Рішення № 79804572, 29.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/17083/18

За позовом: приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"

до: акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про: стягнення 11 133,29 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 11 133,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі №910/17083/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «Авдіївський коксохимичний завод» відправило на адресу ПАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" через ПАТ "Українська залізниця" згідно договору перевезення від 14.02.2018р., кокс домінний згідно залізничною накладною №52370624, однак при прийманні вантажу було виявлено недостачу вантажу в вагоні №65881773, про що складений комерційний акт. В зв'язку з цим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу в розмірі 11 133,29 грн.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що позивачем не надані докази заподіяння збитків, оскільки позивачем не було оплачено вантаж, про нестачу якого зазначено в комерційних актах.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У судовому засіданні 29.01.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018р. між приватним акціонерним товариством "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (позивач) та ПАТ "Українська залізниця" укладено договір №0039/ЦТЛ -2018 від 14.02.2018 р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі - Договір перевезення).

Згідно з п.1.1 Договору перевезення предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику (позивачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

ПАТ «Авдіївський коксохимичний завод» відправило на адресу ПАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" через ПАТ "Українська залізниця" згідно договору від 14.02.2018р. №00039/ЦТЛ-2018 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, кокс домінний.

19.10.2018 року на станції Пологи Придніпровської залізниці був складений комерційний акт № 463003/183/1620 про недостачу вантажу в вагоні №65881773 в кількості 2 100 кг, про що в залізничній накладній № 52370624, та досилочній накладній № 45258936 зроблено відповідні відмітки про складання комерційного акту. З комерційного акту №463003/183/1620 вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 61 100 кг, тара вагона з перевізного документа - 22 000 кг, маса вантажу нетто за перевізним документом - 41 200 кг. Фактична маса вантажу нетто - 39 100 кг, що менше документу на 2 100 кг. При комерційному огляді виявлено, що навантаження вище рівня бортів 400-500 мм, «шапкою», поверхня вантажу маркована повздовжньою смугою білого коліру. Над 1-7 люками ліворуч за рухом поїзда присутня виїмка довжиною 10500 мм, шириною 1200 мм, глибиною в рівень бортів. В місці виїмки маркування частково порушене. Вагон у технічному стані справний, люка, двері зачинені, просипання вантажу немає.

Згідно розрахунку позивача вартість недостачі у вагоні №65881773 становить - 11 133,29 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За змістом статті 920 ЦК у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 314 ГК перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Абзацом 1 статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Абзацом 1 статті 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до абзацу 2 статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 623 ЦК встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; завдання шкоди у результаті такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Частиною 2 статті 623 ЦК передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до статті 924 ЦК, статті 314 ГК та статей 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Отже, позивач на підтвердження дійсної вартості втраченого вантажу не може посилатися лише на не оплачений ним рахунок-фактуру, за відсутності іншого документа відправника, на підтвердження заявленої позивачем (одержувачем) вартості. (правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.02.2018 року по справі № 910/13327/17.

Як зазначає позивач в позовній заяві згідно рахунку-фактури №92241263 від 18.10.2018 року на загальну суму 42 422 137,68 грн загальна маса вантажу в 7 вагонах (в тому числі й вагоні №65881773) склала 291,59 т., вказаний рахунок був оплачений позивачем.

Як встановлено судом, вказаним рахунком-фактури №92241263 від 18.10.2018 та платіжними дорученнями підтверджується оплата вантажу меншою масою (не за фактичною вагою, а за вагою наведеною), зокрема: 283,718 тон (вага наведена)* 7 472,70 грн. (ціна без ПДВ) = 2 120 139,50 грн. (загальна ціна вантажу без ПДВ сплаченого позивачем) .

З огляду на вищезазначене позивачем не надані докази заподіяних збитків, заявлених до відшкодування у позовній заяві в сумі 11 133,29 грн, оскільки наданий до позовної заяви рахунок-фактура підтверджує лише оплату наведеної ваги, а не фактичної ваги, завантаженої у вагони, яка є значно більшою, ніж наведена вага, яка була оплачена, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 12.02.19р.