Ухвала суду № 79795639, 12.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/37/19

Провадження № 2/700/106/19

12 лютого 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/37/19 провадження №2/700/106/19 за позовом ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 03 листопада 2015 року в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області померла її мати – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 2,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, розташований по вул. Кучерівська, 76, земельна ділянка, площею 0,5803 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області. За життя спадкодавець залишив заповіт, посвідчений секретарем виконкому Бужанської сільської ради, згідно з яким все своє майно заповіла їй. Як спадкоємець за заповітом вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши та дослiдивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню із наступних пiдстав.

Матеріалами справи встановлено, що 03 листопада 2015 року в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області померла мати позивача - ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 267470 від 03.11.2015 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 2,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 031042, виданого 28.02.2003 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, розташований по вул. Кучерівська, 76, земельна ділянка, площею 0,5803 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100444 виданого 19.10.2007 року.

ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 05.03.1998 року за № 34, згідно з яким дане спадкове майно заповіла своїй дочці - ОСОБА_1.

Постановою нотаріуса за № 2288/02-31 від 22.11.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, що підтверджується довідкою Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 08.11.2018 року № 1569, згідно з якою даний будинок рахується за померлою, але документи на право власності не видавалися.

Як свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» від 17.11.2018 року за № 47, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100444 площею 0,5803 га, виданий 19.10.2007 року Бужанською сільською радою на ім’я ОСОБА_2, визнаний недійсним у зв’язку із його втратою.

Відповідно до довідки Бужанської сільської ради від 07.11.2018 року № 1554, ОСОБА_1 дійсно проживала без реєстрації разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2, яка померла 03.11.2015 року в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, по вул. Кучерівська, 76, вела спільне господарство, доглянула її до смерті та поховала за власні кошти. Після смерті матері утримує будинок та присадибну ділянку.

За ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність у позивача дійсного заповіту, визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері – ОСОБА_2, яка померла 03 листопада 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1235, 1236, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 200, 206, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, розташований по вул. Кучерівська, 76, що належав ОСОБА_2, яка померла 03 листопада 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, площею 2,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 031042, виданого 28.02.2003 року на ім’я ОСОБА_2, яка померла 03 листопада 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, площею 0,5803 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100444 виданого 19.10.2007 року на ім’я ОСОБА_2, яка померла 03 листопада 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб