Рішення № 79800306, 31.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/25/19

В справі № 760/8645/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивача- ОСОБА_1

відповідача- ОСОБА_3

представника відповідача- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Київської міської ради про визнання власності на частину квартири, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати за ним право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4.

Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої увійшло 2/5 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 31 січня 1995 року органом приватизації Жовтневої районної ради народних депутатів м. Києва.

Він фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця постійно проживав разом з ним, і, як наслідок, протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини до нотаріальної контори із заявою про відмову від неї не звернувся.

05 квітня 2017 року звернувся до П»ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою нотаріуса від 05 квітня 2017 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з неподанням нотаріусу правовстановлюючих документів про належність на праві власності частини квартири спадкодавцю.

У зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ знаходиться у відповідачки, яка відмовляється його віддавати, оформити право на спадкування він позбавлений можливості.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала до суду відзив, в якому зазначила, що спірна квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 січня 1995 року, виданого органом приватизації Жовтневої районної ради народних депутатів м. Києва, була приватизована в рівних частинах 5 особами.

В подальшому, на підставі договорів дарування у 1997 та в 2007 роках, 2/5 частини цієї квартири подаровані ОСОБА_5

На даний час співвласниками зазначеної квартири є ОСОБА_5, вона, позивач та померлий батько позивача.

Жодних перепон у користуванні квартирою вона позивачу не чинить, зберігає з позивачем доброзичливі відносини, а правовстановлюючих документів не має, а отже не має можливості надати їх позивачу.

Виходячи з цього та відсутності спору між нею та позивачем, просить відмовити в позові до неї.

Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Надав суду відзив, яким просить розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 828.

/ а.с. 8 /

Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

05 квітня 2017 року позивач звернувся до П'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, якою була заведена спадкова справа до майна померлого.

Як вбачається з інформаційної довідки, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації від 09 березня 2017 року № КВ-2017 № 5163 на запит П'ятої київської державної нотаріальної контори, згідно даними реєстрових книг Бюро батькові позивача на момент смерті належала 1/5 частина квартири АДРЕСА_1.

Крім того, 1/5 частини квартири належить на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 31 січня 1995 року органом приватизації Жовтневої районної ради народних депутатів м. Києва.

/ а.с. 9 /

Тобто, обсяг спадкового майна після смерті батька позивача складає 1/5 частину квартири.

Постановою державного нотаріуса П»ятої Київської державної нотаріальної контори від 05 квітня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з неподанням нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності на праві власності частини квартири спадкодавцю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З копії спадкової справи №67/2016 вбачається, що позивач є диним спадкоємцем після смерті батька.

/ а.с. 48 - 65 /

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та визнання за ним права власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Звертаючись до суду будь-яких доказів знаходження правовстановлюючих документів на квартиру у відповідачки представник позивача суду не надав.

Відповідачка зазначила, що таких документів вона не має і перешкод позивачу в користуванні квартирою не чинить.

Як зазначено вище, з точки зору ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право фізичної особи.

Враховуючи викладене вище, відсутності порушень прав позивача з боку відповідачки, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до відповідачки ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 15,16, 1216, 1218, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И РІ Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва