Ухвала суду № 79814583, 14.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3442/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч.4 ст. 229 КАС України, заяву Приватного акціонерного товариства "Чексіл" про розстрочення виконання рішення суду від 12.12.2018 у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Приватного акціонерного товариства "Чексіл" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

У С Т А Н О В И В:

06.02.2019 Приватне акціонерне товариство "Чексіл" (далі – ПрАТ «Чексіл») звернулось до суду із заявою і просить розстрочити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 про стягнення з заявника на користь Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Чернігівське ОУПФУ) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 226 960,16 грн.

Свою заяву мотивує тим, що ПрАТ «Чексіл» перебуває в дуже складному фінансовому стані та не в змозі погасити всю суму боргу перед позивачем в добровільному порядку. Зазначив, що станом на 05.02.2019 частина заборгованості товариством погашена. Крім того, ПрАТ «Чексіл» не зважаючи на всю складність фінансового стану продовжує свою господарську діяльність та зможе добровільно погасити заборгованість перед Чернігівським ОУПФ протягом 12 місяців, сплачуючи борг рівними частинами.

Представник заявника в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Представник Чернігівського ОУПФУ надав заяву про розгляд клопотання без його участі. У задоволенні вказаної заяви просив відмовити, посилаючись на недоведеність ПрАТ «Чексіл» обставин для розстрочення рішення суду, передбачених частиною 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, заявником перевищено термін розстрочення.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву ПрАТ «Чексіл» має бути задоволено частково, враховуючи таке.

Встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 позовні вимоги Чернігівського ОУПФУ задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Чексіл» на користь Управління заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 226 960,16 грн. Постанова набрала законної сили 11.01.2019 (а.с. 51-54 Т.1).

15.01.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/3442/18 з примусового виконання вказаного вище рішення суду, та постановою Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області від 24.01.2019 відкрито виконавче провадження №58183312 (а.с. 72 Т.1).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Разом з тим, частиною першою статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частинами третьою та четвертою статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні вимоги містяться і в частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання. Пи цьому, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, як вбачається з наданих заявником копій документів, станом на день звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду ПрАТ «Чексіл» перебуває в складному матеріальному становищі. Так, основними витратами ПрАТ «Чексіл» є: оплата фактичних витрат на виплат та доставку пенсій колишнім пенсіонерам товариства; витрати по виконанню Закону України «Про акціонерні товариства»; сплата єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи найманих працівників, ПДВ, податку на землю; сплата комунальних послуг по гуртожитку; заробітна плата (а.с. 88-250 Т.1; 1-38 Т.2).

Згідно зі звітом про фінансові результати за 9 місяців 2018 року заявник є підприємством зі збитком 289 000,00 грн. (а.с. 74-75 Т.1).

Відповідно до довідки АТ «Альфа-Банк» від 05.02.2019 №11693 залишок коштів на рахунках товариства станом на 04.02.2019 складає 3 133,74 грн. (а.с. 73 Т.1).

Суд звертає увагу, що на момент звернення ПрАТ «Чексіл» із заявою до суду, останнє вживає заходів щодо добровільного погашення заборгованості перед Чернігівським ОУПФУ, яка встановлена рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2018. Зокрема, станом на 30.01.2019 заявником погашено частину боргу в сумі 61 100,00 грн., що підтверджується відповідним платіжними дорученнями (а.с. 85-87 Т.1). Таким чином, залишок заборгованості ПрАТ «Чексіл» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 165 860,16 грн. (226 960,16-61 100,00).

З наведеного вбачається, що сплата всієї суми заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій може призвести до зупинення діяльності ПрАТ «Чексіл» та його неплатоспроможності, що, в свою чергу, зробить неможливим погашення заборгованості за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників і може призвести до банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання заяви про розстрочення виконання судового рішення є винятковими, та вказують на неможливість його виконання.

Однак, вирішуючи на який термін має бути розстрочено рішення суду від 12.12.2018 суд враховує, що частиною п’ятою статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни, на які може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення. Так, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При цьому, суд звертає увагу, що встановлюючи строк, на який може бути розстрочене виконання, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплатити борг.

Заявник надає графік погашення заборгованості в термін до 31.01.2020. Однак, враховуючи вищевказані вимоги процесуального законодавства, суд вважає за можливе заяву ПрАТ «Чексіл» задовольнити частково та розстрочити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 на 10 (десять) місяців – до 12.12.2019.

Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Чексіл" (код ЄДРПОУ 04594723, вул. І. Мазепи, 66, м. Чернігів, 14000) про розстрочення виконання рішення суду – задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі №620/3442/187 на десять місяців та зобов’язати Приватне акціонерне товариство "Чексіл" сплатити на користь Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378209, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14005) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно наданого графіку:

- до 28.02.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 31.03.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 30.04.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 31.05.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 30.06.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 31.07.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 31.08.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 30.09.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 31.10.2019 – 16 550,00 грн.;

- до 30.11.2019 – 16 910,16 грн.

У задоволенні решти заяви – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу.

Повний текст ухвали складено 14.02.2019.

Суддя С.В. Бородавкіна