Рішення № 79789570, 17.12.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10993/18

Провадження № 2/428/667/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі за текстом - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 20.06.2017 позивач припинила трудові відносини з відповідачем на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивачу не виплатили заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 33 324, 27 грн. На виконання судового наказу від 03.03.2018 № 428/1892/18 заборгованість із заробітної плати була виплачена в повному обсязі 16.08.2018. Просив суд стягнути з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.06.2017 по 16.08.2018 у сумі 72 111, 82 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву з проханням розглянути справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по 20.06.2017 включно.

Трудові відносини припинились 20.06.2017 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.

На момент звільнення ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі становила 33 324, 27 грн., про стягнення якої 03.03.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області був виданий судовий наказ.

16.08.2018 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» виплатило ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у повному обсязі у сумі 33 324, 27 грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача.

Отже, з вищенаведеного судом достовірно встановлено, що у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 із виплати заробітної плати на день її звільнення 20.06.2017, яка була сплачена тільки 16.08.2018, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати їй заробітної плати в день звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.

Як вже встановлено судом, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 із виплати заробітної плати на день її звільнення 20.06.2017, яка була сплачена 16.08.2018, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати їй заробітної плати.

З вищенаведеного суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з позивачем має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та до дня, коли позивачу було сплачено заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у повному обсязі, тобто за період з 21.06.2017 по 15.08.2018 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-195цс134.

Середньогодинна заробітна плата позивача ОСОБА_2 становить 31,08 грн., а середньомісячна кількість робочих годин - 155,4 год., що підтверджується довідкою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від 28.08.2018 № 36909.

Загальна кількість робочих годин за період з 21.06.2017 по 15.08.2018 включно становить 2152,29 год., яка складається з кількості робочих годин за 13 повних місяців (липень-грудень 2017 року, січень-липень 2018 року), за 7 робочих днів у червні 2017 року ((155,4 год. х 13 міс.) + (155,4 год./20 робочих днів у червні 2017 року х 7 робочих днів затримки розрахунку) + (155,4 год./22 робочих днів у серпні 2018 року х 11 робочих днів затримки розрахунку) = 2152,29 год.)

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 66 893,17 грн. (визначається шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин затримки, тобто 31,08 грн. х 2152,29 год. = 66 893,17 грн.).

За таких обставин, суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 та не може бути прийнятий судом до уваги, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розрахований судом, у сумі 66 893, 17 грн., у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог склав 66 893, 17 грн., з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий, пропорційно від суми задоволених вимог, у сумі 668, 91 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.06.2017 по 15.08.2018 включно, визначений без утримання податків та інших обов'язкових платежів, у сумі 66 893 (шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 17 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 91 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1;

- представник позивача: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2;

- відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, код ЄДРПОУ 33270581.

Суддя І. С. Посохов