Рішення № 79784670, 08.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2019 року № 826/6519/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві(далі-відповідач/Правобережне ОУ ПФУ в м. Києві), в якій просить суд:

- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно п. 1 с.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.11.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 15 червня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 здійснено заміну відповідача - Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 40375920) його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернувшись до відповідача з необхідними документам для призначенням пенсії йому було протиправно відмовлено у призначені пенсії, оскільки до спеціального стажу не враховано періоди роботи, що мають враховуватись. Позивач вважає протиправною таку відмову та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству з тих підстав, що у позивача не має достатнього спеціального стажу роботи. Довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Київським експедиційним загоном підводно-технічних робіт» №89 від 16.08.2005 не відповідає вимога п. 20 постанови КМУ від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме не вірно зазначено посилання на постанову кабінету Міністрів України, оскільки в період з 1979 по 1982 була чинна інша постанова. Відповідно до поданих позивачем документів його загальний страховий стаж складає 23 роки 6 місяців та 22 дні з них за списком №1 (відповідно до довідки №37/68 від 19.10.2017 виданої ПАТ «Київським річковим портом») 4 роки 3 місяці, що складає 1437 водо-годин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. 1 ч.2 ст. 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14.02.2018 року №8862/05 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії за списком №1. В обґрунтування вказаної відмови зазначено, що довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Київським експедиційним загоном підводно-технічних робіт» №89 від 16.08.2005 не відповідає вимога п. 20 постанови КМУ від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме не вірно зазначено посилання на постанову кабінету Міністрів України, оскільки в період з 1979 по 1982 була чинна інша постанова. Відповідно до поданих позивачем документів його загальний страховий стаж складає 23 роки 6 місяців та 22 дні з них за списком №1 (відповідно до довідки №37/68 від 19.10.2017 виданої ПАТ «Київським річковим портом») 4 роки 3 місяці, що складає 1437 водо-годин. Враховуючи вищевикладене, підстав для зарахування вищевказаних періодів до стажу роботи за списком №1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» не має.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

До спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії), оскільки абзацами 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом Закон) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 5 ст.45 Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою КМ України від 24.06.2016 року № 461, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водолази 1, 2, 3 групи спеціалізації робіт та інші працівники, зайняті роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць), або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше (розділ ХХІІІ Списку № 1).

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.п. 1 та 2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі за текстом Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Відповідно до наданої позивачем довідки №89 від 16.08.2015 року виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський експедиційний загін підводно-технічних робіт» позивач працював повний робочий день на посаді водолаза 1-2 групи спеціалізації водолазних робіт з 31.05.1979 року по 16.08.1982 року, що підтверджується наказами №31-к від 30.05.1979 р. та №48-к від 10.08.1982 р. В довідці також зазначено кількість спускових годин за весь період роботи позивача (за 1979 рік - 232 год. 50 хв.; за 1980 рік - 380 год. 08 хв.; за 1981 рік - 406 год. 12 хв.; за 1982 рік - 110 год. 10 хв.) Довідка видана на підставі особової картки, наказів та книги обліку спускових годин водолазів. Також в довідці зазначено, що робота водолаза 1-2 групи спеціалізації водолазних робіт дає право на пільгову пенсію за списком №1 розділ ХХІІІ (23-2), затвердженого Поставною Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача на те, що вказана довідка не може бути прийнята як підтвердження наявності пільгового стажу, оскільки в ній не вірно зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України, оскільки в період з 1979 року по 1982 рік була чинна інша постанова.

При цьому, як вбачається з тексту листа від 14.02.2018 №8862/05 та письмового відзиву на адміністративний позов, жодних інших конкретних зауважень до змісту та форми поданої позивачем довідки та/або достовірності наведених у довідці даних органом Пенсійного фонду заявлено не було.

Відповідно до абзацу 2 Порядку №637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що вказана довідка від 16.08.20015 року №89 містить всі необхідні відомості передбачені п. 20 Порядку № 637.

Листом від 3.03.2000 року № 01-3/490-02-6 Міністерство праці та соціальної політики повідомило, що пільговий стаж водолазів обчислюється таким чином:

1. Якщо час перебування під водою з початку водолазної практики становить менше 2 450 годин, то в стаж, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховуються ті місяці, коли час роботи під водою становить не менше 275 годин на рік ( 25 годин на місяць).

2. Якщо час перебування під водою з початку водолазної практики становить 2 750 годин і більше, то час перебування під водою з початку водолазної практики протягом 2 750 годин відповідає 10 рокам пільгового стажу. Час перебування під водою понад 2 750 годин підраховується відповідно до п. 1.

Довідка про період роботи на посаді водолаза та кількість годин перебування під водою (помісячно) видається організацією чи установою, в якій працює заявник на підставі первинних документів.

З системного аналізу наведених правових норм та наданого роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики суд доходить до висновку, що оскільки згідно наданих позивачем довідок не кожного року роботи нараховувалося 275 водо-годин, то для обрахунку пільгової пенсії позивача необхідно враховувати лише ті місяці, в яких було нараховано більше 25 годин перебування під водою.

Дослідивши та проаналізувавши зміст довідки від 16.08.2005 року № 89 виданої Київським експедиційним загоном підводо-технічних робіт суд приходить до висновку, що позивачу до обрахунку пільгового стажу зараховуються:

- за 1979 рік такі місяці: червень (26 год. 40 хв), липень (31 год. 10 хв.), серпень (38 год. 50 хв.), вересень (38 год. 30 хв.), жовтень (37 год. 10 хв.), листопад (26 год. 20 хв.), грудень (34 год. 10 хв.);

- за 1980 рік місяці: січень (30 год. 30 хв.), лютий (33 год. 40 хв.), березень (28 год.), квітень (25 год. 58 хв.), травень (25 год. 30 хв.), липень (39 год. 45 хв.), серпень (40 год. 50 хв.), вересень (36 год. 45 хв.), жовтень (27 год. 55 хв.), листопад (32 год. 30 хв.), грудень (36 год. 15 хв.);

- за 1981 рік місяці: січень (28 год. 40 хв.), лютий (35 год. 05 хв.), березень (32 год. 30 хв.), квітень (34 год. 02 хв.), травень (29 год. 40 хв.), червень (33 год.), липень (36 год. 15 хв.), серпень (37 год. 30 хв.), вересень (37 год. 50 хв.), жовтень (36 год. 30 хв.), листопад (37 год. 40 хв.), грудень (27 год. 30 хв.),

- за 1982 рік місяці: січень (27 год. 55 хв.), березень (29 год. 20 хв.), липень (35 год. 50 хв.)

В загальному обрахунку пільговий стаж позивача за вказаною довідкою становить 33 місяці.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки від 37/68 від 19.10.2017 року виданої ПАТ «Київським річковим портом» ОСОБА_1 працював повний робочий день на посаді водолаз 2 класу з 13.08.1985 р. по 31.08.1990 р. Загальна кількість годин під водою складає 1438 водо-годин.

Для обрахунку пільгового стажу зараховуються:

- за 1985 рік такі місяці: вересень (25 год.), жовтень (28 год.), листопад (25 год.), грудень (28 год.);

- за 1986 рік місяці: січень (26 год.), лютий (25 год.), березень (25 год.), квітень (34 год.), травень (29 год.), червень (28 год.), вересень (25 год.), жовтень (29 год.), листопад (29 год.), грудень (32 год.);

- за 1987 рік місяці: квітень (31 год.), травень (26 год.), червень (25 год.), липень (30 год.), серпень (25 год.), вересень (33 год.), жовтень (25 год.), листопад (27 год.), грудень (25 год.);

- за 1988 рік місяці: квітень (27 год.), червень (25 год.), липень (25 год.), вересень (30 год.);

- за 1989 рік місяці: січень (25 год.), лютий (26 год.), квітень (27 год.), травень (28 год.), червень (25 год.), липень (30 год.), серпень (28 год.), вересень (27 год.), жовтень (26 год.);

- за 1990 рік місяці: лютий (25 год.), березень (28 год.), квітень (30 год.), травень (32 год.), червень (31 год.), липень (26 год.), серпень (35 год.).

В загальному обрахунку пільговий стаж позивача за вказаною довідкою становить 43 місяці.

Таким чином, суд доходить до висновку, що загальний стаж роботи позивача водолазом складає 33+43= 76 місяців, що становить 6 років 4 місяці.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно п. 1 ч. 2. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії йому виповнилося 59 років, і він мав не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та загальному стажу роботи 23 роки і 6 місяців, а тому мав право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України"" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) нагадав, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління ПФУ у м. Києві призначення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 17.11.2017, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 20.04.2018 №0.0.1017544592.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно п. 1 ст.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.11.2017 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко