Рішення № 79756027, 12.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 727/12559/18

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову (лист № Б-5857/0-04/01 від 05.10.2018 року) Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки громадянином ОСОБА_2 площею 0,0645 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: 1.8-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0645 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: 1.8-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

1. Аргументи учасників справи.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що являється власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Для покращення житлових умов та наміром здійснити будівництво власного житлового будинку він замовив ескізні матеріали на будівництво індивідуального житлового будинку.

1.2. 29 вересня 2018 року з метою будівництва нового будинку на належній земельній ділянці позивач звернувся до відповідача щодо видачі будівельного паспорту для будівництва індивідуального житлового будинку. Разом з тим, 05 жовтня 2018 року відповідач повернув позивачу документи щодо видачі будівельного паспорта, та відмовив у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку.

1.3. На думку позивача відмова посадових осіб відповідача є незаконною, оскільки право власності є непорушним і позивач як власник має право користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, в тому числі використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

2. Відповідач правом визначеним у статті 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов - не скористався.

2.1. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.2. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. (ч.4 ст. 159 КАС України)

3. Доводи учасників справи.

3.1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав і аргументів наведених в адміністративному позові.

3.2. Представник відповідача будучи належними чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не заявився, про причини неявки суду не повідомив.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

3.4. З урахуванням наведених норм законодавства, а також і те, що в матеріалах адміністративної справи позивачем надано достатній обсяг доказів, які дають можливість повно, всебічно та об'єктивно вирішити даний спір, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов за відсутності представника відповідача, кваліфікуючи дії останнього - як визнання позову.

4.Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

4.1. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0645 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: 1.8 - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який видано управлінням Держкомзему у місті Чернівці. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011082400186 на підставі рішення 46 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради №1125 від 26 листопада 2009 року. (а.с.14)

4.2. Судом дослідженні ескізні наміри на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 із усіма необхідними додатками. Згідно висновку ескізних намірів: Ескіз намірів будівництва житлового будинку розроблений відповідно до вимог архітектурно-будівельних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил, що забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію. (а.с.16-33)

4.3. 29 вересня 2018 року з метою будівництва нового будинку на належній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою щодо видачі будівельного паспорту для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 додавши до заяви додано всі необхідні документи.

4.4. 05 жовтня 2018 року відповідачем відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорту (лист-відмові № Б-5857/0-04/01) на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Повідомлено, що відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці" затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року № 1171, в складі якої розроблено план зонування території міста за санітарно-гігієнічним регламентом, вказана земельна ділянка розміщена в санітарно-захисній зоні з умов забруднення підземних вод (підзона САН-4). У вказаній підзоні забороняється розміщення житлової та громадської забудови, використання підземних вод для питного та технічного використання. (а.с.15)

5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

5.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.2. Відповідно до частини 4 статті 373 Цивільного Кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

5.3. Згідно з частиною 1-3 статті 375 Цивільного Кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних га інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

5.4. Частиною 5 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі Закон №3038) передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

5.5. Частиною 2 статті 24 Закону №3038 передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

5.6. Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має: право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

5.7. В ході розгляду справи судом встановлено, що у зв'язку з відмовою видати позивачу будівельний паспорт, відповідачем порушено його право (очікуваний інтерес) на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

5.8. Крім того, пунктом 1 частиною 3 статті 18 Закону №3038 також передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

5.9. Положеннями статті 1 Закону №3038 визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

5.10. Частиною 1 та 9 статті 17 Закону №3038 встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

5.11. Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

5.12. Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

5.13. Частиною 2 статті 8 Закону №3038 також визначено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

5.14. Статтею 26 Закону №3038 встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

5.15. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

5.16. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103),

У відповідності до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку № 103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання (пункт 2.5 Порядку № 103).

5.17. З огляду на наведене вище, видача будівельного паспорта здійснюється, зокрема уповноваженим органом містобудування та архітектури, протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного пакета документів. В свою чергу, неподання повного пакета документів, про які зазначено вище, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, є підставою для повернення пакету документів уповноваженим органом з відповідним обґрунтуванням.

5.18. Суд зазначає, що згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних громадських, приватних інтересів, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення право власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування бо встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого законодавством.

5.19. Проаналізувавши вище наведене та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що відмовляючи у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку на належній позивачу земельній ділянці, відповідачем не враховано положень статей 24-25 Закону №3038, відтак порушено його право, як власника земельної ділянки, реалізувати право на забудову відповідно до її цільового призначення.

5.20. На думку суду, відповідач відмовляючи у видачі будівельного паспорта діяв всупереч принципу юридичної визначеності, а саме - надавши у власність земельну ділянку з цільовим призначенням 1.8, в подальшому фактично позбавив права позивача на забудову цієї ділянки.

5.21. В ході судового розгляду справи відповідачем також не надано будь-яких доказів, які б аргументували правомірність відмови у видачі будівельного паспорта.

5.22. Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази і довести певні обставини, які свідчать про правомірність його дій/бездіяльності, законність прийнятих рішень. Однак, відповідач у згаданих правовідносинах, жодним доказом або ж нормою законодавства не спростував доводів позивача.

6.Розподіл судових витрат.

6.1. Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

6.2. Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

6.3. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

6.4. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., як за дві позовні вимоги. Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин щодо видачі будівельного паспорта.

6.5. Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України "Про судовий збір", а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 1409,60 грн. : 2 = 704,80грн.).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 704,80грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову, яка оформлена листом № Б-5857/0-04/01 від 05.10.2018 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки громадянином ОСОБА_2 площею 0,0645 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: 1.8 - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0645 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: 1.8 - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.

5. Повернути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2018 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1).

Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, (м.Чернівці вул.Б.Хмельницького, 64, ЄДРПОУ: 23245721).

Суддя Боднарюк О.В.