Ухвала суду № 79768326, 12.02.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.02.2019

справа №642/884/19

провадження №1-кс/642/574/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

12 лютого 2019 року Ленінський районний суд міста Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:

Слідчого судді: Ольховського Є.Б.

при секретарі: Алімурадової Т.Я.

слідчого: Мирної К.М.

розглянувши у судовому засіданні клопотання ст. слідчого Холодногірського відділу поліції ГУНП України в Харківській області Мирної К.М. по матеріалам кримінального провадження, внесені до ЄРДР № № 12019220510000355 від 09.02.2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло вищевказане клопотання.

В обґрунтування слідчим зазначено, що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12019220510000355 від 09.02.2019, за ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше судимий : 15.10.2014 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України, на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Вироком від 02.02.2015 року Апеляційного суду м. Харкова, вирок Червонозаводського районного судом м. Харкова від 15.10.2014 у відношенні ОСОБА_2 в частині призначеного покарання призначено нове покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, до 4 років та 6 місяців позбавлення волі. 12.09.2018 звільнений умовно достроково на не відбутий строк 10 місяців 29 днів за ухвалою від 04.09.2018 Дергачівського районного суду Харківської області, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно вчинив нові кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_2 08.02.2019 близько 02 годин знаходився в районі вул. Сериківської м. Харкова.

Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення будь-якого чужого майна поєднане з проникненням у приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого чужого майна поєднане з проникненням у сховище ОСОБА_2 спочатку пройшов до приміщення столярного цеху що належить раніше йому відомому ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та використовуючи в якості знаряддя злочину наявний у нього металеву монтировку , яку знайшов на місці злочину, пошкодив двері та ригельну планку в місці кріплення врізного замку, та незаконно проник в середину приміщення.

Надалі ОСОБА_2 перебуваючи всередині цеху помітив на підлозі під столом металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти 4150 доларів США, що становило 11 184 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, 1000 Євро що становило 3058 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, 50 000 гривень, 1600 російських рублів, що становило 6 528 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, ноутбук «Lenovo» належний раніше йому відомому ОСОБА_3 яким вирішив заволодіти. Потім ОСОБА_2 діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів грошовими коштами а саме 4150 доларів США, що становило 11 184 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, 1000 Євро що становило 3058 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, 50 000 гривень, 1600 російських рублів, що становило 6 528 гривень за курсом НБУ станом на 08.02.2018, ноутбуком «Lenovo».

Після цього, ОСОБА_2 звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.

09.02.2019 за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська,51 було проведено огляд місця події.

В ході огляду за адресою м. Харків, вул. Кокчетавська,51 а саме на ділянці місцевості біля річки Уди було вилучено ножиці по металу, металеву монтирівка.

В ході досудового розслідування встановлено що саме ножицями по металу, та металевою монтирівкою ОСОБА_2.08.02.2019 за адресою АДРЕСА_1 зламав двері та проник до вказаного приміщення, де скоїв крадіжку.

Враховуючи те, що вилучене 18.12.2018 в ході огляду місця події майно у вигляді вищевказаних предметів, відповідно до положень ст. 98 КПК України містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході огляду місця події майно є доказом злочину. Крім того, необхідно вирішити питання про призначення відповідних експертиз по вилученому майну.

Власник майна у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Суд вважає можливим розглянути клопотання у відсутності власника майна на підставі ч.1 ст.172 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на тимчасово вилучене майно.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання ст. слідчого СВ Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції Мирної К.М. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на ножиці по металу, металеву монтирівку, які вилучені 09.02.2019 під час огляду місця події ділянки місцевості розташованої за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська,51

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення

Слідчий суддя Є.Б. Ольховський