Рішення № 79780662, 05.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 р. Справа№805/4974/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання – Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” про підтвердження обґрунтованості накладеного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307) застосованого на підставі рішення №19914/10/05-99-14-06 від 10.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що платником податків всупереч вимогам закону відмовлено контролюючому органу у проведенні позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, Головним управлінням ДФС у Донецькій області було прийнято рішення від 10.05.2018 року № 19914/10/05-99-14-11 про застосування до платника податків умовного адміністративного арешту майна. Також вказав на те, що 11.05.2018 року звертався до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження адміністративного арешту майна платника податку, але ухвалою суду від 11.05.2018 року по справі № 805/3357/18-а було відмовлено у прийнятті подання у зв’язку з існуванням спору про право. У зв'язку з чим, позивач звернувся з такими самими вимогами в загальному порядку на підставі ч. 5 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307) застосованого на підставі рішення №19914/10/05-99-14-06 від 10.05.2018 року.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. На підставі ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.07.2018 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №805/2353/18-а.

Ухвалами суду від 04.12.2018 року провадження по справі було поновлено та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року підготовче засідання закрито і розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 05.02.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на це час у позивача є можливість повторно провести позапланову перевірку без застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, який може негативно вплинути результати фінансово-господарської діяльності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс”, зареєстроване в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 30354307) (а.с. 9-10).

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 26.03.2018 року № 513 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307) з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «СЕЛЕЗІЯ» за липень серпень 2016 року, ТОВ «ДЕЛІВЕРІ ГРУПП» за серпень – жовтень 2016 року, ТОВ «ГРАНДЛАЙФ» та ТОВ «ОРІОН ОСОБА_3» за листопад 2016 року, ТОВ «ТЕХНОБУД-ПОЛІС» та ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» за грудень 2016 року, ТОВ «ВІЗА ЕНЕРДЖИ» за грудень 2016 року, ТОВ «АЛЬТОС ГРУП» за березень 2017 року, ТОВ «ОПТИМА ПОСТАЧ» та ТОВ «АСТА ЮА» за травень 2017 року, ТОВ «АСКАЛІЯ» за вересень 2017 року, ТОВ «САНДЕРС КЕПІТАЛ» за листопад 2017 року (а.с. 11).

Посадовим особам позивача видано направлення на проведення перевірки № 596, № 597 від 26.03.2018 року (а.с. 6,7).

29.03.2018 року посадовими особами позивача здійснено вихід за податковою адресою ТОВ “Стантехсервіс”: 84122, Донецька обл., м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3, з метою приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 513 від 26.03.2017 року. Проте, посадові особи ТОВ “Стантехсервіс” відмовили у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим був складений акт № 323/05-99-14-11/30354307 від 29.03.2018 року (а.с. 8).

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України), посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пункт 81.2. ст. 81 ПК України визначає, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

10.05.2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “САНТЕХСЕРВІС” № 19914/10/05-99-14-06 відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України (а.с. 13).

На виконання вимог ст. 94 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “САНТЕХСЕРВІС”.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року по справі № 805/3357/18-а відмовлено у відкритті провадження за заявою, у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право (а.с. 48-49).

Зазначений спір виник у зв'язку із оскарженням товариством з обмеженою відповідальністю “САНТЕХСЕРВІС” в судовому порядку наказу про проведення перевірки № 513 від 26.03.2018 року про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2018 року по справі № 805/2353/18-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “СТАНТЕХСЕРВІС” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 26.03.2018 року № 513 про проведення документальної позапланової перевірки та визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 26.03.2018 року № 513. Вказане рішення набрало законної сили 06.11.2018 року.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п. 94.10 ст. 94 ПК України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п. 94.19.1 ст. 94 ПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 283 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

В свою чергу, нормами ч. 5 ст. 283 КАС України встановлено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Саме за приписами ст. 283 КАС України, позивач спочатку звертався до суду з заявою щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин, але ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року було відмовлено у прийнятті подання, у зв'язку з існуванням між учасниками справи спору про право.

Тому позивач звернувся з позовною заявою у загальному порядку, як визначено частиною 5 ст. 283 КАС України.

Необхідно звернути увагу, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами, законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Саме тому ст. 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно прописує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Слід зауважити, що при розгляді вказаної заяви суд здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Отже, норми діючого законодавства визначають два способи перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - в особливому терміновому порядку, який передбачений ст. 283 КАС України, та в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, положення ст. 94 ПК України та ч. 7 ст. 283 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою органів доходів і зборів, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

Таким чином, розгляд та вирішення судом позовних вимог органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна не ставиться в залежність від факту припинення такого арешту у зв'язку із відсутністю судового рішення про визнання арешту обґрунтованим протягом строку розгляду подання податкового органу.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Враховуючи положення п. 94.10 ст. 94 ПК України, така перевірка повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Разом з цим, суд звертає увагу, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2353/18-а від 02.08.2018 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року, підтверджено правомірності видання наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 26.03.2018 року № 513 “Про проведення документальної позапланової перевірки та дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 26.03.2018 року № 513.

З огляду на наявність законних підстав для проведення перевірки та доведеність факту недопуску уповноважених осіб Головного управління ДФС у Донецькій області до проведення перевірки, суд вважає обґрунтованим застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ “СТАНТЕХСЕРВІС” на підставі рішення ГУ ДФС у Донецькій області №19914/10/05-99-14-06 від 10.05.2018 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

У зв’язку з відсутністю доказів понесення позивачем судових витрат, визначених ч. 2 ст. 139 КАС України, питання судових витрат не вирішуються.

Керуючись статтями ст. 2, 6, 10, 19-20, 22, 72, 78, 90, 132, 139, 194, 241-246, 250, 255, 271, 283, 293, 295, пунктом 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь. вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код за ЄДРПОУ 39406028) до товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307, 84122, Донецька область, пл. Соборна, буд. 3) про підтвердження обґрунтованості накладеного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307) застосованого на підставі рішення №19914/10/05-99-14-06 від 10.05.2018 року — задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю “Стантехсервіс” (ЄДРПОУ 30354307) застосованого на підставі рішення № 19914/10/05-99-14-06 від 10.05.2018 року.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 05.02.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.