Рішення № 79763605, 11.02.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8174/18

Провадження № 2/219/236/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2019

01 лютого 2019 року Артемівський міськрайоний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі Зубенко Т.А.,

з участю третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В :

24.07.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому уточнив та в якому вказав, що 28 травня 2012 року помер його батько – ОСОБА_5. Як вказано позивачем у позові, оскільки його батьки розлучилися, він є єдиним спадкоємцем першої черги. Він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що як єдиний спадкоємець вже автоматично прийняв спадщину, окрім того у нього були відсутні кошти на належне переоформлення спадкового майна, тому він був вимушений виїхати на тривалий час на заробітки. Зазначає, що після смерті батька залишилася спадщина у вигляді Ѕ частки будинку, розташованого за адресою: м. Бахмут, вул. Севастопольська, 32. Власником Ѕ частини є його мати – третя особа ОСОБА_1 24.07.2018 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв’язку з пропуском строку прийняття спадщини та в письмовій формі надано роз’яснення, що з цього приводу він має звернутися до суду. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_5, який помер 28 травня 2012 року, в три місяці.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, також вказав, що на вимогах позову наполягає та просить їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради у судове засідання також не з’явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у його відсутність та просить постановити рішення на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася.

Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вимог позовної заяви, вказавши, що позивач дійсно є її сином та сином померлого ОСОБА_5 Вказала, що спірний будинок було перебудовано, однак відповідні зміни до правовстановлюючих документів не вносилися. Окрім цього, пояснила, що ОСОБА_6 про наявність вказаного будинку не знала, а тому не прийняла його у якості спадщини. З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори її син своєчасно не звернувся, оскільки вважав, що він і так відноситься до першої черги спадкоємців та має право на спадщину.

Заслухавши пояснення та думку третьої особи ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 647271, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області повторно 11.09.2012 року, ОСОБА_5 помер 28 травня 2012 року у віці 60 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 542 (а. с. 9).

На підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 1982 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7, батьку позивача – ОСОБА_5 належав житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: м. Артемівськ Донецької області, вул. Севастопольська, 32. Відповідно до договору дарування від 17 вересня 1996 року, ОСОБА_5 подарував Ѕ частину будинку за вищевказаною адресою ОСОБА_1 (а. с. 13).

З представлених позивачем документів (а. с. 8) вбачається, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5, який помер 28.05.2012 року, та спадкоємцем першої черги (оскільки шлюб з дружиною ОСОБА_8 розірвано, згідно свідоцтва серії І-НО № 051616 (а. с. 14).

Згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 від 24.07.2018 року № 564/01-16 (а. с. 10), ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_5, який помер 28 травня 2012 року, у зв’язку із пропуском строку у шість місяців для прийняття спадщини, який встановлений статтею 1270 ЦК України.

Згідно з повідомленням завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори № 2542/01-16 від 03.11.2018 року, яке надійшло на запит суду 07.11.2018 року, встановлено, що Першою бахмутською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_5, який помер 28.05.2012 року, за номером у нотаріуса 558/201 від 16.10.2012 року, де з заявою про прийняття спадщини від 16.10.2012 року за № 1282 звернулася дружина померлого ОСОБА_4.

Вказане також підтверджується копією спадкової справи, відповідно до якої 06.12.2012 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, спадщина на яку видано свідоцтво складається з автомобіля марки ВАЗ 21103, 20094 року випуску та причепа бортового марки ПФ 01 Фермер.

Як встановлено ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 УК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У даному випадку позивач звернувся до нотаріальної контори лише 24липня 2018 року, тобто через 6 років після смерті батька, вказавши причиною пропуску строку його юридичну необізнаність.

Згідно зі ст. 1272 ч. 3 ЦК України, суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо визнає поважними причини, з яких було пропущено встановлений законом шести місячний строк.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проте, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини як причини пропуску строку прийняття спадщини протягом тривалого часу - з 28.05.2012 року по день звернення до суду – 24.07.2018 року, на яку посилається позивач, не можуть бути визнаними судом поважними, оскільки самі по собі ці обставини не пов’язані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

За таких обставин суд зазначає , що позивач жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали йому у встановлений законом шестимісячний строк звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень ст. 1272 ЦК України не надав.

Отже, позивачем не доведена поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, більше того, дружина померлого - ОСОБА_6, як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 вже отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на час відкриття спадкової справи більше того ввів суд в оману, вказавши у позові що він є єдиним спадкоємцем і тому рішення суду щодо надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 не буде мати юридичних наслідків для позивача. З урахуванням цієї обставини, а саме наявності іншого спадкоємця першої черги за законом – ОСОБА_4, яка може претендувати на вказане ним спадкове майно та оформила свої законні права на спадкування, суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту права і задоволення позовних вимог не ґрунтується на законі та не буде мати для нього жодних юридичних наслідків.

За таких обставин підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 4, 9, 76, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4 Анатоліївна- відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 лютого 2019 року.

Повний тест рішення виготовлено 11 лютого 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П.Харченко