Рішення № 79807305, 05.02.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019 Справа №914/1971/18

За позовом: ОСОБА_1, с. Давидів, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата», м. Львів-Винники

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та Статуту в новій редакції

Суддя Н.Мороз При секретарі Ю. Забора

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не з'явився

Присутній: ОСОБА_3

Суть спору:

Позов подано ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства та нової редакції статуту, а також скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.11.2018р.

В судовому засіданні 20.11.2018р. оголошувалась перерва до 11.12.2018р. про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 11.12.2018р. продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання на 10.01.2019р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

28.12.2018р. через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої останній просить позовні вимоги розглянути в наступній редакції: «Визнати недійсним з моменту ухвалення рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Координата», оформлене протоколом №2 від 10 червня 2011 року, та нову редакцію Статуту ТЗОВ ВП «Координата», затверджену 10.06.2011 року і зареєстровану 03.08.2011 року».

Ухвалою суду від 10.01.2019р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2019р.

В судове засідання 05.02.2019р. представник позивача з'явився, дав пояснення по суті спору. Зазначив, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», завтердженого 25.11.2004р. та зареєстрованого 13.12.2004р., ОСОБА_1 був єдиним учасником товариства та до 10.06.2011р. обіймав посаду директора. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я і необхідністю тривалого лікування позивача, прийнято рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №1 від 10.06.2011р. про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та призначення на вказану посаду його сина ОСОБА_4. У серпні 2018р. позивач вирішив відчужити належну йому частку у статутному капіталі товариства. Дізнавшись про вказані наміри ОСОБА_1, ОСОБА_4 повідомив, що переоформив статут товариства без відома позивача, внісши до нього зміни про заміну засновника товариства, вказавши, що ОСОБА_1 вибув із числа засновників, а ОСОБА_4 увійшов до їх числа. На вимогу надати документи, ОСОБА_4 надав копію Статуту, затвердженого 10.06.2011р., зареєстрованого 03.08.2011р. та протокол загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата», з яких дізнався що зборами учасників товариства прийнято рішення від 10.06.2011р., оформлене протоколом №2, про прийняття в число учасників ОСОБА_4 у зв'язку з набуттям частки у статутному капіталі товариства шляхом укладення Договору відчуження та про вихід з числа засновників ОСОБА_1. Позивач стверджує, що підпис у протоколі загальних зборів учасників товариства йому не належить. Таким чином вважає, що був позбавлений частки у статутному капіталі товариства поза його волею. Крім того, зазначив, що заява про вихід з учасників товариства позивачем не подавалася, жодні договори щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства не укладалися. Просить суд визнати недійсним з моменту ухвалення рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата», оформлене протоколом №2 від 10.06.2011р. та нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата», затверджену 10.06.2011р. і зареєстровану 03.08.2011р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. У доповненні до відзиву на позовну заяву від 07.12.2018р. зазначив, що згідно наявних у товаристві установчих документів 03.08.2011р. було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів, згідно яких єдиним учасником (засновником) товариства став ОСОБА_4. Єдиним документом, на підставі якого було здійснено вказану реєстрацію змін був протокол зборів учасників товариства № 2 від 10 червня 2011 року. Ствердив, що зазначений у протоколі договір про відчуження частки у статутному фонді між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у документах товариства відсутній. З пояснень засновника товариства ОСОБА_4, при здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів у 2011 році договір про відчуження частки у статутному фонді між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не укладався і до державного реєстратора такий не подавався, а реєстрація була здійснена на підставі протоколу № 2 від 10.06.2011року. Згідно протоколу №1 від 10.06.2011 року, директором ТзОВ ВП «Координата» став ОСОБА_4, з 2015 року директором товариства є Гораєцька Галина Йосипівна. Згідно відзиву на заяву про зміну позовних вимог, подану через службу діловодства господарського суду 04.01.2019р., позовні вимоги відповідач визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Відповідно до п. 1.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (відповідач), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 25.11.2004р. та зареєстрованого Державним реєстратором Львівської міської ради Василаш Г.Я. 13.12.2004р., номер запису 14151050001002116, ОСОБА_1 (позивач) вказаний єдиним учасником товариства, якому згідно п. 4.2 Статуту товариства належало 100% статутного капіталу ТзОВ ВП «Координата» та до 10.06.2011р. обіймав посаду директора вказаного товариства.

Згідно рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1 від 10.06.2011р. ОСОБА_1 звільнено з посади директора та призначено на вказану посаду його сина ОСОБА_4.

Як вбачається з рішення загальних зборів учасників товариства відповідача від 10.06.2011р., оформленого протоколом №2, позивач вийшов із товариства у зв'язку із відчуженням належної йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 100% шляхом укладення Договору між ним та ОСОБА_4, а останній, відповідно, набув статусу єдиного учасника ТзОВ ВП «Координата».

Зазначене рішення загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» стало підставою для внесення змін до Статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції, яку затверджено рішенням загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р. (протокол №2) та зареєстровано Державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Василаш Г.Я. 03.08.2011р., номер запису 1415105000025116.

Ці відомості внесено Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом №19497970 від 24.10.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р., оформлене протоколом № 2, позивачем не приймалося та не підписувалося, а було оформлено його сином та колишнім директором товариства ОСОБА_4. Дана обставина визнана відповідачем в судових засіданнях.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 дізнався про зазначені вище обставини від ОСОБА_4, оскільки вирішив відчужити належну йому частку у статутному капіталі товариства, про що повідомив останнього.

Отримавши рішення загальних зборів учасників від 10.06.2011р., оформлене протоколом №2, що слугувало підставою для внесення змін до Статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції, позивач встановив, що підпис на вказаному протоколі проставлений не ним, а невідомою особою.

Відповідно до статті 147 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» також було передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Пунктом 5.1 Статуту ТзОВ ВП «Координата» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства 25.11.2004р. (протокол №5), зареєстрованій Державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Василаш Г.Я. 13.12.2004р., номер запису 1415120000002146, встановлено, що учасник товариства має право набувати та відчужувати частку у статутному фонді товариства, а також вийти з товариства відповідно до установчих та внутрішніх документів товариства і законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Статуту Товариства у раніше чинній редакції, учасник Товариства має право вийти з Товариства, продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі (фонді) іншим особам.

Згідно зі ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Отже, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено лише два способи втрати статусу учасника товариства - шляхом подання заяви про вихід із товариства або шляхом продажу чи відступлення іншим чином своєї частки у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства або іншим особам, якщо інше не було встановлено установчими документами товариства.

Як вже зазначалося, пункт 5.3 Статуту ТзОВ ВП «Координата» надавав право учаснику товариства продати чи відступити іншим чином свою частку у статутному капіталі іншим особам.

Проте Договору про відступлення належної позивачу частки у статутному капіталі товариства відповідачем не надано.

Щодо такого способу втрати статусу учасника товариства, як подання заяви про вихід із Товариства, що було передбачено ст. 148 ЦК України та п. 5.1 Статуту ТзОВ ВП «Координата», як випливає зі змісту даної статті ЦК України, вказані положення поширюють свою дію на товариства з обмеженою відповідальністю, де є кілька або більше учасників.

Оскільки позивач був єдиним учасником товариства, вибуття ним із товариства шляхом подання заяви про вихід із товариства не відповідало вимогам закону і не вбачалося можливим.

Окрім того, із рішення загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р., оформленого протоколом № 2, вбачається, що вихід позивача із товариства відбувся саме шляхом відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_4.

Викладене вище дає підстави дійти висновку про те, що позивачем відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства не здійснювалося.

У ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст. 51 вказаного Закону, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Згідно з п.2 ч.4 ст.145 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства.

Пунктом «б» ч.1 ст.41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів акціонерного товариства було віднесено питання щодо внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

В силу приписів ч. 1 ст. 59 цього Закону, питання, зазначені у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-й" ст. 41 цього Закону належали також і до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 Статуту визначено, що до компетенції зборів учасника Товариства належить внесення змін та доповнень до Статуту.

Отже, відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та Статуту ТзОВ ВП «Координата», внесення змін до Статуту товариства належало до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства, як вищого органу управління товариством.

Проте, як стверджує позивач, у порушення вимог закону та установчих документів товариства рішення про внесення змін до Статуту ТзОВ ВП «Координата» було прийнято та підписано не ним, як єдиним учасником товариства, а ОСОБА_4 як виконавчим органом товариства - директором.

Позивачем доведено, а відповідачем визнано відсутність факту укладення ОСОБА_1 Договору про продаж чи відступлення іншим чином своєї у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_4, про що стверджувалося у рішенні загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р., оформленого протоколом № 2.

Відсутність такого Договору підтверджує ту обставину, що рішення загальних зборів ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р., оформлене протоколом №2, не приймалося та не підписувалося позивачем, як єдиним учасником товариства, а було сфальсифіковано ОСОБА_4, чим порушено корпоративні права ОСОБА_1, частка якого у статутному капіталі товариства вибула з його володіння поза його волею з порушенням вимог закону та Статуту товариства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відзиву на заяву про зміну позовних вимог, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до вимог статей 88, 143,154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства, статей 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців» суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Зважаючи на те, що рішення загальних зборів учасників ТзОВ ВП «Координата» від 10.06.2011р. (оформлене протоколом №2), яке слугувало підставою для внесення змін до установчих документів товариства шляхом викладення їх у новій редакції, не відповідає вимогам закону, оскільки не приймалося та не підписувалося позивачем як єдиним учасником товариства, вказані порушення не можуть бути усунуті та з урахуванням того, що положення Статуту ТзОВ ВП «Координата» щодо складу учасників товариства порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як колишнього учасника товариства, частка якого вибула з його володіння поза його волею, оскільки позивач свою частку у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_4 не відступав та не відчужував в інший спосіб, а відтак був незаконно позбавлений належних йому корпоративних прав внаслідок неправомірних дій відповідача. Відтак, Статут ТзОВ ВП «Координата», затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства від 10.06.2011р. (протокол №2), зареєстрований Державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Василаш Г.Я. 03.08.2011р., номер запису 14151050001002116, підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту ухвалення рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата», оформлене протоколом №2 від 10.06.2011р. та нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Координата», затверджену 10.06.2011р. і зареєстровану 03.08.2011р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (м. Львів-Винники, вул. Винниченка, 14, код ЄДРПОУ 20843739) на користь ОСОБА_1 (Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Галицька, 27, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 1 762, 00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 14.02.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.