Ухвала суду № 79754385, 11.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/747/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представника заявника: Ємець В.О.

Представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року о 13 годин 47 хвилин до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків на підставі рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08.02.2019 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що відповідачем було неправомірно відмовлено у допуску посадових осіб головного управління ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки (за наявності законних підстав для її проведення), а тому ГУ ДФС в Одеській області було обґрунтовано прийнято рішення про застосування умовного арешту майна платника податків, яке заявник просить підтвердити в судовому порядку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 заяву головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 11.02.2019 року.

Представник головного управління ДФС в Одеській області у судовому засіданні 11.02.2019 року вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до положень ст. 268 КАС України.

Надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, що 11.02.2019 року Державним підприємством «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» було подано до Одеського окружного адміністративного суду позову заяву про скасування наказу головного управління ДФС в Одеській області на проведення позапланової виїзної документальної перевірки №690 від 01.02.2019 року (справа №420/760/19). При цьому оскарження відповідачем наказу про проведення документальної перевірки є способом захисту порушеного права, спрямованим на його відновлення, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.

На думку відповідача, у спірній ситуації звернення до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту витікає з правовідносин, які виникли у зв'язку з не допуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу. Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах, з огляду на що провадження у справі підлягає закриттю.

Судом у справі встановлено наступне.

Державне підприємство «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» було зареєстроване Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області 23.12.1992 року за №04056859100010326 та знаходиться на обліку платників податків у Розділяньнській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з 23.12.1992 року (а.с. 16-19).

01.02.2019 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та доповідної записки начальника управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 24.01.2019 року №66/11/15-32-14-09-06, заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Бондаренко А. було видано наказ №690 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» з метою здійснення контролю за дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року (а.с. 19).

На підставі наказу №690 від 01.02.2019 року та направлень на перевірку від 06.02.2019 року №610/14-09 - №612/14-09 (а.с.10-12), фахівцями контролюючого органу 07.02.2019 року було здійснено вихід за податковою адресою державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України», а саме: 67462, Одеська область, Роздільнянський район, с. Щербанка.

Однак співробітникам ГУ ДФС в Одеській області було відмовлено у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що було складено акт №107/15-32-14-09/00449131 від 07.02.2019 року про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с. 14-15).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема з пояснювальної записки представника державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» (а.с.23), відповідачем було відмовлено контролюючому органу у допуску до проведення перевірки, оскільки наказ №690 від 01.02.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищезазначених обставин начальник управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. звернувся до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області А.Бондаренко із зверненням про застосування умовного адміністративного арешту державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» (а.с. 13).

За результатами розгляду вищезазначеного звернення заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області А.Бондаренко 08.02.2019 року о 11 год. 00 хв. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» за адресою: 67462, Одеська область, Роздільнянський район, с. Щербанка (а.с. 8).

Заслухавши пояснення представника головного управління ДФС в Одеській області, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що провадження у справі №420/747/19 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється, у тому числі, на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Суд зазначає, що спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.

Між тим, стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку, у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.

Так у постанові від 25 січня 2019 року у справі №808/2981/14 Верховний Суд зазначив, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, визначених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 06.07.2005 року №2747-IV), може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Отже, наявність спору про право суд може встановити також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі суд закриває провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, відмінним від загального (позовного), яким є провадження за поданням податкового органу.

Крім того, висновок щодо обґрунтованості закриття провадження у справі за поданням податкового органу у випадку встановлення обставин, що свідчать про наявність у межах спірних правовідносин спору про право, підтримується Верховним судом у постановах від 13 червня 2018 року у справі №818/610/16, від 06.02.2018 року у справі №804/6564/17.

Зі змісту клопотання про закриття провадження у справі від 11.02.2019 року вбачається, що державне підприємство «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України», заперечуючи правомірність призначення заявником перевірки, звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №690 від 01.02.2019 року, що підтверджується копію позову з відміткою суду про його прийняття.

При цьому суд не приймає до уваги посилання ГУ ДФС у Одеській області щодо відсутності у правовідносинах, що досліджуються судом, спору про право, оскільки сам факт подання державним підприємством «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки свідчить про незгоду платника податків з діями контролюючого органу та наявність між ними зазначеного спору.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 29.03.2018 року у справі №808/2813/17.

Суд не приймає при вирішенні справи заперечення представника головного управління ДФС в Одеській області проти клопотання відповідача з посиланням на висновки Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 року у справі №804/19780/14, оскільки зазначені висновки Верховного Суду про відсутність спору про право стосуються оскарження підприємством дій посадових осіб податкового органу в порядку досудового (адміністративного) оскарження, а не судового.

При цьому суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині, що неврегульована статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні дії суду під час розгляду таких заяв визначаються загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України не визначені процесуальні дії суду, коли на стадії судового розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків виявилось, що між сторонами існує спір про право, суд за аналогією закону застосовує такі ж процесуальні наслідки, що передбачені пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, для стадії судового розгляду справи, а саме, закриває провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів.

На підставі вищезазначеного, та враховуючи те, що між головним управлінням ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» наявний спір про право суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 268, 270, 271, 272, 283, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Клопотання відповідача - задовольнити.

Закрити провадження за заявою головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалу суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтею 283 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтями 256, 283 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.