Рішення № 79806591, 07.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.2019 Справа № 905/1795/18

Суддя господарського суду Донецької області Курило Г.Є.,

за участю секретаря судового засідання Цакадзе М.А.

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВАЛДПРО”, м. Миколаїв

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ

про стягнення 606840,32 грн.

та за зустрічним позовом: ОСОБА_2 акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВАЛДПРО”, м. Миколаїв

про стягнення пені у розмірі 793168,93грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 (посвідчення адвоката №000079 від 15.12.2017);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4 - за довіреністю № 17/05 від 08.01.2019.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 24.01.2019 по 07.02.2019.

Суть спору: Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м.Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м.Краматорськ про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 606 840, 32 грн, з яких сума основного боргу 537229,44 грн., пеня 47950,31 грн., інфляційні втрати 10262,31грн., 3% річних 11398,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №15/909 від 13.12.2017 стосовно оплати за поставлений товар, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1795/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.11.2018, відповідачу наданий строк до 08.11.2018 для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів.

Відповідач 07.11.2018 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що у позові при розрахунку пені, 3% річних та інфляційних збитків позивач невірно визначив період прострочення оплати, а саме його початок. Згідно специфікації №1 до договору умови оплати - відстрочка платежу на строк до 7 календарних днів з дати відвантаження продукції на адресу покупця. Датою відвантаження вважається дата оформлення залізничної накладної. Залізнична накладна № 46149530 оформлена 21.02.2018, накладна №46613360 оформлена 06.03.2018. Відповідно відповідач зазначає, що період прострочення повинен починатися з 01.03.2018 та з 14.03.2018. Крім того, відповідач вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу через їх невідповідність складності справи і ціні позову. Вказує на відсутність в матеріалах справи договору про надання юридичних послуг.

Від позивача 26.11.2018 надійшла відповідь на відзив, в якій представник ТОВ «ВАЛДПРО» заперечував проти доводів відповідача щодо невірного визначення періоду прострочення оплати товару. Зазначив, що датою оформлення залізничних накладних є 14.02.2018, тобто дата оформлення залізничних накладних УМВС (СМГС). Стосовно заперечень відповідача щодо витрат на правову допомогу представник позивача вказав, що докази розміру витрат будуть надані в порядку ст. 129 ГПК України.

Від ОСОБА_2 акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" 17.12.2018 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечує проти первісного позову.

20.12.2018 від ОСОБА_2 акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" надійшли доповнення до відзиву.

Публічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" 07.11.2018 подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", в якій просило стягнути 793168,93 грн пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції.

Ухвалою суду від 08.11.2018 зустрічний позов прийнятий до розгляду.

До господарського суду Донецької області 26.11.2018 надійшов відзив на зустрічний позов, в якому представник ТОВ «ВАЛДПРО» заперечив проти зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до положень Договору і Специфікації за відсутності заявки з боку відповідача у позивача не виникає жодних зобов’язань перед відповідачем щодо поставки товару, а отже, у відповідача не виникає жодних прав вимагати поставки такого товару та нараховувати будь-які штрафні санкції за недопоставку товару, який він не замовляв.

Від ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" 17.12.2018 до канцелярії суду надійшли заперечення на відзив на зустрічний позов.

До канцелярії суду 18.12.2018 від ТОВ «ВАЛДПРО» надійшли пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 04.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1795/18 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 20.12.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.01.2019. В судовому засіданні 24.01.2019 розгляд справи по суті розпочато.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.01.2019 по 07.02.2019.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судові засідання з’явився, первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, заперечив проти зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судові засідання з’явився, заперечив проти задоволення первісних позовних вимог, підтримав у повному обсязі зустрічні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

13.12.2017 між ОСОБА_2 акціонерним товариством "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", (Покупець, Відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" (Постачальник, Позивач) укладено договір поставки №15/909 (договір), відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених діючим договором, Постачальник передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальну кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначений сторонами у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1. договору ціна товару зазначається у специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору, але не може перевищувати 11000000,00грн. з ПДВ. (п.2.2. договору).

Пунктом 1,2 Специфікації №1 від 13.12.2017 сторони узгодили умови оплати, а саме відстрочку платежу на строк до 7-ми календарних днів з дати відвантаження продукції на адресу покупця. Датою відвантаження вважається дата оформлення залізничної накладної. Умови поставки: ст. Шпичкіно.

Пунктом 4 Специфікації №1 від 13.12.2017 до договору сторони узгодили, що строк поставки не більш 14 днів з моменту заявки Покупця, але не пізніше 30.02.2018.

За прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% від вартістю не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції (п.10.1. договору).

У разі прострочення постачання товару більш ніж на 10 календарних днів проти терміну, встановлених в договору, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 3% вартості продукції не поставленої у строк, за кожен день прострочення постачання продукції (п.10.2. договору).

У разі порушення строку оплати поставленого товару, Покупець нараховує пеню у розмірі 0,04% простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої за відповідний період (п.10.6. договору).

Договір діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за справжнім договором (п.13.3. договору).

ОСОБА_2 акціонерним товариствам "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м.Краматорськ направлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв заявку про відвантаження вугілля антрацит АС фр. 6-13мм в кількості 120 тн за ціною 5350грн./тн з ПДВ на умовах DDP-ст.Шпичкино

Постачальником покупцю був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними:

№РН-26-02-1 від 21.02.2018 у кількості 68,8 т на суму 368079,72 грн.;

№РН-06-03-1 від 06.03.2018 у кількості 69,0 т на суму 369149,72 грн.

Видаткові накладні підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками сторін.

Отже, товар (вугілля марки АС (6-13) був поставлений у кількості 137,8 тн на загальну суму 737229,44 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 606840,32грн., з яких сума основного боргу 537229,44грн., пеня 47 950,31 грн., інфляційні втрати 10262,31грн., 3% річних 11 398,26 грн. Позивач за зустрічним позовом звернувся з зустрічним позовом про стягнення пені у розмірі 793168,93 грн. за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач у відзиві не заперечує факт поставки товару згідно умов договору. Однак, представник ПАТ «Енергомашспецсталь» вказує, що позивачем невірно визначений період прострочення оплати, а саме його початок.

Пунктом 1 Специфікації №1 до договору поставки узгоджено, що відстрочка платежу на строк до 7 календарних днів з дати відвантаження продукції на адресу покупця. Датою відвантаження вважається дата оформлення залізничної накладної.

Залізнична накладна № 46149530 на поставку товару покупцю оформлена 21.02.2018, залізнична накладна №46613360 на поставку товару покупцю оформлена 06.03.2018.

Отже саме з цих дат 21.02.2018 та 06.03.2018 необхідно рахувати 7 календарних днів для встановлення строків оплати продукції.

При цьому суд зазначає, що спірне поставлене ПАТ «Енергомашспецсталь» вугілля було придбано ТОВ "ВАЛДПРО", м. Миколаїв на підставі договору поставки № 290517-01 від 29.05.2017 у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аммоліт Трейд», який в свою чергу отримав цей товар у постачальника резидента Російської Федерації (ООО «ЭКУТ»).

На два вагони вугілля антрацит марки АС (6-13) кількості 137,8 тон, а саме вагон №61810701 масою 69 тон та вагон №62374921 масою 68,8 тон слідували з території Російської Федерації від ООО «ЭКУТ» отримувач – ТОВ «Аммоліт Трейд», що підтверджується залізничними накладними УМВС (СМГС) №10006063/140218/0003033, які були оформлені 14.02.2018, копії яких є в матеріалах справи.

Пунктом 1 Специфікації №1 від 13.12.2017 сторони узгодили умови оплати, а саме відстрочка платежу на строк до 7-ми календарних днів з дати відвантаження продукції на адресу покупця

Оскільки означені накладні УМВС (СМГС) №10006063/140218/0003033 не підтверджують факт відвантаження продукції саме на адресу відповідача (ПАТ «Енергомашспецсталь»), суд не приймає їх в якості належних доказів відвантаження продукції на адресу покупця.

Враховуючи зміст залізничної накладної № 46149530 від 21.02.2018 (вагон №62374921 масою 68,8 тон) та залізничної накладної №46613360 від 06.03.2018 (вагон №61810701 масою 69 тон), в яких отримувачем товару є ПАТ «Енергомашспецсталь» за видатковою накладною № РН-26-02-1 від 21.02.2018 строк оплати до 28.02.2018 (включно), за видатковою накладною №РН-06-03-1 від 06.03.2018 строк оплати до 13.03.2018 (включно).

При цьому суд вважає, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем за первісним позовом товару на суму 737 229,44 грн.

11.05.2018 та 22.06.2018 на рахунок позивача надійшла часткова оплата заборгованості за видатковою накладною №РН-26-02-1 від 21.02.2018 на загальну суму 200000 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Отже, основна заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 537229,44 грн.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати товару в сумі 537229,44 грн. як у встановлений договором строк, так і в подальшому, доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 537229,44 грн., а отже і про їх задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 47950,31грн., інфляційних втрат в розмірі 10262,31грн., 3% річних в розмірі 11398,26грн. суд зазначає таке.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.10.6. договору при несвоєчасній оплаті поставленої продукції Покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої за відповідний період.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 47950,31грн. за період з 22.02.2018 по 22.08.2018.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично не вірними з огляду на те, що позивач не вірно визначив початок періоду виникнення виконання грошового зобов'язання. Крім того, п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, однак, позивач нарахування пені, 3% річних та інфляційних здійснював всупереч зазначеним вимогам.

Так, за розрахунком суду, пеня підлягає задоволенню у розмірі 43886,48грн., нарахована за:

- видатковою накладною №РН-26-02-1 від 21.02.2018 (в сумі 368079,72грн. з урахуванням часткових оплат) за період з 01.03.2018 по 22.08.2018 в сумі 19965,58грн;

- видатковою накладною №РН-06-03-1 від 06.03.2018 (в сумі 369149,72грн.) за період з 14.03.2018 по 22.08.2018 в сумі 23920,90грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 11398,26 грн. за період з 22.02.2018 по 26.09.2018.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично не вірним, з огляду на те, що позивач не вірно визначив початок періоду виникнення виконання грошового зобов'язання за відповідною накладною.

Так, за розрахунком суду, 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 10563,22грн., нараховані за:

- видатковою накладною №РН-26-02-1 від 21.02.2018 (в сумі 368079,72грн. з урахуванням часткових оплат) за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 в сумі 4586,03грн,

- видатковою накладною №РН-06-03-1 від 06.03.2018 (в сумі 369149,72грн.) за період з 14.03.2018 по 26.09.2018 в сумі 5977,19грн.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 10262,31 грн. за період з 22.02.2018 по 26.09.2018.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997р. N39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань є арифметично не вірними, з огляду на що стягненню підлягають інфляційні у сумі 6197,83грн., нараховані за: видатковою накладною №РН-26-02-1 від 21.02.2018 (в сумі 368079,72грн. з урахуванням часткових оплат) за період з березня 2018 року по серпень 2018 року в сумі 5849,35грн.; видатковою накладною №РН-06-03-1 від 06.03.2018 (в сумі 369149,72грн.) за період з квітня 2018 року по серпень 2018 року в сумі 348,48грн.

Отже, суд дійшов висновку, що мало місце порушення права позивача (за первісним позовом) за договором поставки №15/909 від 13.12.2017 у частині оплати за поставлений товар. Тому, позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв до відповідача, ОСОБА_2 акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 606840,32грн. підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу 537 229,44 грн., пеня 43 886,48 грн., інфляційні втрати 6197,83грн., 3% річних 10 563,22 грн.

Відповідачем поданий до суду зустрічний позов, в якому останній просив стягнути з ТОВ "ВАЛДПРО" 793168,93грн. пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції за період з 01.03.2018 по 05.04.2018. Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище пунктом 4 Специфікації №1 від 13.12.2017 до договору сторони узгодили, що строк поставки не більш 14 днів з моменту заявки Покупця, але не пізніше 30.02.2018.

Матеріали справи містять лист (заявку) відповідача №15/10-1960-1 від 18.12.2017 щодо поставки йому вугілля антрацит марки АС (6-13) у кількості 120 тон.

Однак, постачальник поставив товар своєчасно (до 28.02.2018) тільки в кількості 68,8 т, таким чином постачальник прострочив поставку товару в кількості 51,2 т на 5 днів, оскільки наступна поставка в кількості 69 т була здійснена 06.03.2018.

За прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% від вартістю не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції (п.10.1. договору).

У разі прострочення постачання товару більш ніж на 10 календарних днів проти терміну, встановлених в договору, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 3% вартості продукції не поставленої у строк, за кожен день прострочення постачання продукції (п.10.2. договору).

Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі 13696,00грн. (51,2т х 5350,00грн.(вартість 1 т вугілля) х1% х 5 днів).

Виходячи зі змісту специфікації №1 від 13.12.2017 поставка товару здійснюється за заявкою покупця, яка повинна бути направлена постачальнику до кінця лютого 2018р.

Доказів направлення іншої постачальнику заявки, ніж №15/10-1960-1 від 18.12.2017 до 28.02.2018, матеріали справи не містять.

ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м.Краматорськ в обґрунтування своєї правової позиції надало до матеріалів справи лист №15/119 від 02.07.2018, який суд не розглядає як заявку покупця, в зв’язку з тим, що вона не містить кількість продукції, що повинна бути поставлена, доказів направлення даного листа постачальнику суду не надано, а електронний лист керівника відповідача за зустрічним позовом не свідчить про те, що він є відповіддю саме на лист №15/119 від 02.07.2018.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом нарахована пеня за період з 01.03.2018 по 05.04.2018, отже лист №15/119 від 02.07.2018 ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м.Краматорськ не є належним доказом щодо зустрічного позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що згідно умовам договору поставка товарів повинна бути здійснена за заявкою покупця, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв про стягнення 793168,93грн. пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції підлягає частковому задоволенню в розмірі 13696,00грн. за період з 01.03.2018 по 05.03.2018.

Всі інші доводи сторін не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що не спростовують вищевикладені висновки суду.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Частиною одинадцятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі викладеного суд проводить зустрічне зарахування таких сум (пеня за первісним позовом 43886,48грн. та пеня за зустрічним позовом 13696,00грн., різниця – 30190,48грн. стягується на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв, судовий збір за первісним позовом - 8968,15 грн., за зустрічним позовом - 205,44 грн., різниця в розмірі 8762,71 грн. стягується на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО".

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв до ОСОБА_2 акціонерного товариствам "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м. Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 606840,32грн. з яких: сума основного боргу 537229,44грн., пеня 47950,31грн., інфляційні втрати 10262,31грн., 3% річних 11398,26грн. задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про стягнення пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції в розмірі 793168,93грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариствам "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" (84306, Донецька обл., місто Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" (54030, місто Миколаїв, вулиця Артилерійська, буд.18/2, оф. 7, код ЄДРПОУ 40340987) суму основного боргу в розмірі 537229,44 грн., пеня 30190,48 грн. , інфляційні втрати 6197,83грн., 3% річних 10 563,22 грн., судовий збір в розмірі 8762,71 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв до ОСОБА_2 акціонерного товариствам "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м. Краматорськ про стягнення пені 4063,83 грн., інфляційні втрати 4064,48грн., 3% річних 835,04 грн. відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 акціонерного товариствам "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", м. Краматорськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", м. Миколаїв про стягнення пені 779472,93 грн., відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач за первісним позовом (стягувач) – ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, буд.18/2, оф. 7, код ЄДРПОУ 40340987).

Відповідач за первісним позовом (боржник) – Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код в ЄДРПОУ 00210602).

У судовому засіданні 07.02.2019 підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2019.

Суддя Г.Є. Курило