

Відповідач у судовому засіданні з позовними вимогами погодилась частково, не заперечувала факт оформлення кредиту в ПАТ «Приватбанк». Пояснила, що не платила за кредитом, оскільки з початком війни вона з дітьми виїхала до Біларусі. В теперішній час вона мешкає в Україні, оскільки в неї захворіла мама, має зарплату 1800 грн. тому в неї не було можливості платити за кредитом. До 2014 року заборгованості перед банком вона не мала. Чи зберіглася банківська картка вона не знає, але про зміну процентної ставки їй ніхто не повідомляв. Просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

14.01.2019 року на підставі ухвали судді заочне рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 травня 2018 року за позовом ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано та розгляд справи по суті призначений за правилами спрощеного позовного провадження на 09.00 год. 12.02.2019 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року між сторонами по справі був укладений Договір про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується анкетою-заявою позивача від 19.10.2011р., підписаною як позивачем так і відповідачем та відкритий кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 11, 12, 13-36).

При цьому кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості, але не менш 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 12).

Відповідачем не виконувались умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 31.12.2017 року загальна заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 117000,00 грн., у тому числі заборгованість за кредитом – 6817,91 грн., заборгованість з відсотків за користування кредитом – 110182,09 грн. (а.с. 6-9).

Строк дії кредитної карти клієнта ОСОБА_2 липень 2015 року (а.с. 10, 90).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Невиконання грошового зобов’язання за відсутністю коштів у боржника в силу ст.625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Неповерненням отриманого кредиту з відсотками в обумовлений строк відповідач порушив в односторонньому порядку зобов’язання, що випливають з умов кредитного договору, що є недопустимим.

Відповідно до ст.ст.549, 612, 625, 1054 ЦК України, відповідач на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням процентів, розмір яких встановлено договором та суму штрафів.

Щодо правильності нарахування та стягнення процентів суд приходить до наступного.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що з 01.01.2013 року процентна ставка за договором знижена до 30,00%, з 01.09.2014 року підвищена до 34,8%, а з 01.04.2015 року до 43,2 %.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч.3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Судом не встановлено факту, що відповідач була повідомлена банком про зміни процентної ставки за користування кредитом, тому суд вважає незаконним з боку позивача підвищення процентної ставки.

Крім того, відповідач в судовому засіданні заявила вимогу про застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Окрім цього, ч.1 ст.259 зазначеного Кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність у 3 роки.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1 та 5 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови кредитного договору сторін у цій справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, що відповідає строку дії картки, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – після закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто строку дії картки (ст.261 ЦК України). При цьому суд враховує постанову ВСУ від 17.09.2014р. № 6-95цс14.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява разом з додатками здана до підприємства поштового зв’язку 25.02.2018 р., тому, з врахуванням ч.6 ст.70 ЦПК України, суд саме з цієї дати обраховує строк позовної давності (а.с. 45).

Відповідач згідно кредитного договору від 19.10.2011 р., отримала картку № № 4149437713704029, яка має термін дії по 07.2015 р., таким чином суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом, оскільки строк позовної давності щодо цієї вимоги закінчується 31.07.2018 р. і тому з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом 6817,91 грн.

В той же час, суд вважає неправомірними дії позивача в частині прийняття одностороннього рішення з підвищення відсоткової ставки, а тому вимога про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що розрахунок заборгованості за процентами повинен здійснюватися без підвищення процентної ставки, із розрахунку 30% ставки, наступним чином: 6817,91 гривень Х 30% : 360 днів Х 1095 днів = 6221,34 гривень, а тому позовні вимоги в частині стягнення процентів підлягають частковому задоволенню в розмірі 6221,34 гривень.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 6817,91 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 6221,34 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати у справі складаються з судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду в сумі 1762 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягає стягненню судовий збір в сумі 196,43 гривень.

На пiдставi ст.ст.207, 253, 256, 257, 259, 261, 267, 546, 549, 612, 625, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 141, 200, 206, 258-259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570 до ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»: заборгованість за кредитом у сумі 6817,91 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 6221,34 грн, всього 13039 (тринадцять тисяч тридцять дев’ять),25 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 196 (сто дев’яносто шість),43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2019 року.

Суддя Петунін І.В.