Ухвала суду № 79809649, 14.02.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15707/18

Провадження № 1-кс/200/1188/19

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

14 лютого 2019 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Руснак А.І., за участю секретаря Масенко Г.Є., прокурора Степанова Ю.С., власника майна ОСОБА_1,, адвоката Куценко В.А., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Шпорт Д.С., про арешт майна в кримінальному провадженні№ 420180400100000193, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Шпорт Д.С. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ході проведення обшуку 01 лютого 2019 року за місцем мешкання громадянина ОСОБА_1, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Досудовим розслідуванням встановлено, що майор поліції ОСОБА_4 на початку 2018 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено у місті Кам'янське Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на збут особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, діючи повторно, підшукав з числа мешканців міста Кам'янське Дніпропетровської області, осіб які є наркозалежними.

Встановлено, що до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, може бути причетний громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно матеріалів виконаного доручення Дніпропетровського управління ДВБ НП України збуває на території міста Кам'янське Дніпропетровської області наркотичну речовину «опій ацетильований».

Обставини, що дають підстави обґрунтовано стверджувати, що ОСОБА_1 причетний до збуту наркотичних засобів у місті Кам'янському Дніпропетровської області, підтверджуються матеріалами виконаного доручення Дніпропетровського управління ДВБ НП України.

01 лютого 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в якому мешкає ОСОБА_1

В ході обшуку за вищезазначеною адресою були виявлені та вилучені наступні предмети:

-грошові кошти в сумі 500 доларів США;

-грошові кошти в сумі 39 200, 00 гривень;

-банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1;

-банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2;

-банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 видана на ім'я ОСОБА_5;

-мобільний телефон «Prestigio» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_5 без сім-карти;

- мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_6, без сім-карти;

-мобільний телефон «ASTRO» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_7, IMEI 2: НОМЕР_8, без сім-карти;

-мобільний телефон «NOMI» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_9, IMEI 2: НОМЕР_10, без сім-карти;

-мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_11, IMEI 2: НОМЕР_12, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» та «Vodafone».

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду конфіскації майна.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, вказані грошові кошти можуть бути конфісковнаі у дохід держави.

Враховуючи зазначене, є достатні підстави вважати, що перелічені предмети та речі відповідають ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом та, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

На підставі викладеного, враховуючи, що вказані вище речі можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження майна для можливої подальшої конфіскації майна, прокурор просить накласти арешт.

Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав просив задовольнити.

Власник майна та його адвокат заперечували, крім того в судовому засіданні надали договір № 676-Ш/ФО про надання фінансового кредиту.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2019 року наданий дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, в якому мешкає ОСОБА_1, з метою відшукання і вилучення: наркотичних засобів та психотропних речовин, що є предметом вчинення злочину; предметів, речей, засобів за допомогою яких незаконно виготовляються, зберігаються, придбаються, перевозяться, пересилаються наркотичні засоби та психотропні речовини; закордонних паспортів, службових посвідчень, банківських карток, крім тих, що належать ОСОБА_6; системних блоків ПЕОМ, ноутбуків, планшетів, флеш-накопичувачів, оптичних дисків, відеореєстраторів, мобільних телефонів; СІМ та ЧІП- карт, чорнових записів, документів як в паперовому, так і в електронному варіанті. Оскільки ухвалою слідчого судді від 18 січня 2019 року наданий дозвіл на вилучення того майна, на яке прохає накласти арешт прокурор, тому вказаний в клопотанні перелік банківських карток та мобільних телефонів, вилучених під час обшуку, не має ознак тимчасово вилученого майна, на яке необхідно накладати арешт.

Що стосується грошових коштів, вилучених під час обшуку за адресою АДРЕСА_1, прокурором не доведено, що вони здобуті злочинним шляхом, та мають значення для подальшого досудового розслідування, крім того, ОСОБА_1 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, а одже вітсутні підстави для їх арешту.

Окрім того, стосовно обґрунтування доцільності арешту тим, що вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженню, вважаю за необхідне зазначити, що це не може бути єдиною та безумовною підставою для задоволення клопотання.

У звязку з вищевикладеним, у задоволенні клопотання вважаю відмовити.

Керуючись ст.ст. 84,167,170,172, 173, 236 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Шпорт Д.С., про арешт майна в кримінальному провадженні № 420180400100000193, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.

Слідчий суддя А.І. Руснак