Ухвала суду № 79769130, 11.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4386/18

Провадження № 1-кс/461/1180/19

УХВАЛА

про арешт майна

11.02.2019 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140000000816 від 02.09.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.177, ч.3 ст.229 КК України.

Слідчий слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1, за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на:

1.автомобіль марки DAF LF 45.210 4461 2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 312 500 гривень, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2;

2.автомобіль марки OPEL Astra Sports Tourer 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 189 780 гривень, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2;

3.земельну ділянку загальною площею 1100 кв. м., що за адресою: Львівська область, Буський р-н., смт. Красне, вул. Галицька, 3, вартістю 203 892,27 гривень, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3;

4.автомобіль марки КІА Sorento 2011 р.в. д.н.з. НОМЕР_3, що на праві приватної власності належить дружині ОСОБА_3, ОСОБА_4, вартістю 204 476 гривень;

5.приміщення літ.А-1 площею 755,6 кв.м та літ.Б-1 площею 283,9, за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. В.Стуса, 43, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5;

6.автомобіль марки MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 2004 р.в. д.н.з. НОМЕР_4, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5

Клопотання мотивує тим, що вказане майно забезпечить можливе в майбутньому відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки у кримінальному провадження заявлено цивільний позов.

Слідчий згідно клопотання провість розгляд справи проводити без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.170КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом того, що внаслідок неправомірного використання промислового зразка - «Етикетка «Папір туалетний тиснений «Кохавинка» за патентом України №249333 від 10.06.2013 року в етикетках 311006 підроблених (фальсифікованих) рулонів туалетного паперу членами організованої групи правовласнику - ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 740 117, 32 гривень, що у відповідності до примітки до ст.176 КК України є матеріальною шкодою у великому розмірі.

Підозрюваними у кримінальному провадженні є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Встановлено, що представником ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» до підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Матеріалами клопотання підтверджується наявність у підозрюваного ОСОБА_2 на праві приватної власності автомобіля марки DAF LF 45.210 4461 2012 р.в. д.н.з.НОМЕР_1 та автомобіля марки OPEL Astra Sports Tourer 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2, які набуті ним в період ймовірного вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім цього, як видно з матеріалів клопотання, підозрюваному ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 1100 кв.м., що за адресою Львівська область, Буський район, смт. Красне, вул. Галицька, 3, а також автомобіль марки КІА Sorento 2011 р.в. д.н.з. НОМЕР_3, що на праві приватної власності належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_4, які набуті в період ймовірного вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Крім цього, матеріалами клопотання підтверджено наявність у підозрюваного ОСОБА_5 на праві приватної власності нежилого приміщення літ.А-1 площею 755,6 кв.м та літ.Б-1 площею 283,9 за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. В.Стуса, 43, та автомобіля марки MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 2004 р.в. д.н.з. НОМЕР_4, які набуті в період ймовірного вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Таким чином, збереження даного нерухомого майна має важливе значення для кримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки забезпечить можливе у майбутньому відшкодування шкоди, так як у кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, накладення арешту на майно забезпечить можливе в майбутньому відшкодування шкоди, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає частковому задоволенню.

У частині накладення арешту на автомобіль марки КІА Sorento 2011 р.в. д.н.з. НОМЕР_3, що на праві приватної власності належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки остання, не являючись учасником кримінального провадження, в силу положень ч.6 ст.170 України, не несе цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Окрім цього, матеріали клопотання не містять документів (доказів), які підтверджують придбання вказаного транспортного засобу за рахунок коштів здобутих злочинним шляхом.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити частково.

Накласти арешт на:

1.автомобіль марки DAF LF 45.210 4461 2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 312 500 гривень, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2;

2.автомобіль марки OPEL Astra Sports Tourer 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 189 780 гривень, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2;

3.земельну ділянку загальною площею 1100 кв. м., що за адресою: Львівська область, Буський р-н., смт. Красне, вул. Галицька, 3, вартістю 203 892,27 гривень, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3;

4.приміщення літ.А-1 площею 755,6 кв.м та літ.Б-1 площею 283,9, за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. В.Стуса, 43, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5;

5.автомобіль марки MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 2004 р.в. д.н.з. НОМЕР_4, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5

У решті вимог клопотання відмовити.

Зобов’язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду, у порядку, передбаченому ст.395 КПК України.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.