Ухвала суду № 79748431, 12.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"12" лютого 2019 р. Справа № 916/323/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали позовної заяви Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» (67650, Одеська область, Біляївський район, с. Майори, вул.Шевченко,1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (25009, АДРЕСА_1) про стягнення 596542,94грн.,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019р. за вх.№337/19 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення 596542,94грн.

Підставою вказаного позову позивач зазначив те, що між сторонами спору було укладено договір купівлі-продажу №ТТ-03000146 від 20.07.2018р., відповідно до умов якого позивач оплатив, передбачену у специфікації від 20.07.2018р., вартість товару, однак, відповідач, в порушення умов зазначеного договору, товар позивачу не поставив. Внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань з поставки товару, виконання відповідачем такого обов’язку втратило інтерес для позивача, у зв’язку з чим позивачем у позові висунуто позовну вимогу про стягнення з відповідача оплачених за товар коштів в сумі 479000грн., 82296,14грн. пені, 6890грн. три проценти річних та 28356,80грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування підсудності даного спору Господарському суду Одеської області позивач послався на положення ч.5 ст.29 ГПК України та на те, що відповідно до договору №ТТ-03000146 від 20.07.2018р. та специфікації до нього продавець зобов’язується поставити товар на адресу покупця, якою є с. Майори Біляївського району Одеської області.

Відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.27 ГПК України позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2019р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» зареєстроване за адресою: 25009, АДРЕСА_1.

Відповідно до п.3.1. договору купівлі-продажу №ТТ-03000146 від 20.07.2018р., товар відпускається покупцеві по видатковій накладній та/або акту приймання-передачі зі складу продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору.

Так, у специфікації від 20.07.2018р. визначено, що продавець зобов’язується поставити на адресу продавця товар, але, в порушення умов п.3.1. договору №ТТ-03000146, не вказано адресу складу або іншого місця відвантаження.

Крім того, згідно з умовами договору №ТТ-03000146 обов’язком відповідача є поставка товару, тоді як позовні вимоги заявлено не про спонукання відповідача виконати обов’язок в натурі та поставити товар, а про стягнення оплати у зв’язку із втратою інтересу позивачем до такого виконання. За таких умов, відсутні підстави стверджувати про те, що позов подано до зобов’язаної особи за місцем обумовленого сторонами виконання.

З врахуванням викладеного, так як адресу виконання договору сторонами у договорі та специфікації не визначено, позовні вимоги заявлено не про фактичне виконання зобов’язань за договором, а про стягнення оплати за товар, суд не погоджується із позицією позивача щодо правомірності застосування у даному випадку положень ч.5 ст.29 ГПК України.

Між тим, як визначено у п.7.3. договору купівлі-продажу №ТТ-03000146 від 20.07.2018р., якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом перемовин, він вирішується в судовому порядку в Господарському суді Миколаївської області.

З цього приводу суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають вільного погодженого сторонами вибору з-поміж господарських судів однієї інстанції всупереч визначеної названим Кодексом територіальної підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, в силу положень ст.ст.27, 29 ГПК України, даний позов підсудний Господарському суду Кіровоградської області та підлягає передачі за підсудністю до вказаного суду.

Разом із даним позовом до Господарського суду Одеської області надійшли заяви Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» від 11.02.2019р. за вх.№2-643/19 про забезпечення доказів, від 11.02.2019р. за вх.№2-644/19 про забезпечення позову.

Як визначають ч.ч.1, 4 ст.110 ГПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, враховуючи те, що позов Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» підсудний Господарському суду Кіровоградської області та підлягає передачі до названого суду, заяви позивача від 11.02.2019р. за вх.№2-643/19 про забезпечення доказів, від 11.02.2019р. за вх.№2-644/19 про забезпечення позову, як такі, що покликані на забезпечення процесуальних прав позивача за конкретним позовом, підлягають передачі до Господарського суду Кіровоградської області.

Керуючись п.1 ч.1 ст.31, ст.ст.27, 29, 110, 136, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Передати за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області позовну заяву Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення 596542,94грн.

2. Передати до Господарського суду Кіровоградської області заяви Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників «Ріпак» від 11.02.2019р. за вх.№2-643/19 про забезпечення доказів, від 11.02.2019р. за вх.№2-644/19 про забезпечення позову.

3. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 12.02.2019р. та згідно ч.2 ст.254, п.8 ч.1 ст.255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя І.А. Малярчук