Ухвала суду № 79781550, 07.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20747/17

Провадження № 1-кс/522/592/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Шараєва О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160500003241 від 05.05.2015 року,

ОСОБА_1, який народився 03.09.1970 року у м. Москва Російської Федерації, громадянин України, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не засуджений,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 286 КК України,-

Учасники процесу:

прокурор - Журбіна Л.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

захисник - ОСОБА_2,

представник потерпілого - ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12015160500003241 від 05.05.2015 року, по обвинуваченні ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2018 року призначено підготовче судове засідання по цій справі.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, з тих підстав, що обвинувальний акт складений із численними порушеннями. Крім того, копію обвинувального акта не вручено обвинуваченому. Обвинувальний акт затверджено прокурором, який на даний час, є прокурором іншого відділу прокуратури. В матеріалах кримінального провадження є докази, що не можуть визнаватися допустимими, у зв’язку із чим вважає неможливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Прокурор просила суд відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, оскільки вказані порушення є надуманими та вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляд.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Заслухавши думку сторін, дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, клопотання захисника про повернення обвинувального акта, є безпідставним, оскільки фактичні обставини справи викладені прокурором тією мірою, якою він може довести винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Питання щодо допустимості доказів, вирішується на більш пізніх стадіях кримінального провадження, під час судового розгляду справи по суті. Затвердження обвинувального акта прокурором, який на даний час є прокурором іншого відділу прокуратури не є порушенням вимог КПК України. Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором було вручено копію обвинувального акта захиснику, а також обвинуваченому. У разі наявності для того підстав, прокурор під час судового засідання може висунути додаткове обвинувачення, змінити формулювання та виклад обвинувачення, або відмовитись від підтримання обвинувачення. Інші вказані у клопотанні недоліки не є перешкодою для призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність перешкод призначення судового розгляду, та достатність підстав для призначення судового розгляду у судовому засіданні, виходячи із наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття або повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків судом не вбачається.

З'ясовуючи питання про визначення порядку судового розгляду, склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд вважає за необхідне судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні, судом одноособово.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України – відсутні, в зв'язку з чим суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акта.

Крім того, під час підготовчого судового засідання, прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки останній може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник заперечила проти застосування виняткового запобіжного заходу, вказала, що підозра не обґрунтована, під час досудового розслідування не проведено необхідних слідчих-розшукових дій, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та тілесними ушкодженнями потерпілого. Крім того, відсутні ризики, що ОСОБА_1, може порушити покладені на нього процесуальні обов’язки, оскільки він позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує догляду.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. У разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.

При цьому, питання щодо обґрунтованості обвинувачення не може вирішуватися під час підготовчого судового засідання, а є завданням більш пізніх етапів. В той же, час суд вважає, наявність обвинувального акта достатнім приводом для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Так, суд вважає реальним ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину, оскільки ОСОБА_1 неодноразово на судові виклики не з'являвся, що підтверджується наявними у матеріалах судової справи журналами та довідками, крім того останній розлучений, місця роботи немає, а тому такі стійкі соціальні зв’язки відсутні.

Крім того, суд вважає, що характер кримінального правопорушення, який ставиться у провину обвинуваченому, усвідомлення тяжкості покарання можуть бути підставою, для вчинення обвинуваченим дій направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вважає наявним ризик, що обвинувачений може вчинити вплив на свідків чи потерпілого з метою зміни їх показань.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, а також його репутацію та стійкість соціальних зв'язків.

Судом взято до уваги посилання захисника, що в обвинуваченого є на утриманні матір - інвалід ІІ групи, однак даний факт не виключає вище перелічених ризиків, крім того, із наданих документів, не вбачається, що матір не може здійснювати дії по самообслуговуванню. Характеристика кількох сусідів, також не може бути достатньою процесуальною гарантією, для виконання обвинуваченим його процесуальних обов’язків.

Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

В даному випадку, суспільний інтерес переважає над правом особи на особисту свободу, зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення ОСОБА_1, котрий керуючи джерелом підвищеної небезпеки грубо порушив свої обов’язки як водій. Застосування запобіжного заходу має забезпечити ефективне та швидке судове провадження задля виконання завдань кримінального процесуального кодексу зазначених у ст. 2 КПК України.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне розмір застави не обирати.

Керуючись ст.ст. 314-316, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12015160500003241 від 05.05.2015 року, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на 12 лютого 2019 року о 12 годині 30 хвилин в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 231, з проведенням судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження зазначених у ч. 2 ст. 314 КПК України: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта - відмовити.

Клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12015160500003241 від 05.05.2015 року - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, який народився 03.09.1970 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає 60 (шістдесят днів), і обчислюється з 07.02.2019 року по 07.04.2019 року.

Повідомити учасників судового провадження про час та місце проведення судового засідання.

Явка учасників судового провадження є обов'язковою.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

07.02.2019