Ухвала суду № 79816086, 13.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/29858/12

Провадження №6/522/407/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 по справі №1522/29858/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1, ОСОБА_3 Гришаєвича про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, в якому зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1522/29858/12 виданого 19.05.2014 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 Гришаєвича на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором №11317093000 від 19.03.2018 року у розмірі 130 217,25 дол.США, що еквівалентно 1 040 826,46 грн., та виконавчого листа №1522/29858/12 виданого 19.05.2014 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Вищевказане рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. На виклики державного виконавця боржник не з’являється.

Суд розглянув подання у відсутність приватного виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положень ст.441 ЦПК України. При цьому, згідно п.3 прохальної частини подання приватний виконавець просив розглядати справу за його відсутністю, при цьому суд повідомляв приватного виконавця на електронну пошту.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1522/29858/12 виданого 19.05.2014 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 Гришаєвича на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором №11317093000 від 19.03.2018 року у розмірі 130 217,25 дол.США, що еквівалентно 1 040 826,46 грн., та виконавчого листа №1522/29858/12 виданого 19.05.2014 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

За вказаними виконавчими документами боржником є – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КЕ номер 290241, виданий 12.06.1996 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

ОСОБА_5 вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов’язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, доданих до подання, 19.11.2018 року, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57725879 та ВП №57725796, які надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, за адресою вказаною у виконавчому документі, а також виклик про явку до приватного виконавця на прийом, зобов’язано надати достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі про кошти на рахунках в вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у дипозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб з наданням копій підтверджуючих документів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім’ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.

Відповідно до статті ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»: «Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження», у зв’язку з чим 19.11.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та присвоєно номер виконавчого провадження ВП №57725879.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Приватним виконавцем на виконання вимог заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження про накладення арешту на все майно боржника в межах суми стягнення, з метою реального виконання вимог виконавчого документу, 19.11.2018 року винесено постанову про арешт майна боржника..

В ході примусового виконання, коштів для задоволення вимог стягувача за виконавчими листами №1522/29858/12 виданих 19.05.2014 року Приморським районним судом м.Одеси щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості за кредитним договором №11317093000 від 19.03.2018 року у розмірі 130 217,25 дол.США, що еквівалентно 1 040 826,46 грн., та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. – виявлено не було.

Приватним виконавцем також 19.11.2018 року надсилались запити до реєструючих установ. для встановлення майнового стану боржника, стосовно виявлення грошових коштів на рахунках боржника.

ОСОБА_5 відповіді Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

ОСОБА_5 відповіді Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

ОСОБА_5 відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, - інформацію не знайдено.

ОСОБА_5 довідки Територіального сервісного центру №5241 Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані.

ОСОБА_5 відповіді Державного агентства рибного господарства України, у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України за ОСОБА_2 риболовних суден не зареєстровано.

ОСОБА_5 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.12.1996 року.

ОСОБА_5 довідки ОСОБА_6 України в Одеській області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

На адресу боржника державним виконавцем було направлено виклик на прийом до відділу, але боржник не з’явився.

ОСОБА_5 відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_2 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ES №449465 від 03.11.2014 року та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FL №396268 від 31.01.2018 року.

ОСОБА_5 відповіді з Державної прикордонної служби України боржник регулярно здійснює перетинання Державного кордону України.

ОСОБА_5 договору іпотеки від 12.03.2008 року укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 66,7 кв.м.

ОСОБА_5 актів від 11.12.2018 року та 15.01.2019 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_2, боржника не виявлено, двері ніхто не відчинив, на численний стукіт у двері та дзвінки ніхто не відреагував. Виклики на прийом до приватного виконавця залишено в дверях квартири. У вказаний час (14.12.2018 року) боржник на прийом не з’явився.

Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Враховуючи значний термін невиконання боржником зобов’язань та законних вимог, державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

У поданні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відсутні будь-які докази повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань, а лише зазначається, що боржник не виконує свої зобов’язання та законних вимог приватного виконавця. Доказами ухилення боржника від виконання є лише постанови ВП №57725879 та ВП №57725796 від 19.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження, постанова ВП №57725879 про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.11.2018 року та постанова ВП №57725879 про арешт майна боржника, на підставі виконавчих листів №1522/29858/12 від 19.05.2014 року, але рекомендовані повідомлення про отримання боржником зазначених постанов в матеріалах подання відсутні.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст.8 Конституції України.

Відповідно до ст.ст.1, 2 цього Закону, судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та у межах наданих повноважень.

Стаття 7 цього ж Закону гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов’язків цивільного характеру передбачено і п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.3, 10 ЦПК України.

У розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

ОСОБА_5 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання.

Утім визначення поняття «ухилення» Закон України «Про виконавче провадження» прямо не розкриває. Також відсутня практика Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення такого поняття, як «ухилення».

Відповідно до Нового словника української мови у 4-х томах 1998 року видавництва, вбачається, що в сучасній українській мові слово ухилення тлумачиться наступним чином: відступати, відхилятися, вивертатися; намагатися не робити чого-небудь, не брати участі у чомусь, уникати; навмисно не давати відповіді на запитання, говорити щось інше

Тобто, з погляду етимології словосполучення ухилення від виконання зобов’язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) вжите у ч.5 ст.6 «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» та у п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» означає з об’єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов’язків. У зв’язку з цим і здійснюється примусове виконання. Одночасно це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Проте особа, що має невиконанні зобов’язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не доведено протилежного.

У розумінні ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов’язань.

Оскільки, відповідно до ч.4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, то на останнього і покладається тягар доказування. До того особа стосовно обмеження права якої винесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідними поданнями є посилання виконавця саме на наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку (самостійне невиконання боржником зобов’язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження).

Утім, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Судом також встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження, наданих суду приватним виконавцем, відсутні відомості щодо направлення боржнику ОСОБА_2 копії постанов: про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2018 року, про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.11.2018 року та викликів державного виконавця щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, а також в матеріалах відсутні відомості щодо отримання боржником вказаних документів. Крім того, до матеріалів подання долучено лише одну фотокопію виклику на 14.12.2018 року, в якому не зазначено дати його винесення, але в наявності два Акти приватного виконавця щодо примусового виконання рішення (виходу виконавця за адресою реєстрації боржника), в яких приватний виконавець зазначає, що кожного разу ним залишено виклик на прийом до виконавця.

При цьому під ухиленням боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовими рішеннями, суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, оскільки згадане подання не містить беззаперечних доводів та не підтверджено належними доказами щодо ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, підлягає з’ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов’язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 2-13, 89, 223, 247, 259, 260, 354, 441 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 13 лютого 2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.