Ухвала суду № 79811867, 14.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/777/19

УХВАЛА

14 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - голова Одеської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Так, в якості адміністративного позову до суду надано нечитабельну копію документу незрозумілого змісту на 1 аркуші.

Згідно зі «Стандартом організаційно-розпорядчої документації» (вимоги до оформлення документів) ДСТУ 6.38-90 ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст, щоб чітко було видно всі реквізити, а поля документа не порушено.

Однак надана позивачкою копія звернення до суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки непридатна для прочитання всього тексту.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, ПІБ третьої особи.

Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак в прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, не конкретизуючи їх, зокрема не зазначаючи, які саме дій та яку саме бездіяльність слід визнати протиправними, у зв'язку із чим позовна заява підлягає уточненню.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте позивачем не додано до позовної заяви будь-яких доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення зазначеної вимоги позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення зазначеної норми позивачем до суду подано позовну заяву у вигляді її копії на одному аркуші без додатків. При цьому копії цієї позовної заяви для відповідача та третьої особи до позовної заяви не додано.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, і позивач не відноситься до визначеним даною нормою осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак будь-яких доказів на підтвердження наявності правових підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено та до позовної заяви не додано, рівно як і не зазначено причин неможливості їх самостійного надання.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим не підлягає задоволенню.

При цьому згідно ч.2 ст.169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Однак з позовної заяви неможливо встановити обсяг позовних вимог, їх кількість оскільки використане позивачем формулювання про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача є занадто узагальненими та абстрактними, потребують уточнення, від чого залежатиме розмір судового збору. При цьому позивачу необхідно враховувати, що розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 768,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року).

Таким чином, позивачці необхідно усунути виявлені судом недоліки шляхом подачі до суду оформленого відповідно до ст.ст. 160, 161 КАС України уточненого адміністративного позову (з конкретно сформульованими позовними вимогами) з додатками, його копії та копії додатків для відповідача та третьої особи, додавши квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі, докази на підтвердження позовних вимог, власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав тощо.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 108 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - голова Одеської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.В. Завальнюк