Рішення № 79804835, 06.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2485/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 на підставі ордеру;

Від відповідача: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Келебра” до товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М” про стягнення 66353,05 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Келебра” (далі по тексту – ТОВ „Келебра”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М” (далі по тексту – ТОВ „Комета-М”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 66353,05 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 62 000,00 грн., пені у розмірі 4016,72 грн., трьох відсотків річних у розмірі 336,33 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов’язань, прийнятих на себе за умовами договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. в частині оплати наданих позивачем послуг охорони.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте ТОВ „Комета-М” не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі з розгляду даної справи. Відзиву на позовну заяву від ТОВ „Комета-М” до господарського суду не надходило.

Ухвалою від 17.12.2018р. господарським судом було відмовлено ТОВ „Келебра” у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.12.2017р. між ТОВ „Келебра” (Виконавець) та ТОВ „Комета-М” (Замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №01/01/18, згідно з п. 1.1 якого у відповідності до умов даного договору Виконавець зобов’язується виконувати за завданням Замовника роботи (послуги) по охороні об’єкту, який розташований за наступною адресою: вул. 13 станція Великого Фонтану, середня тераса схилу м. Одеса (далі – об’єкт охорони).

Згідно з п. п. 2.3.1 – 2.3.3 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. Виконавець зобов’язаний прийняти об’єкт під охорону у відповідності до п. 1.1 договору; здійснювати охорону об’єкта з моменту прийняття його під охорону та до моменту здачі об’єкта Замовнику, забезпечувати санкціоноване Замовником та іншими підрядними організаціями ввезення та вивезення матеріальних цінностей на та з території об’єкту, вести відповідний облік матеріальних цінностей при їх прийманні у відповідності до інструкції (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3, 3.4 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. факт надання послуг охорони об’єкта оформлюється актом про надання послуг, який повинен бути підписаний Замовником протягом трьох днів з його отримання. У випадку незгоди Замовника з даними, які вказані в акті про надання послуг, сторони зобов’язуються врегулювати розбіжності щодо наданих Виконавцем послуг та підписати виправлений акт про надання охоронних послуг.

Положеннями п. п. 4.1, 4.2 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. щомісячна вартість наданих робіт Виконавця за даним договором складає 16500,00 грн. Всього за два пости охорони Замовник сплачує 33000,00 грн. Оплата здійснюється протягом періоду з 01-го по 10-е число наступного за звітним місяцем шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт та виставленого рахунку.

Згідно з п. 5.2 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. Замовник несе відповідальність за прострочення оплати наданих послуг, а також за інші несвоєчасні платежі у відповідності до даного договору. У випадку виникнення прострочення платежу сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 7.1 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. даний договір вступає в законну силу з 01.01.2018р. після його підписання повноважними представниками кожної із сторін та діє протягом одного року.

Згідно з п. 7.4 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. всі зміни та/або доповнення до даного договору дійсні при їх оформленні сторонами у вигляді додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Листом №01/15-11 від 15.06.2018р. ТОВ „Келебра” було повідомлено відповідача про збільшення вартості охоронних послуг за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. з 01.08.2018р. до 18 000,00 грн. за один пост охорони. У відповідь на повідомлення позивача про збільшення вартості послуг за договором відповідачем у листі за №124 від 25.06.2018р. були висловлені заперечення з цього приводу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. між сторонами по справі були підписані наступні акти приймання наданих робіт: акт №ОУ-0000003 від 31.01.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000040 від 28.02.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000061 від 31.03.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000094 від 30.04.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000123 від 31.05.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000154 від 30.06.2018р. на суму 33 000,00 грн.; акт №ОУ-0000191 від 31.07.2018р. на суму 33 000,00 грн. При цьому, акт №ОУ-0000221 від 31.08.2018р. на суму 36 000,00 грн. з боку відповідача підписаний не був.

Окрім того, на виконання умов договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. позивачем були виставлені відповідачеві відповідні рахунки на оплату. Відповідно до виписки по банківському рахунку позивача на виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. ТОВ „Комета-М” було перераховано на користь ТОВ „Келебра” грошові кошти у загальному розмірі 205 000,00 грн.

Листом №28/08/1 від 29.08.2018р. позивачем було повідомлено відповідача про наявну у останнього заборгованість за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. у розмірі 62 000,00 грн., у зв’язку з чим, ТОВ „Келебра” просило сплатити заборгованість та підписати акт звірки взаєморозрахунків.

Листом №04/09-18 від 04.09.2018р. ТОВ „Келебра” було направлено на адресу відповідача рахунок від 19.07.2018р., акти наданих послуг від 31.07.2018р., рахунок від 22.08.2018р., акти від 31.08.2018р.

Листом №04/09-18 від 20.09.2018р. позивач повторно звернувся до відповідача із проханням сплатити заборгованість за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. у розмірі 62 000,00 грн. У відповідь на прохання позивача сплатити заборгованість відповідачем листом №158 від 27.09.2018р. було повідомлено, що акти виконаних робіт за липень-серпень 2018р. останнім не підписувались, у зв’язку з чим, підстави для оплати заборгованості відсутні.

08.10.2018р. ТОВ „Келебра” звернулось до ТОВ „Комета-М” із претензією №01/10/18, відповідно до якої позивач вимагав здійснити оплату суми основного боргу за договором №01/01/18 від 29.12.2017р., пені та трьох відсотків річних. Залишення відповідачем вимоги ТОВ „Келебра” без відповіді на задоволення стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 936, 942 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ст. 8 Закону України „Про охоронну діяльність” від 22.03.2012р. №4616-VI (з наступними змінами і доповненнями) суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем існували договірні правовідносини з надання послуг охорони, до яких підлягають застосуванню положення вищезазначеного законодавства.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем прийняті на себе зобов’язання з охорони за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. у липні 2018р., вартість яких відповідно до умов договору та акту наданих послуг складає 33 000,00 грн., були виконані належним чином, що підтверджується підписаним з боку ТОВ „Комета-М” актом наданих послуг без будь-яких зауважень, а також фактом часткової оплати наданих позивачем послуг відповідно до виписки по банківському рахунку позивача. Проте, відповідачем остаточного розрахунку за надані позивачем послуги у липні 2018р. за вказаним договором здійснено не було.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. у серпні 2018р. також були надані відповідачеві послуги охорони, що підтверджується актом №ОУ-0000221 від 31.08.2018р., який був надісланий на адресу відповідача. Господарський суд зазначає, що не підписання з боку ТОВ „Комета-М” вказаного акту за умови відсутності з боку останнього будь-яких заперечень щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг не є підставою для звільнення відповідача від обов’язку оплатити наданні ТОВ „Келебра” охоронні послуги.

При цьому, вирішуючи питання про вартість наданих ТОВ „Келебра” охоронних послуг у серпні 2018р., розмір якої відповідно до акту складає 36 000,00 грн., господарський суд виходить з наступного.

Положеннями п. п. 4.1, 4.2 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р., які є обов’язковими для виконання сторонами, передбачено, що вартість наданих позивачем послуг за два пости охорони складає 33000,00 грн. Проте, листом №01/15-11 від 15.06.2018р. позивач повідомив відповідача про збільшення вартості послуг за два пости охорони до 36 000,00 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення чинного законодавства, якими врегульовано порядок надання послуг охорони, а також умови договору №01/01/18 від 29.12.2017р., якими не передбачено права Виконавця у односторонньому порядку змінювати вартість наданих послуг, приймаючи до уваги умови п. 7.4 договору, якими передбачено, що зміни до договору оформлюються шляхом укладання додаткових угод, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача права у односторонньому порядку змінювати вартість послуг за договором.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача заборгованості за надані позивачем послуги за договором №01/01/18 від 29.12.2017р. у липні 2018р. на суму 26 000,00 грн., та заборгованості за надані позивачем послуги у серпні 2018р., вартість яких становить 33 000,00 грн. відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору.

В результаті викладеного, позовні вимоги ТОВ „Келебра” про стягнення із ТОВ „Комета-М” суми основного боргу підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 59 000,00 грн. за надані позивачем послуги охорони у липні та серпні 2018р.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов’язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „Комета-М” до сплати 3% річних в сумі 336,33 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, нарахування яких є правомірним на суму основного боргу у розмірі 59 000,00 грн., господарський суд зазначає, що правильним розміром трьох відсотків річних, є 432,24 грн.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з ТОВ „Комета-М” на користь ТОВ „Келебра” три відсотки річних у розмірі 336,33 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Згідно з п. 5.2 договору про надання охоронних послуг №01/01/18 від 29.12.2017р. Замовник несе відповідальність за прострочення оплати наданих послуг, а також за інші несвоєчасні платежі у відповідності до даного договору. У випадку виникнення прострочення платежу сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З посиланням на умови договору №01/01/18 від 29.12.2017р. та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню за порушення строків оплати вартості наданих послуг у загальному розмірі 4016,72 грн.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, а також приймаючи до уваги висновку суду щодо суми основного боргу, яка підлягає стягненню на користь позивача, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є сума у розмірі 3810,02 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Келебра” до товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М” шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 59000,00 грн., пені у розмірі 3810,02 грн. та трьох відсотки річних у розмірі 336,33 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610, 612, 615, 617, 625, 629, 631, 901, 903, 905, 907, 978 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 217, 231 ГК України, ст. 8 Закону України „Про охоронну діяльність”, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М” /65104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33722034/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Келебра” /65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 74-А/1, ідентифікаційний код 35358882/ суму основного боргу у розмірі 59000,00 грн. /п’ятдесят дев’ять тисяч грн. 00 коп./ , пеню у розмірі 3810,02 грн. /три тисячі вісімсот десять грн. 02 коп./, три відсотки річних у розмірі 336,33 грн. /триста тридцять шість грн. 33 коп./, судовий збір у розмірі 1676,85 грн. /одна тисяча шістсот сімдесят шість грн. 85 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 лютого 2019 р.

Суддя С.П. Желєзна