Рішення № 79812061, 14.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6395/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді – Завальнюка І.В.,

при секретарі – Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 82606-17 від 27.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.07.2018 ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкову вимогу № 82606-17 щодо ПАТ «Болградський виноробний завод», в якому зазначено суму податкового боргу в розмірі 116948,21 грн. Не погодившись із зазначеною вимогою, ПАТ «Болградський виноробний завод» оскаржило останню в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням від 02.11.2018 № 35791/6/99-99-17-05-15 скаргу залишено без задоволення, а вимогу без змін. Також в зазначеному рішенні вказано, що податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник внаслідок несплати у повному обсязі пені в розмірі 116948,21 грн., нарахованої згідно ст.129 ПК України на виявлену контролюючим органом суму заниження податкових зобов’язань, яку визначено у податковому повідомленні-рішенні від 15.03.2018 № НОМЕР_1. При цьому, зазначене податкове повідомлення-рішення ПАТ «Болградський виноробний завод» не отримував, у зв’язку із чим податковий борг за цим рішенням є неузгодженим, що виключає можливість прийняття податковим органом податкової вимоги.

Ухвалою судді від 12.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.12.2018 о 11:00 год.

Судове засідання, призначене на 27.12.2018 о 11:00 год., відкладено за клопотанням представника відповідача на 14.01.2019 о 11:30 год.

02.01.2019 на електронну адресу суду від представника ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що спірна податкова вимога сформована в автоматичному режимі згідно вимог п.1 розд.ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610. У свою чергу, податковий борг згідно даних АІС «Податковий блок» по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 116948,21 грн. виник внаслідок несплати у повному обсязі пені в розмірі 116948,21 грн., нарахованої згідно ст. 129 ПК України на виявлену контролюючим органом суму занижень податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2018 № НОМЕР_1. При цьому посилання позивача на «неотримання» ним відповідного податкового повідомлення-рішення є довільним тлумаченням норм права, адже у випадку отримання платником податку ППР після законодавчо визначеного строку, платник не звільняється від обов’язку сплати суми податку. Оскільки податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1 ПАТ «Болградський виноробний завод» не оскаржено, відповідач вважає зобов'язання таким, що підлягає сплаті платником податків, а позов – необґрунтованим.

10.01.2019 до суду від ПАТ «Болградський виноробний завод» надійшла відповідь на відзив.

Судове засідання, призначене на 14.01.2019 о 11:30 год., у зв’язку із технічним збоєм звукозаписувального технічного засобу «Камертон», перенесено на 22.01.2019 о 12:00 год.

Судове засідання, призначене на 22.01.2019 о 12:00 год., відкладено на 05.02.2019 о 10:30 год. – для надання відповідачем витребуваних судом доказів.

Судове засідання, призначене на 05.02.2019 о 12:00 год., відкладено за клопотанням представника відповідача на 12.02.2019 о 10:30 год.

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», результати якої оформлені актом від 27.02.2018 № 371/13-32-14-01/00411938, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в розмірі 203130 грн.

Внаслідок несплати вищезазначеного податкового бору ГУ ДФС в Одеській області в автоматичному режимі сформовано і направлено на адресу ПАТ «Болградський виноробний завод» податкову вимогу № 82606-17 від 27.07.2018 про сплату пені розмірі 116948,21 грн., не погодившись із якою позивачем звернувся за судовим захистом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену вимогу необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв’язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, підставою для нарахування пені в сумі 116948,21 грн., яка відображена у податковій вимозі № 82606-17 від 27.07.2018, слугувала наявність в інтегрованій картці платника податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У свою чергу, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим бором є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, за чинним податковим законодавством податкова вимога надсилається податковим органом платнику податків у разі несплати останнім податкового боргу, тобто узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення – це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

В силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення – це рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абз. 2 п. 42.2 ст.42 Податкового кодексу України датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Враховуючи, що позивач заперечує отримання ним податкового повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1 та відповідно узгодженість податкового зобов'язання, в ході судового розгляду справи судом було витребувано від ГУ ДФС в Одеській області докази узгодження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2018 № НОМЕР_1, яким ПАТ «Болградський виноробний завод» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в розмірі 203130 грн., та на підставі якого нараховано пеню, а також докази направлення ГУ ДФС в Одеській області на адресу платника відповідного податкового повідомлення-рішення та його вручення.

Однак відповідачем доказів направлення та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1 не надано із поясненнями про їх відсутність у податкового органу. Отже відповідачем не доведено факту направлення на адресу ПАТ «Болградський виноробний завод» податкового повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1, у зв’язку із чим визначене останнім податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в розмірі 203130 грн., а також нарахована пеня є неузгодженим податковим зобов'язанням, що виключає складання відповідної податкової вимоги № 82606-17 від 27.07.2018.

При цьому, предметом даного судового розгляду може бути лише оцінка обставин наявності чи відсутності у відповідача узгодженого податкового боргу, а не підстав його виникнення, у зв’язку із чим судом не досліджується та не оцінюється відповідне податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість складеної податкової вимоги № 82606-17 від 27.07.2018. При цьому представником відповідача не доведено факту направлення податковим органом на адресу платника податків податкового повідомлення-рішення від 15.03.2018 № НОМЕР_1, яке слугувало передумовою для складання спірної податкової вимоги, а отже й не доведено правомірність та наявність підстав для складання оскаржуваної вимоги.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99; код ЄДРПОУ 00411938) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області № 82606-17 від 27.07.2018.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» судові витрати в сумі 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.02.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.