Рішення № 79779307, 13.02.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/742/18

Провадження № 2/480/125/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 лютого 2019 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Войнарівського М.М.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2, перебувала на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту як отримувач державної допомоги при народженні дитини. На підставі заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги № 320 від 29.05.2014 року ОСОБА_2 було призначено допомогу при народженні дитини на період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року в сумі 10320 грн.00коп. одноразово та з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року в сумі 1271грн.11коп.,з 01.03.2014 року по 30.04.2017 року в сумі 2847 грн.78 коп., щомісяця, з 01.05.2017 року по 29.02.2020 року в сумі 1576 грн.67 коп. щомісяця. Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13.06.2017 року відповідачку ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав. Таким чином на думку позивача виникла переплата державних коштів за період з 01.07.2017 року по 31.08.2017 року в сумі 3133грн.02коп.,яку просить стягнути з відповідачки.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату та час слухання справи був повідомлений вчасно шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України; відзив не подав.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, дійшов наступних висновків.

Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 року за N 2811 (далі - Закон N 2811) встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

В силу вимог ст. 1 даного Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1751 (зі змінами), допомога при народженні дитини, яка народилася після 08.04.2011 р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом - 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, перебувала на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту,як отримувач державної допомоги при народженні дитини.

29.05.2014 року відповідач подала заяву про призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами,допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(а.с.4-5)

Відповідно до рішення про призначення допомоги сім’ям з дітьми від 04.07.2014 року ОСОБА_2 було призначено допомогу при народженні дитини на період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року в сумі 10320 грн.00коп. одноразово та з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року в сумі 1271грн.11коп.,з 01.03.2014 року по 30.04.2017 року в сумі 2847 грн.78 коп., щомісяця, з 01.05.2017 року по 29.02.2020 року в сумі 1576 грн.67 коп. щомісяця.(а.с.10)

В ст.10,11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови предявлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Пунктом 13 Порядку призначення виплат державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року N 1751 (далі - Порядок N 1751) встановлено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється, зокрема, у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу (п. 13 Порядку N 1751).

Згідно з п. 46 Порядку N 1751, особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Статтею 22 Закону N 2811 встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Норму аналогічного змісту містить п. 49 Порядку N 1751, згідно з яким суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Аналіз даних норм (ст. 22 Закону N 2811 та п. 49 Порядку N 1751) дає суду підстави для висновку, що необхідною умовою для стягнення надміру виплачених коштів є обов'язкова наявність факту зловживання з боку одержувачів державної допомоги (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги), що призвело до надмірної виплати державної допомоги.

Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації,згідно з розпорядження Березовської районної державної адміністрації Одеської області від 07.07.2017 року №269/А-2017 малолітнім дітям ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4,2011року народження, та ОСОБА_5 , 2008року народження надано статус дітей позбавлених батьківського піклування на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області № 294/384/17 від 13.06.2017 року про позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав.(а.с.11)

Таким чином, виникла переплата державних коштів державної допомоги при народженні дитини за період з 01.07.2017 року по 31.08.2017 року в сумі 3133 грн. 02 коп.

01.02.2018 року Управлінням було надіслано Відповідачу повідомлення за № 810/09,02-11-04 про необхідність повернення надміру виплачених коштів на розрахунковий рахунок Центру.(а.с.12)

Однак, Відповідачем станом на лютий 2019 року добровільно кошти не повернуто.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відтак, заявлені Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 надмірно виплачених коштів державної допомоги при народженні , підлягають задоволенню, відповідно до правил ст. 1215 ЦК України, якою передбачено неповернення безпідставно отриманої допомоги за відсутності недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні в суд з позовом до ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст. 1215 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 83, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2,(ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3,8Миколаївського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_1; серія та номер паспорту ЕР 129286) на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв,ОСОБА_6,19, р/р 35411052032971, ОКПО 03194499, МФО 826013, ГУДКСУ в м.Миколаєві) надмірно виплачені кошти у розмірі 3133 грн. 02коп.

Стягнути з ОСОБА_2,(ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4,8Миколаївського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_1; серія та номер паспорту ЕР 129286) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції- Миколаївського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_7

13.02.2019