Рішення № 79754205, 11.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5935/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року, виходячи з суддівської винагороди 28192 гривні та виплатити недораховану суму грошового утримання починаючи з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно (сума становить 16590 гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.11.2006 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.11.2006 року №310-У ОСОБА_1 набув статусу судді у відставці Приморського районного суду м. Одеси. 31.07.2018 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, враховуючи суддівську грошову винагороду - 28192 грн. та надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року. Однак, як зазначає позивач, йому було здійснено перерахунок довічного утримання з 01.08.2018 року, яке він отримав 12.10.2018 року, а у перерахунку довічного утримання з 01.01.2018 року по липень 2018 року йому було відмовлено. Позивач зазначив, що рішення про відмову він не отримував, проте в пенсійному фонді йому пояснили, що під час перерахунку довічного утримання судді у відставці відповідач керувався, зокрема, Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-У 111 (набрав чинності 22 липня 2018 року), яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. На думку позивача, перерахунком довічного грошового утримання з 01.08.2018 року, а не з 02.01.2018 року, відповідач звужує його прова на отримання належного довічного грошового утримання.

Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку недодержанням вимог ст. 160, 161 КАС України, та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорту для фізичних осіб - громадян України.

04 грудня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками (вх.№37325/18).

Ухвалою суду від 12.12.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.

11 січня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/187/19), в якому, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, представник відповідача зазначив, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Проте вищезазначений Закон України набув чинності лише 22 липни 2018 року. 3 урахуванням дії закону у часі, перерахунок щомісячного довічного утримання позивача проведено саме з 01.08.2018 року. Також представник відповідача зазначив, що позивач просить здійснити перерахунок з 01.01.2018 року, проте відповідно до п.4 розділу II Порядку №3-1 зазначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Зважаючи на вищевикладене, а також, посилаючись на положення ст.19 Конституції України, ч.1, ч.2 ст.73, ч.3 ст.113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.01.2019 року, з урахуванням необхідності отримання від відповідача додаткових доказів та пояснень по справі на підтвердження доводів викладених у відзиві на позовну заяву, а також у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання позивачем копії відзиву на позовну заяву з додатками, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено перше судове засідання на 30.01.2019 року. Також ухвалою суду зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 у строк до 25.01.2019 року.

24 січня 2019 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх.№2698/19).

У судовому засіданні 30.01.2019 року учасниками справи було подано письмові заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом ухвалено розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.194 КАС України із занесенням відповідної ухвали до протоколу судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 03 листопада 2006 року за №310-V ОСОБА_1 звільнений з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в м.Одесі та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90% грошового утримання судді.

Як убачається з копій матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, 31.07.2018 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, враховуючи суддівську грошову винагороду - 28192 грн.

Разом з заявою позивач надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5-169/18 від 30.07.2018 року відповідно до якої станом на січень 2018 року суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при визначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 28192,00 грн.

Відповідно до протоколу призначення пенсії від 31.07.2018р. в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 розмір пенсії (довічне грошове утримання) ОСОБА_1 перерахований за його заявою від 01.08.2018р. та складав 25372,80грн.

Позивач вважає, що перерахунок пенсії мав відбутися не з 01.08.2018р., а з 02.01.2018р., та відповідні дії відповідача є протиправними.

Вважаючи протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо відмови в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані зокрема, але не виключно, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

21 липня 2018 року в газеті "Голос України" опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Цим законом від 15.05.2018 року № 2415-VIII внесено зміни в абзаці 2 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII, а саме цифри " 1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Даний Закон набрав чинності 22.07.2018 року.

Таким чином, дію вказаного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, починаючи з 01 січня 2017 року.

Як зазначено в п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 становив 1600 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено в розмірі 1762 гривні.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 № 5-1) визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Отже, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Таким чином, за приписами наведених вище норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на те, що з 01.01.2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 грн., право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1, виникло з 01.01.2018 року.

Суд зазначає, що в довідці від 30.07.2018 року №5-169/18, виданій ДСА України, чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, і відповідач прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування та невірне трактування положення законодавства, перерахунок здійснив не з 01.01.2018 року, а з 01.08.2018 року, діючи протиправно, оскільки це суперечить ст.ст.22,58 Конституції України.

Отже, вимога позивача про визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, виходячи з розміру суддівської винагороди 28192,00 грн. за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року, виходячи з суддівської винагороди 28192 гривні та виплатити недораховану суму грошового утримання починаючи з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно (сума становить 16590 гривень), суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки дана вимога позивача про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Одесі здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Одесі щодо не здійснення такого перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та у зв'язку із тим, що право позивача на перерахунок довічного грошового утримання виникло з 01.01.2018 року, дана позовна вимога також є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах заявленої до стягнення суми 16590грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аргументи відповідача судом відхиляються як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні в матеріалах докази, встановивши їх належність, допустимість та достовірність, їх достатність і взаємопов'язаність, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, на підставі чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 194, 241-246, 250, 255, 260-262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року за його заявою від 31.07.2018р.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року, виходячи з суддівської винагороди 28192 гривні та виплатити недораховану суму грошового утримання починаючи за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно у розмірі 16590(шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто)грн. 00 коп.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а; код ЄДРПОУ:41248812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП:НОМЕР_1)судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.