Ухвала суду № 79789437, 05.02.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

05.02.2019 425/3386/18

1-кп/425/154/19

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

за участі прокурора Мамєдова Е.Д.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, зареєстрований за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засуджений, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться вказане кримінальне провадження. Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості. У підготовчому судовому засіданні, після оголошення прокурором обвинувального акту, роз’яснення судом обвинуваченому суті обвинувачення та з’ясування, що обвинувачений повністю визнає вину у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України, сторона захисту відмовилась від затвердження укладеної на досудовому слідстві угоди про визнання винуватості, та захисник звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження.

В обґрунтування свого клопотання захисник надав суду оригінал виписного епікризу №237 Луганського обласного наркологічного диспансеру, зазначив, що обвинувачений добровільно пройшов лікування від наркоманії, вину визнає, тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, також, зауважив, що відповідно до Постанови ПВСУ №4 особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства .

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, на запитання суду пояснив, що за лікуванням він звернувся після оголошення йому підозри у даному кримінальному провадженні, для того, щоб вилікуватись від залежності, проте це було здійснено не для того, щоб уникнути від кримінально відповідальності, не заперечує проти закриття кримінального провадження з зазначених підстав.

Прокурор заперечував проти закриття кримінального провадження оскільки вважає, що цим обвинувачений хоче ухилитись від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання захисника, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

На підставі ч.4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» - звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

З роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму ВСУ № 4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» суд бере до уваги наступне: вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин (частина 3 пункт 23); За змістом норм, передбачених частиною 4 статті 307 та частиною 4 статті 309 КК ( 2341-14), особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства (пункт 24).

Відповідно до вищезазначених роз`яснень Пленуму ВСУ суд повинен з`ясувати чи дійсно особа, стосовно якої ставиться питання про звільнення від кримінальної відповідальності, страждала на наркоманію та потребувала лікування від неї.

Згідно зі ст. 1 та ч.3 ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» № 62 від 15.02.1995, особою, хворою на наркоманію визнається особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія». Медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу «наркоманія». Встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.

Відповідно до виписного епікризу № 237 (підписи зав. денним стаціонаром та зав. денним стаціонаром) ОСОБА_3 перебував на лікуванні у денному стаціонарі ЛОНД в добровільному порядку з 01.11.2018 по 15.11.2018, з діагнозом ППР внаслідок вживання канабіоідів, синдром залежності.

Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 309 КК України 30.10.2018, 31.10.2018 ним отримано копію обвинувального акту.

Таким чином, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому хоча й було проведено лікування лікарем наркологічного диспансеру та рекомендовано встати на облік у нарколога (виписний епікріз № 237 – а.с.21), але рішення лікарсько-консультативною комісією щодо встановлення обвинуваченому діагнозу «наркоманія» не виносилося, діагноз встановлений ОСОБА_3, не містить відомостей щодо захворювання на «наркоманію», а містить відомості про ППР (психічні і поведінкові розлади) в результаті вживання канабіноїдів, у зв’язку з чим, на думку суду, виписний епікриз з зазначеним діагнозом з лікарняної установи, який підписаний зав. відділенням та зав. денним стаціонаром, є недостатнім для ухвалення судового рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 309 КК України.

Отже, стороною захисту не доведено обставин, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися в такий спосіб від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 314, 370-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя Я.М. Синянська