Рішення № 79814574, 13.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2019 року № 640/21455/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «Гранд ЛУОЛ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг», у якому просить:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки та складання акта № б/н від 03.12.2018 за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 03.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Гранд ЛУОЛ» зазначає, що виявлені в акті перевірки від 03.12.2018 та оскаржуваному приписі порушення не відповідають дійсності та не узгоджуються з чинним законодавством. Крім того, позивач наголошує на тому, що посилання відповідача на невиконання вимог припису від 05.04.2018 спростовується висновками позапланової перевірки, що була здійснена з 24.05.2018 по 08.06.2018, за результатами якої складено акт № б/н, яким не встановлено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

16.01.2019 до суду від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства та з дотриманням відповідної процедури.

У судовому засіданні представник позивача Кулаков В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Гашинський Д.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необгрунтованість.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

31.01.2019 до суду від представників сторін надійшли клопотання про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Ураховуючи приписи ч. 3 ст. 194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на підставі листа Прокуратури міста Києва № 04/2/4/1-66-18 (1) від 13.03.2018, наказу № 68 від 15.03.2018 та направлення для проведення позапланового заходу від 23.03.2018 проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по вул. Кіквідзе, 41 у Печерському районі міста Києва, ЖК «Новопечерська вежа».

За результатами перевірки 05.04.2018 контролюючим органом складено акт № б/н проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та припис, яким вимагалось до усунення порушень - зупинити будівельні роботи до 05.05.2018.

Генпідрядною організацією ТОВ «МЖК-Інжиніринг» зупинені роботи та виконані всі вимоги, що зазначені у приписі від 05.04.2018. (а. с. 15-31, 33-38)

19.04.2018 листом № 10/26-1904/5 ТОВ «МЖК-Інжиніринг» повідомлено Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення порушень відповідно до вимог припису від 05.04.2018 на об'єкті будівництва по вул. Кіквідзе, 41 у Печерському районі міста Києва. (а. с. 39)

З 24.05.2018 по 08.06.2018 контролюючим органом була проведена позапланова перевірка об'єкта будівництва за адресою; вул. Кіквідзе, 41 А, 41-43 у Печерському районі міста Києва, за результатами якої складено акт № б/н, яким не встановлено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. (а. с. 40-53)

Надалі, на підставі листа Прокуратури міста Києва № 04/2/4/1-60-18 від 06.11.2018 з 20.11.2018 по 03.12.2018 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку та складено акт № б/н за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. (а. с. 54-68)

Так, актом перевірки встановлено наступні порушення:

- замовником порушено вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018, а саме на момент перевірки будівельні роботи продовжувались виконуватись;

- підрядником не огороджено усі небезпечні зони: проїзди; проходи на будівельному майданчику захаращені та є ковзкими; підрядником не змонтовано в ліфтових шахтах захисні настили;

- підрядником порушено вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018, а саме на момент перевірки будівельні роботи продовжувались виконуватись;

- генеральним проектувальником не усунуті порушення зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018. (а. с. 63-64)

На підставі вищевказаного акта перевірки винесено припис від 03.12.2018, який містить вимогу про зупинення будівельних робіт з 03.12.2018 до усунення порушень підрядником та проектантом.

Крім того, у вищезгаданому приписі міститься інформація про наступні порушення:

- підрядником ТОВ «МЖК-Інжиніринг» не огороджено усі небезпечні зони;

- проїзди, проходи на будівельному майданчику захаращені та є ковзкими;

- підрядником не змонтовано в ліфтових шахтах захисні настили;

- проектом, розробленим ТОВ «Проектіндустрія» не передбачено влаштування сміттєпроводу;

- проектантом розроблено проектну документацію без урахування історико-містобудівного обгрунтування, а саме абсолютна позначка складає відповідно до проектної документації 214,66 м (111 м + 103,66 м) замість 198,5 м, яка вказана в історико-містобудівному обгрунтуванні;

- порушено вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018, а саме, на момент перевірки будівельні роботи продовжувались виконуватись. (а. с. 69-70)

Не погоджуючись з прийнятим за результатами проведеної позапланової перевірки приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, вважаючи, що він є необгрунтованим та безпідставним, а отже, підлягає скасуванню, ТОВ «Гранд ЛУОЛ» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011. (надалі по тексту також - Порядок № 553)

Так, п. 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

При цьому, п. 14 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством визначено обов'язки як органу державного архітектурно-будівельного контролю, так і суб'єкта містобудування, дотримання яких гарантує повне та об'єктивне встановлення обставин під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16 - 19 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що процедура оформлення результатів планових та позапланових перевірок має чітку послідовність, а саме: в останній день перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, складається та підписується акт і, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - протокол та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

На підставі наданих заявником документів, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ 115161180403 від 27.04.2016 замовнику ТОВ «Гранд ЛУОЛ» та генеральному підряднику ТОВ «МЖК-1» на виконання будівельних робіт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у провулку Кленовому, 7, 7-а, 7-б, на вулиці Кіквідзе, 41-а, 41-43 у Печерському районі м. Києва». (а. с. 71-72)

Відповідно до Експертного звіту ТОВ «Укрбудекспертиза» № 3-039-16- ЕП/КО від 21.04.2016 щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7-а, 7-б, вул. Кіквідзе, 41-а, 41-43 у Печерському районі м. Києва (коригування II черги будівництва)» визначено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження. (а. с. 73-79)

Також відповідно до Коригованих історико-містобудівних обгрунтувань, погоджених першим заступником Міністра культури України від 10.02.2016, передбачено, що гранична допустима поверховість об'єкта проектування не повинна перевищувати 26 поверхів та абсолютну позначку 214,85 м, з огляду на що, посилання відповідача на те, що абсолютна позначка складає відповідно до проектної документації 214,66 м, замість 198,5 м, спростовується вищевказаним. (а. с. 80-109, 107)

Отже, ураховуючи наявність у позивача виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті будівництва, яким уповноваженим органом підтверджено відповідність поданих документів вимогам законодавства, посилання відповідача в оскаржуваному приписі на те, що проектна документація розроблена без урахування історико-містобудівного обгрунтування не може прийматись до уваги, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт є чинним та не скасованим.

Стосовно зазначення в оскаржуваному приписі порушення, що полягає у не огородженні небезпечних зон, суд вважає, що контролюючим органом не конкретизовано які саме небезпечні зони є неогородженими, крім того, дані обставини жодним чином не підтверджені відповідними фото/відео матеріалами. Доцільно звернути увагу на те, що при проведенні попередньої перевірки таких порушень не було виявлено, що ставить під сумнів дані твердження, оскільки навряд суб'єкт будівництва за короткий термін прибрав би таке огородження.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Тобто, зазначення порушення без його конкретизації, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Посилання відповідача в приписі на те, що проїзди, проходи на будівельному майданчику захаращені та є ковзкими не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження даної обставини.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що проектом, розробленим ТОВ «Проектіндустрія» не передбачено влаштування сміттєпроводу, суд зазначає таке.

Закон України «Про відходи» визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Сортування відходів - це механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 6 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.

Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.

Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, на переконання суду, посилання відповідача в оскаржуваному приписі на відсутність влаштування сміттєпроводу в об'єкті будівництва не відповідає стратегії держави на впровадження обов'язкової системи сортування відходів та безпечного поводження з ними для збереження екології та приведення законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами у даній сфері.

Невідповідність норм ДБН щодо необхідності обладнання багатоповерхових будинків сміттєпроводами суперечить положенням Закону України «Про відходи» та фактично зводить нанівець впровадження системи сортування відходів.

Варто відмітити, що навіть у будинках старої забудови майже не використовуються сміттєпроводи, оскільки вони не забезпечують сортування відходів та є джерелом накопичення бактерій та інших несприятливих для здоров'я людей факторів.

Таким чином, позивачем виготовлено проектні матеріали без влаштування сміттєпроводу і правомірність його відсутності також підтверджена експертним звітом ТОВ «Укрбудекспертиза» № 3-039-16- ЕП/КО від 21.04.2016.

Суд приймає доводи позивача про те, що зазначення в оскаржуваному приписі про порушення вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018, а саме, на момент перевірки будівельні роботи продовжувались виконуватись, не відповідає дійсним обставинам, оскільки зважаючи на лист № 10/26-1904/5 від 19.04.2018, яким ТОВ «МЖК-Інжиніринг» повідомив Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення порушень відповідно до вимог припису від 05.04.2018, з 24.05.2018 по 08.06.2018 контролюючим органом проведена відповідна позапланова перевірка об'єкта будівництва, за результатами якої складено акт № б/н, яким не встановлено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. (а. с. 40-53)

Вищевказаним актом, яким не виявлено порушень, відповідач самостійно підтвердив фактичне виконання вимог припису від 05.04.2018.

Крім того, суд зважає на те, що в акті перевірки № б/н від 03.12.2018 у розділі ІV помилково зазначено про останній проведений захід державного нагляду (контролю), оскільки у даному розділі вказано перевірку з 23.03.2018 по 05.04.2018 (акт № б/н від 05.04.2018), проте жодним чином не вказано про перевірку з 24.05.2018 по 08.06.2018 (акт № б/н від 08.06.2018, яким встановлено відсутність порушень)

Таким чином, зазначення в акті перевірки від 03.12.2018 та приписі про не зупинення підготовчих та будівельних робіт у порушення припису від 05.04.2018 не відповідає дійсності, зважаючи на те, що даний припис після проведення перевірки від 08.06.2018, яким встановлено відсутність порушень, вичерпав свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Trofimchuk проти України», від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність встановлених в акті перевірки від 03.12.2018 та в оскаржуваному приписі порушень, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» (ЄДРПОУ 32109850, вул. Прорізна, 12-а, м. Київ, 01001) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг» (ЄДРПОУ 40369550, Житомирська область, с. Вереси, вул. Покровська, 16-в, 12401), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки та складання акта № б/н від 03.12.2018 за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 03.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» (ЄДРПОУ 32109850, вул. Прорізна, 12-а, м. Київ, 01001) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко