Ухвала суду № 79786517, 13.02.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/148/17

46

2/339/10/19

У Х В А Л А

13 лютого 2019 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, міського голови м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про скасування рішення та зобов'язати вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

02.05.2018 року до суду надійшла з Верховного Суду вказана справа на новий розгляд та прийняте рішення Болехівського міського суду від 12.10.2017року про відмову у позові позивачу-скасовано.

05.05.2017 ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, в декількох метрах (1,5м.) від її помешкання розташований футбольний стадіон «Карпати» (м.Болехів, вул. С.Стрільців,12а). Вказаний стадіон експлуатується практично щоденно, шум від цього заважає та негативно впливає на їхнє здоров’я.

Болехівською міською радою прийнято рішення № 56-49/154 від 12.08.2015року, яким затверджено акт комісії від 17.03.2015 про відмову від підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у документації по виготовленню права користування земельною ділянкою. Вищевказане рішення Болехівської міської ради прийняте з грубим порушенням чинного законодавства України, порушує їхні земельні права, а тому просить його скасувати .

Також позивач просить зобов’язати Болехівську міську раду перенести футбольний стадіон «Карпати», який розташований по вул. С.Стрільців,12 м. Болехів, встановити спеціальну огорожу та заборонити проведення футбольних матчів, тренувань, та інших масових заходів на футбольному стадіоні «Карпати» до приведення у відповідність до норм пункту 3.33 (ДБН 360-92**) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (відстань від фізкультурно-оздоровчих споруд до вікон житлової забудови має складати не менше 25 метрів).

А з врахуванням уточнених вимог, позивач також просила про стягнення з Болехівської міської ради Івано-Франківської області на її користь втраченої вигоди, що становить 749478.80 грн., моральної шкоди в розмірі 3080491.50 грн., що в еквіваленті становить100000. 00 евро, з міського голови Болехівської міської ради на її користь 100000.00 грн.; визнати за нею право власності, як спадкоємцем першої черги на земельну ділянку з цільовим призначенням (сад, город) та усунути перешкоди в користуванні нею земельною ділянкою ( т.3 а.с.121-132).

Відповідач міський голова м. Болехова в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просить засідання проводити у його відсутності, позов не визнає .

Такі дії відповідача не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради в судове засідання не з’явився повторно, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав клопотання про те, що ОСОБА_4 не може бути представником позивача, оскільки пп.11 п.16-1 Перехідних положень до Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами здійснюється у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Представник позивача ОСОБА_4 вважав, що має достатньо знань та досвіду, щоб брати участь у розгляді вказаної справи. Однак, якщо суд прийде до переконання про обгрунтованість таких доводів, то позивач вправі звернутися до адвоката для надання правової допомоги в суді.

Вислухавши думку сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Вимогами ст.131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Разом з тим, відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень до Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник за довіреністю ОСОБА_4 не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів позивача у даній цивільній справі, оскільки дана цивільна справа, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, ціни позову, не є малозначною.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_4 не надав належних документів в підтвердження повноважень у справі, він не може бути допущений судом як представник позивача.

Посилання ОСОБА_4 на те, що він має право в 2019 році приймати участь в розгляді даної цивільної справи як представник позивача відповідно до довіреності у зв'язку з тим, що провадження у даній справі відкрито у 2018 році, судом не приймаються, оскільки такі суперечать викладеним вище нормам чинного законодавства.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Верховний Суд України 26 січня 2018 року дав роз’яснення щодо підтвердження повноваження адвокатів в судових провадженнях.

Згідно якого, у разі, якщо провадження у справі відкрито до 30 вересня 2016 року, представництво здійснюється без обов'язкової участі адвоката до винесення остаточного рішення.

Оскільки провадження у вказаній справі відкрито 06.06.2017, то ОСОБА_4, який раніше представляв інтереси позивача, з 01.01.2019року не може бути його представником.

Враховуючи викладене та те, що позивач в судове засідання не з'явився, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з метою надіслання позивачу копії ухвали про відмову у допуску ОСОБА_4, як його представника у даній справі, а також надати позивачу можливість реалізувати належне йому право на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.131-2 Конституції України, пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України, ст. 58, 60, 189, 223 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_4 у допуску до представництва у справі за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, міського голови м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про скасування рішення та зобов'язати вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Головенко О.С.