
Кримінальне провадження № 1-кп/428/141/2019
Справа № 428/1355/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2019 року м.Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Комплєктової Т.О.,
за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,
прокурора Івчук В.Ю.,
захисника Тріфонова Є.О.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000127 від 21.01.2019 року, у відношенні:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальної освітою, не працюючого, розлученого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи біля перехрестя вулиці Новікова та вулиці Б. Ліщини міста Сєвєродонецька, шукаючи металобрухт, знайшов на землі пакет, в якому знаходились патрони у кількості 181 (сто вісімдесят одна) одиниця, після чого у останнього раптово виник злочинний намір, спрямований на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який ОСОБА_2 взяв до рук поліетиленовий пакет із вищевказаними боєприпасами, після чого пішов додому, де став їх зберігати.
20.01.2019 приблизно о 19.00 год., ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, взявши пакет з боєприпасами, вийшов зі свого помешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та пішов в напрямку пункту прийому металобрухту, але приблизно о 19.30 був зупинений в районі будинку № 37 по бульвару Дружби Народів, міста Сєвєродонецька, патрульними поліцейськими Управління патрульної поліції в Луганській області.
Надалі під час встановлення особи ОСОБА_2, у відповідь на питання, чи має дана особа при собі заборонені предмети, ОСОБА_2 повідомив, що в пакеті, знаходяться боєприпаси.
Далі, в ході огляду місця події від 20.01.2019, ОСОБА_2 добровільно, в присутності двох понятих, поклав патрони на землю та в подальшому їх було вилучено. Боєприпаси (патрони у кількості 181 одиниць) упаковано до сейф- пакету з відповідними написами та підписами учасників огляду місця події.
Згідно висновку експерта № 19/113/6-3/47е від 30.01.2019, вилучені патрони у кількості 181 одиниці, є бойовими припасами, калібром 7,62x39 мм. (112 шт.), 7,62x54 мм. (21 шт.), 9x18 мм. (47 шт.), 5,45x39 мм. (1 шт.), виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання, зберіганні та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
31.01.2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника Тріфонова Є.О. на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі повідомленої йому підозри у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Прокурор Івчук С.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник Тріфонов Є.О. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч. 1 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 31.01.2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.
Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 п.п. 1,2 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 1, частиною першою статей 222, 229, 239 1, 239 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 1, 364 1, 365 2 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема 100 патронів калібром 7,62 ?39 мм, 15 патронів калібром 7,62 ? 54 мм., 40 патронів калібром 9 ?18 мм., 12 (дванадцять) гільз калібром 7,62 ?39 мм, 6 (шість) гільз калібром 7,62 ? 54 мм., 7 (сім) гільз калібром 9 ?18 мм., 1 (одна) гільза калібром 5,45?39 мм. були предметом злочину. За таких обставин, в частині вказаних речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію.
Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 січня 2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника Тріфонова Є.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000127 від 21.01.2019 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/6-3/47-е від 30.01.2019 року, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України №19/113/6-3/46-д від 30.01.2019 року, складає 1144 (одна тисяча сорок чотири) грн. 00 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м. Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: 100 (сто) патронів калібром 7,62 ?39 мм, 15 (п'ятнадцять) патронів калібром 7,62 ? 54 мм., 40 (сорок) патронів калібром 9 ?18 мм., 12 (дванадцять) гільз калібром 7,62 ?39 мм, 6 (шість) гільз калібром 7,62 ? 54 мм., 7 (сім) гільз калібром 9 ?18 мм., 1 (одну) гільзу калібром 5,45?39 мм., які упаковані у спец пакет Експертної служби МВС України № 3140032 по кримінальному провадженні № 12019130370000127 від 21.01.2019 року та передані на склад зберігання ГУНП в Луганській області в м. Сватове.
Речові докази: первинну упаковку, яка упакована у спец пакет Експертної служби МВС України № 3140032 по кримінальному провадженні № 12019130370000127 від 21.01.2019 року та передана на склад зберігання ГУНП в Луганській області в м. Сватове - знищити.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Судове рішення № 79763251, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 08.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/1355/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: