Ухвала суду № 79793201, 12.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/1143/18

Провадження № 1-в/540/23/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Сошина В.В.

представника ВК-9 Сергеева О.І.

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» та спостережної комісії Машівської РДА Полтавської області стосовно засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-спеціальна, засудженого вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.07.2014 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами,

про умовно-дострокове звільнення, -

в с т а н о в и в :

у грудні 2018 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 станом на 22 грудня 2018 року відбув Ѕ строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

Заслухавши представника ВК - 9, який подання підтримав, прокурора, який не заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2, засудженого, який з поданням погоджується, дослідивши документи провадження та особову справу засудженого, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.07.2014 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.11.2014, ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами (а.о.с. 1-2, 3-5 ч. 1). Ухвалою Машівського районного суду від 04.12.2017 року у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» та спостережної комісії Машівської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 - відмовлено (а.о.с. 15-16 ч. 1). ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 06 листопада 2014 року, кінцевий строк 06 листопада 2020 року (а.о.с. 2, 10 ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

За змістом закону, становлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Становлення особи на шлях виправлення для зазначеного виду заміни покарання характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. Цей висновок повинен ґрунтуватись не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Отже, законодавцем визначено, що застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є не обов'язком, а правом і таке звільнення може бути застосоване за певних умов.

Як убачається з матеріалів особової справи засудженого 123-К-14, засуджений ОСОБА_2 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав два стягнення за вживання спиртних напоїв, останній раз 13.03.2017 року , які погашено в установленому законом порядку, та вісім разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 19.11.2018 р., а також характеризується як особа, що довела своє виправлення, працевлаштований робітником тракторної бригади, покладені обов'язки виконує сумлінно, дбайливо ставиться до майна установи, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, виконує законні вимоги персоналу, приймає участь у виховних заходах, вину у вчиненому визнає, вирок вважає справедливим, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення (а.о.с. 127-128, 129 ч. 2).

Водночас суд враховує, що ухвалою Машівського районного суду від 04.12.2017 троку у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 було відмовлено як такому, що не довів своє виправлення (а.о.с.16).

Таким чином, суд уважає, що на даний час засуджений ОСОБА_2 в результаті сумлінної поведінки та ставлення до праці лише став на шлях виправлення, вирішальним фактом є не факт відбуття ним встановленої частини покарання, а факт виправлення, а тому приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» та спостережної комісії Машівської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С. М. Косик