Рішення № 79810212, 14.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 р. Справа№200/24/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40358617, 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Харцизськ, вул. Адамця, 52/16)

про стягнення штрафу у розмірі 1740 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1740 грн.

Ухвалою від 8 січня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також конвертом, який направлявся до відповідача, проте був повернутий з відміткою поштового органу «за закінченням встановленого строку зберігання». З цього приводу суд зазначає, що у цьому випадку відповідач вважається належним чином повідомлений відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що позивачем 25 вересня 2018 року за № 53 було прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та на відповідача накладено штраф у розмірі 1740 грн. Станом на теперішній час відповідачем штраф не сплачено.

Суд зазначає, що ухвалою від 8 січня 2019 року суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, суд дійшов до висновку щодо розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

30 серпня 2018 року відповідачем був складений протокол про порушення законодавства про рекламу № 46 відносно позивача, а саме реклама про розпродаж, знижки не містить відомостей про дату початку знижки цін на продукцію, розпродаж, чим порушено частину 5 статті 8 закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР.

6 вересня 2018 року відповідачем було прийнято рішення № 43 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яке було направлено відповідачу 10 вересня 2018 року, про що свідчить фіскальний чек про направлення.

Крім того, судом встановлено, що позивачем 6 вересня 2018 року за вихідним № 01-27/3937 відповідачу була направлена вимога. 24 вересня 2018 року відповідач до позивача надав пояснювальну записку, в якій просив врахувати всю надану інформацію та прийняти правомірне рішення щодо даного порушення з вашої сторони, а з його сторони зобов’язується надалі приймати більш прискіпливі міри в роботі з рекламними, поліграфічними агенціями. 25 вересня 2018 року відповідач до позивача надав пояснення на вимогу позивача від 6 вересня 2018 року, в яких зазначив, що інформаційний плакат був задіяний в оформленні вітрини магазину, його розміщення було безоплатним, тому вважає це оформленням місця торгівлі. Виходячи з вищеперерахованого позивач не враховує цей плакат рекламою.

25 вересня 2018 року позивачем був складений протокол № 107 про засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, яким було вирішено прийняти рішення про накладання штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу щодо змісту реклами у розмір п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами, що складає 1740 грн.

25 вересня 2018 року на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 25 вересня 2018 року № 107 встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме реклама про розпродаж не містить відомостей про дату початку знижки цін на продукцію, розпродаж та вирішено за недотримання встановленого законодавством вимог щодо змісту реклами накласти на відповідача штраф у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами в сумі 1740 грн. Дане рішення та протокол були направлені на адресу відповідача, про що свідчать фіскальні чеки, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є ОСОБА_2 України "Про рекламу". ОСОБА_2 регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частина 1 статті 2 Закону України "Про рекламу").

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно до частини 5 статті 8 Закону України “Про рекламу” реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

З матеріалів справи, суд вбачає, що реклама про розпродаж, знижки, яка розміщена на скляній вітрині магазину за адресою м. Полтава, вул. Зіньківська, 6/1а, ТРЦ «Київ» не містить відомостей про дату початку знижки цін на продукцію, розпродаж. Даний факт також підтверджується матеріалами фотофіксації, доданими до протоколу про порушення законодавства про рекламу від 30 серпня 2018 року № 46.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693.

У відповідності до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до пункту 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктом 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з пунктом 16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач вимогою від 6 вересня 2018 року № 01-27/3937 повідомляло відповідача про дату розгляду справи та зобов'язувало надати письмові пояснення з приводу виявленого порушення, яке було отримане відповідачем 11 вересня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином суд зазначає, що обов'язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, позивачем дотримано.

Згідно з вимогами пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи суд вбачає, що рішення про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу від 25 вересня 2018 року № 53 направлялось відповідачу, доказів оскарження в судовому порядку рішення про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу суду не надано, як не надано й доказів сплати штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, варто зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40358617, 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Харцизськ, вул. Адамця, 52/16) про стягнення штрафу у розмірі 1740 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38019510 УК у м. Полтаві р/р 31110106016002, МФО 899998, код платежу 21081100, одержувач платежу УК у м. Полтаві, призначення платежу – оплата штрафу) штрафу у розмірі 1740 (одна тисяча сімсот сорок гривень).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 14 лютого 2019 року. Повне судове рішення складено 14 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.