Ухвала суду № 79768071, 12.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19565/18

н/п 2-з/640/36/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Д.В.Нев»ядомський, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними,-

в с т а н о в и в :

Позивач, звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом доПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову по вищезазначеній цивільній справі шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення першого поверху №№ 17-1 -:- 17-14 в літ. «А-5», загальною площею 159,8 кв.м. по вул. Донця-Захаржевського, 1/3 у місті Харкові, що належать на праві власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1.

12.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення додаткових заходів позову шляхом:

-зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2835 від 27.11.2018 р вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

-забороною приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7 вчиняти будь-які виконавчі дії, пов’язані з примусовим виконанням виконавчого напису № 2835 від 27.11.2018 р., зокрема, реалізацію майна боржника на публічних торгах.

-заборони ОСОБА_2 звертати стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 830/27/14-4/12/8-081 від 28.02.2008 р., в тому числі шляхом звернення стягнення за вчиненим виконавчим написом нотаріуса № 2835 від 27.11.2018 р. за іпотечним договором № 830/27/14-4/12/8-081 від 28.02.2008 р.

Свою вимогу обґрунтовує тим, що 30.01.2019 року позивачеві стало відомо, що Стягувачем (іпотекодержателем) ОСОБА_2 за іпотечним договором від 28.02.2008 р. №830/27/14-4/12/8-081 було пред’явлено виконавчий документ (виконавчий напис ОСОБА_6І.) до виконання приватному виконавцю ОСОБА_7, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2019 р.

В результаті ознайомлення з матеріалами цього виконавчого провадження позивачу стало відомо, що 27.11.2018 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_6, вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2835 на користь ОСОБА_8 шляхом звернення стягнення на:нежитлові приміщення 1-го поверху №№17-1-:-17-14 в літ. “А-5”, загальною площею 159,8 кв. м, які знаходяться за адресою: Україна, місто Харків, вулиця Донця - Захаржевського, будинок 1/3 (один дріб три), власником яких є ОСОБА_1.

За таких обставин, вжитих раніше заходів забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна явно недостатньо для того щоб захистити майно позивача від протиправних посягань до вирішення спору по суті. Проведення публічних торгів в ході виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, визначення переможця таких торгів можуть істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у цій справі, що і стало підставою для звернення до суду з заявою про вжиття додаткових заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявником не обґрунтовано необхідності забезпечити позов, шляхомзупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2835 від 27.11.2018 р вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;заборони приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7 вчиняти будь-які виконавчі дії, пов’язані з примусовим виконанням виконавчого напису № 2835 від 27.11.2018 р., зокрема, реалізацію майна боржника на публічних торгах; заборони ОСОБА_2 звертати стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 830/27/14-4/12/8-081 від 28.02.2008 р., в тому числі шляхом звернення стягнення за вчиненим виконавчим написом нотаріуса № 2835 від 27.11.2018 р. за іпотечним договором № 830/27/14-4/12/8-081 від 28.02.2008 р.

Судом встановлено, що в провадженні судді перебуває вищезазначена цивільна справа про визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-4/12/8-105 від 28.02.2008 року укладеним ОСОБА_1 з ПАТ «Укрсоцбанк» та визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки №830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008 року укладеним ОСОБА_1 з ПАТ «Укрсоцбанк»., тобто в даній справі предметом спору – є визнання недійсності правочинів, в обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на виконавчий напис № 2835 від 27.11.2018 року та іпотечний договір № 830/27/14-4/12/8-081 від 28.02.2008 року , які не є предметом спору в даній цивільній справі, а тому не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149 - 153, ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.В. Нев»ядомський