Рішення № 79814302, 14.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/4083/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доЧернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Українипровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - також відповідач, Чернігівське ОУПФУ ), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у призначенні пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26.03.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона має дочку інваліда з дитинства, що підтверджується висновком ВКК обласної клінічної лікарні, і на день звернення до пенсійного органу позивач досягла 50 років та має стаж більше 15 років, що є достатнім для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, але відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні пенсії, у зв'язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки в Управління відсутній висновок лікарсько - консультативної комісії про те, що дитина Позивача мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку, то відсутні і правові підстави для призначення Позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивачем направлено суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що на законодавчому рівні розмежовані поняття особа з інвалідністю з дитинства (інвалід з дитинства) та дитина з інвалідністю віком до 16 років (дитина-інвалід віком до 16 років). Категорія «інвалід з дитинства» більш широке поняття. При цьому, до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. Матеріалами справи підтверджується, що дитина позивача була визнана інвалідом з дитинства у віці 16 років (тобто до 18-річного віку), а тому позивач належить до категорії матерів, які мають право на дострокову пенсію за віком.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 03.01.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 має загальний страховий стаж більше 15 років, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданою копією трудової книжки (а.с. 19-23).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16), ОСОБА_1 (ОСОБА_1 до розірвання шлюбу) має дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Медичним висновком № 162/01 від 03.01.2007 про дитину інваліда віком до 18 років Чернігівської міської дитячої поліклініки № 2 (центральна лікарська консультативна комісія) встановлено, що у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наявне захворювання (патологічний стан) відповідає розділу 1, пункту 1 підпункту 1.6 Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08.11.2001 року № 454/471/516. Даний висновок дійсний до 19.07.2008, дата переогляду 01.06.2008. Таким чином ОСОБА_3 мала медичні показники для визнання її інвалідом дитинства до 16-річного віку у відповідності з наказом МОЗ України №482 від 04 грудня 2001 року (а.с. 33).

Відповідно до довідки МСЕК Серії МСЕ-ЧНВ № 461939, виданої Чернігівською міською МСЕК 30.07.2008, дитині позивача з 19.07.2008 було встановлено другу групу інвалідності на строк до 01.08.2009, причина інвалідності - інвалід дитинства (а.с. 34).

Згідно довідки МСЕК Серії МСЕ-ЧНВ № 329687, виданої Чернігівською міською МСЕК 05.08.2009, дитині позивача з 01.08.2009 залишено другу групу інвалідності на строк до 01.09.2010, причина інвалідності - інвалідність з дитинства (а.с. 34).

З наявної в матеріалах справи відповіді Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Чернігівської обласної ради від 03.10.2018 № 16-05/237 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вперше звернулася в Чернігівську міську МСЕК 29.07.2008 у віці 18 років, їй була встановлена 2 група інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства. До цього часу спостерігалась у дитячій ЛКК. Останній переогляд відбувся 15.11.2016. Комісія встановила ОСОБА_3 3 групу інвалідності, причина інвалідності: особа з інвалідністю з дитинства.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулась 26.03.2018 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства.

Листом від 06.07.2018 № 15358/06 Чернігівським ОУПФУ відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства з тих підстав, що у неї відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до шестирічного віку.

Вважаючи вказану відмову Чернігівського ОУПФ протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІУ) передбачено, що матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Аналогічні приписи містяться і у статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Згідно з п. 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.

У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Аналізуючи вказані норми закону, враховуючи, що донька позивача визнана інвалідом з дитинства, мала медичні показання для визнання її інвалідом дитинства до 18-річного віку, позивач досягла 50 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення дострокової пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 31.07.2018 у справі № 501/2838/16-а.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26.03.2018 (з дати звернення).

Присудити здійснені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209.

Дата складення повного рішення суду - 14.02.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб