Постанова № 79796323, 13.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/217/19Головуючий по 1 інстанції - Задорожній В.П. Категорія: 304090000 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, апеляційний суд, -

в с т а н о в и в :

20 березня 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкова І.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов кредитного договору № 162/П/84/2008-980 від 18 вересня 2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Надра», надав ОСОБА_3 кредит в сумі 63 190 грн. 80 коп., зі строком користування кредитом до 18 вересня 2013 року, із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19,7 % річних.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався перераховувати або вносити готівкові кошти на поточний рахунок у порядку передбаченому п. 2.2.3 договору, шляхом сплати суми мінімального платежу, розмір якого складає 1 675 грн. 20 коп.

Відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 16 лютого 2017 року заборгованість відповідача по кредитному договору становить 147 492, 91 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 59 510, 17 грн.; заборгованість за відсотками - 54 130, 95 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 33 851, 78 грн.; реструктуризована пеня - 12 561, 38 грн., яку Банк просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №162/П/84/2008-980 від 18 вересня 2008 року у розмірі 143 987, 91 грн.

У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач не повернув коштів за кредитним договором, з відповідача підлягають стягненню тіло кредиту та відсотки за весь період користування кредитними коштами, та пеня за один рік, що передував зверненню до суду з даним позовом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь Банку загальну суму заборгованості в розмірі 71 513 грн. 53 коп.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитом в розмірі 57 994,47 грн. заборгованість за відсотками в розмірі 46 753,38 грн., пеню за простроченя сплати кредиту в розмірі 30 346,78 грн., а всього - 135 094,63 коп. Вирішено питання про судовий збір.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року в частині позову Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 32 808, 04 грн. та пені скасовано.

У задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 в частині стягнення відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитного договору в розмірі 32 808,04 грн. відмовлено.

У частині позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення пені справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2017 року в частині позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 57 994,47 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 13 945,34 грн. залишено без змін.

Постанова Верховного Суду обґрунтована тим, що вирішуючи спір в частині стягнення пені, апеляційний суд правильність наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості щодо пені за несвоєчасне погашення відсотків після закінчення строку дії кредитного договору не перевірив.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами в частині стягнення пені з відповідача на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині стягнення пені, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступник ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 162/П/84/2008-980, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 63 190 грн. 80 коп. із процентною ставкою у розмірі 19,70 % річних з кінцевим терміном повернення до 18 вересня 2013 року.

Так, із наданого банком розрахунку станом на 16 лютого 2017 року заборгованість відповідача по кредитному договору становить 147 492,91 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 59 510,17 грн.; заборгованість за відсотками - 54 130, 95 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 33 851,78 грн.

Відповідно до статей 526, 530, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною третьою статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору № 162/П/84/2008-980 у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

В матеріалах справи наявний розрахунок пені за прострочення сплати мінімального платежу по кредитному договору від 18 вересня 2008 року станом на 16 лютого 2017 року (а.с. 5-7) з якого вбачається, що позивачем проведено нарахування пені в сумі 33 851,78 грн. за період з 16 лютого 2016 року по 15 лютого 2017 року, тобто нарахування пені відбулося поза межами дії строку кредитного договору.

Для об'єктивного та повного дослідження наявних в справі доказів та правильного вирішення спору, апеляційний суд надавав можливість позивачу надіслати суду уточнений розрахунок заборгованості пені за кредитним договором № 162/П/84/2008-980 від 18 вересня 2008 року, що був укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 Однак, такий розрахунок суду надано не було, як і не було повідомлено суд про неможливість надання такого розрахунку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом строку спеціальної позовної давності, не врахував, що із вказаних підстав суд може відмовити лише у разі обґрунтованості позовних вимог, однак позовні вимоги позивача про стягнення пені, яка нарахована поза межами дії строку кредитного договору, є безпідставними.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа N 14-154цс18).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування (18 вересня 2013 року), то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти неустойки, а саме пені, за один рік до його звернення до суду.

За вищевказаних обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року в частині вимог про стягнення пені скасувати.

У задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 в частині вирішення спору про стягнення пені відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2019 року.