Рішення № 79788483, 22.08.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1672/18

Провадження № 2/376/759/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона з відповідачем з 11 вересня 2004 року перебувала у шлюбі. Від шлюбу з відповідачем мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 29 квітня 2010 року шлюб між сторонами був розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 324. Однак, на початку 2011 року стосунки між сторонами відновились та з 02 березня 2011 року позивач та відповідач почали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина. Проживали за адресою: АДРЕСА_1. Виховували сина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні права та обов'язки.

На початку 2018 року стосунки між позивачем та відповідачем погіршилися, почали виникати сварки і сторони вирішили припинити стосунки. З 20 лютого 2018 року почали проживати окремо, спільних інтересів не мають та спільного господарства не ведуть.

Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах та проживання однією сім'єю за спільні кошти 29 грудня 2014 року сторонами було придбано: земельну ділянку, площею 0,17 га., яка розташована по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була придбана за 140 000 грн.; земельну ділянку, площею 0,25 га., яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_6, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була придбана за 220 000 грн.

02 лютого 2016 року був придбаний за 70 0000 грн. автомобіль марки «МАЗ» модель «5334», 1991 року випуску, тип: спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, номер шасі НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1.

15 березня 2016 року був придбаний за 87 000 грн. автомобіль марки «МАЗ» модель «53366», 1999 року випуску, тип: спеціальний вантажний бортовий, номер шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вказане нерухоме майно та автомобілі були зареєстровані на відповідача. Після припинення фактичних шлюбних відносин згоди щодо поділу спільного майна між позивачем та відповідачем не було досягнуто.

За таких обставин позивач просить суд встановити факт проживання однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу, визнати спільним сумісним майно вказане у позовній заяві та провести його поділ у відповідності до чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду письмову заяву в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує посилаючись на обставини зазначені в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позов визнає частково, а саме в частині проживання однією сім'єю з позивачем без реєстрації шлюбу, проте в іншій частині заявлених позовних вимог просить суд відмовити повністю посилаючись на те, що вказане в позовній заяві нерухоме і рухоме майно він придбав за особисті грошові кошти набуті ним ще до реєстрації шлюбу та спільного проживання з позивачем.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи по суті даний спір суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Разом з тим, статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Так, частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто Використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Частинами 1, 2 ст. 372 Цивільного кодексу України встановлено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони дійсно проживали разом з 02 березня 2011 року по 20 лютого 2018 року однією сім'єю без шлюбу, були поєднані спільним побутом, веденням домашнього господарства і між ними дійсно склалися усталені відносини, притаманні подружжю. Окрім того, зазначений факт визнається відповідачем.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При відсутності у матеріалах справи доказів про отримання подружжям доходів за час перебування в шлюбі та під час придбання та набуття у власність вказаного нерухомого та рухомого майна, суд приходить до переконання, що земельна ділянка, площею 0,17 га., яка розташована по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка, площею 0,25 га., яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_6, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), автомобіль марки «МАЗ» модель «5334», 1991 року випуску, тип: спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, номер шасі НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «МАЗ» модель «53366», 1999 року випуску, тип: спеціальний вантажний бортовий, номер шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2 є об'єктами спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вікторовича.

Суд враховує, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також суд вважає стягнути з відповідача сплачену позивачем суму судового збору, оскільки відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, Тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 182, 315-319, 355, 368-370, 372, 379, 380 ЦК України ст.ст. 60, 61, 68-71 СК України, ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3) до ОСОБА_2(адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_4), про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, - задовольнити в повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Біла Церква, Київської області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Біла Церква, Київської області, дійсно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 02 березня 2011 року по 20 лютого 2018 року.

Визнати спільної сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,17 га., яка розташована по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельну ділянку, площею 0,25 га., яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_6, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), автомобіль марки «МАЗ» модель «5334», 1991 року випуску, тип: спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, номер шасі НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «МАЗ» модель «53366», 1999 року випуску, тип: спеціальний вантажний бортовий, номер шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,17 га., яка розташована по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельну ділянку, площею 0,25 га., яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_6, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), автомобіль марки «МАЗ» модель «5334», 1991 року випуску, тип: спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, номер шасі НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «МАЗ» модель «53366», 1999 року випуску, тип: спеціальний вантажний бортовий, номер шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В порядку поділу майна, виділити у власність ОСОБА_1 визнавши за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,17 га., яка розташована по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельну ділянку, площею 0,25 га., яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_6, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), автомобіль марки «МАЗ» модель «5334», 1991 року випуску, тип: спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, номер шасі НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «МАЗ» модель «53366», 1999 року випуску, тип: спеціальний вантажний бортовий, номер шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженеця м. Біла Церква, Київської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Біла Церква, Київської області, 3 679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: С. І. Віговський