Ухвала суду № 79795792, 12.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 704/345/17

Номер провадження 2/700/152/19

У Х В А Л А

12 лютого 2019 року смт.Лисянка

Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М., розглянувши матеріали цивільної справи №704/345/17 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів,

УСТАНОВИВ:

11 лютого 2019 року з Апеляційного суду Черкаської області до Лисянського районного суду Черкаської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів для продовження розгляду.

До початку підготовчого судового засідання у вищевказаній справі головуючий по справі, суддя Яценко Г.М. заявила самовідвід, посилаючись на те, що 11 липня 2018 року у цивільній справі № 704/345/17 провадження №2/700/233/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів, головуючим суддею було винесено ухвалу у даній справі згідно якої було залишено без розгляду позовну заяву.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05.02.2019 року по даній справі скасовано ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11.07.2018 року про залишення без розгляду позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів.

Головуючий суддя у справі вважає, що в учасників процесу можуть виникнути сумніви щодо його неупередженості, оскільки було скасовано ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви.

Заява про самовідвід судді Яценко Г.М. заявлена до початку підготовчого судового засідання, тому відповідає вимогам ст.ст.39, 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

У відповідності до ч. 1, 2, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз’яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст.3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною ОСОБА_2 України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Європейський суд стверджує, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Щодо об’єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об’єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Слід зауважити, також що відповідно до коментарів Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та ОСОБА_2 ООН від 27 липня 2006 року, суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов’язками.

Крім цього, Європейський суд з прав людини, у справі «Гаусшильдта проти ОСОБА_3» зазначив, що згідно з об’єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з’ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше — це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід.

Розглянувши заяву про самовідвід судді, заслухавши думку учасника процесу, суд вважає, що вказані обставини впливають на розгляд справи, та з метою зняття будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду та в результатах розгляду даної справи, заява про самовідвід головуючого судді Яценко Г.М. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 36, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Самовідвід заявлений головуючим суддею у справі ОСОБА_4 - задовольнити.

Відвести суддю Яценко Ганну Миколаївну від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів передати до канцелярії суду для повторного розподілу відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.

Ухвала в апеляційному порядку не оскаржується.

Суддя Г.М. Яценко