Постанова № 79776854, 08.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20437/18

Провадження № 3/161/3/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1, яка народилася 30.08.1988 року в м. Луцьку Волинської області, громадянка України, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов’язки по вихованню дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, передбачені ст. 150 СК України, яка 03.12.2018 року близько 15:40 год. намагалася здійснити крадіжку товару з ГМ «Там-Там». Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується судовими повістками (а.с. 15, 19, 23), які були адресованими їй за вказаною адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.

Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов на розгляд до суду, орган, що складав адміністративні матеріали, повідомив ОСОБА_1, під її особистий підпис, про місце розгляду справи в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Однак, знаючи про наявність у суді провадження відносно себе, ОСОБА_1 не вживала заходів з метою з’ясування дати судових засідань, які неодноразово відкладалися у зв’язку з неявкою останньої.

Отже, зважаючи на своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про місце розгляду справи, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП не передбачається обов’язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 155647 від 06.12.2018 року, складеного відносно ОСОБА_1, остання у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначила «з протоколом ознайомлена, згідна» (а.с. 2).

Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 фактично визнала, про що зазначила у своїх письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи (а.с. 10).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

-висновком інспектора з ювенальної превенції СП Луцького ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 від 10.12.2018 року про результати розгляду повідомлення ОСОБА_4 (а.с. 3);

-повідомленням начальника СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області майора поліції ОСОБА_5 від 04.12.2018 року (а.с. 4);

-рапортом інспектора ЧЧ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 03.12.2018 року (а.с. 5);

-відношенням ГМ «Там-Там» від 03.12.2018 року із зазначенням вартості викраденого товару (а.с. 6);

-поясненнями ОСОБА_4, начальника охорони ГМ «Там-Там» від 03.12.2018 року (а.с. 7);

-поясненнями малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8);

-поясненнями ОСОБА_7, менеджера непродовольчих товарів ГМ «Там-Там» від 03.12.2018 року (а.с. 9).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Доказів іншого суду не надано.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушниці, а також враховуючи завдання КУпАП про виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., за наступними реквізитами: банк отримувача: банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211256026001.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_8