Ухвала суду № 79797756, 08.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/910/19

Провадження № 1-кс/461/1194/19

УХВАЛА

08.02.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018140400000147 відомості про яке 16 липня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч.2 ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло відповідне клопотання слідчого, яке вмотивоване тим, що службові особи Старицького військового лісгоспу, Академії сухопутних військ України імені ОСОБА_2, військової частини А2615 (184 НЦ НАСВ), Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд», ТзОВ «Вестбетонбуд» та ФОП ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, завдали тяжких наслідків державним інтересам. 06 лютого 2019 року проведено обшук в квартирі ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено темно синій блокнот з обкладинкою зі штучної шкіри з тиснутим надписом «2014».

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження – накладення арешту на вилучені речі, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливих наявних ризиків щодо їх приховування, пошкодження, псування, відчуження, перетворення, втрати, знищення.

Слідчий у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати без його участі та без повідомлення власника майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась у зв’язку з відсутністю відповідних клопотань сторін провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140400000147 16 липня 2018 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч.2 ст.364 КК України.

06 лютого 2019 року проведено обшук в квартирі ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено темно синій блокнот з обкладинкою зі штучної шкіри з тиснутим надписом «2014», що підтверджується протоколом обшуку від 06 лютого 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Судом встановлено, що на підставі постанови слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42018140400000147.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою накладення арешту на вилучені речі є збереження речових доказів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна. Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, беручи до уваги, що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42018140400000147 від 16 липня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучений 06 лютого 2019 року, під час проведено обшуку в квартирі ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, темно синій блокнот з обкладинкою зі штучної шкіри з тиснутим надписом «2014».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова