Ухвала суду № 79789960, 13.02.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5123/18

Провадження № 1-кс/552/542/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави Куліш Ю.В., за участю секретаря – Жовтяк М.О., прокурора – Хмари М.А., адвоката – ОСОБА_1, розглянувши клопотання прокурора місцевої прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні – прокурор Полтавської місцевої прокуратури юрист 1 класу ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Полтавської місцевої прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження № 42018171010000096 від 05.04.2018року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.232-1, ч. 1 ст.366 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що група осіб, яка складається з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи у власних інтересах та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, із використанням службового становища ОСОБА_3, яка є начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з метою заволодіння активами ПрАТ «Полтавасадвинмаркет» (код ЄДРПОУ 30063363) створили фіктивну дебіторську заборгованість вказаного підприємства на суму 4 млн. грн., таким чином знизивши його економічну привабливість для потенційних покупців державного пакету акцій об’єкта малої приватизації, що завдало шкоди державним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відсутні підстави для накладення арешту на майно.

Слідчий суддя заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З наведеного вбачається, що чинний кримінально процесуальний кодекс містить вичерпний перелік підстав для накладення арешту на майно.

Прокурор в своєму поданні, як основну мету арешту зазначає збереження майна підтриємтва та забезпечення недопущення незаконного відчуження.

З наведеного вбачається, що прокурор просить накласти арешт на майно ПрАТ «Полтавасадвинмаркет» не з підтав передбаченихз ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 170 КПК України, відсутні підстави для його накладення.

Керуючись ст. 170,171, КПК України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ПрАТ «Полтавасадвинмаркет».

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області.

Слідчий суддя Ю.В. Куліш