Рішення № 79754110, 11.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.05.2018р. № 159 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста в колгоспі ім. Калініна, КСП «Кубей», СВК «Кубей» в селі Кубей Болградського району Одеської області у період з 25.08.1980 року по 26.12.2011 року.

- Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 08.12.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено (а.с. 4-8), що оскаржуване рішення є протиправним та повинно бути скасовано, а на Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області має бути покладений обов'язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з моменту досягнення пенсійного віку.

Ухвалою від 12.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

03.01.2019 року від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 33-35), в обґрунтування якого зазначено, що є помилковими твердження позивача, що оскаржуване рішення управлінням було прийняте без з'ясування будь-яких фактичних даних, а лише на підставі відмови ліквідатора СВК «Кубей» надати первинні документи для підтвердження обґрунтованості та правильності стажу роботи позивача в якості тракториста-машиніста. Єдиною підставою для набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є доведення первинними документами, що ОСОБА_1 працював в особливих умовах протягом повного пільгового періоду.

Сторони до судового засідання, яке було призначено на 06 лютого 2019 року, не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

11.01.2019 року від представинка Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача (а.с. 40).

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

В силу частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положеньцього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інших заяв та клопотань до суду по суті справи не надходило.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Так, зокрема статтею 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом встановлено, що 05.03.2018 року позивач звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.05.2018 року № 159 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи (а.с. 11-13).

Своє рішення відповідач мотивував тим, що підставою для відмови в призначенні пенсії є відмова ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнко Віктора Дмитровича надати спеціалісту відділу контрольно-перевірочної роботи № 3 внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області первинні документи для підтвердження обґрунтованості та правильності стажу роботи позивача в якості тракториста-машиніста у період з 1980 по 2011 рік, у зв'язку з чим у позивача відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

З такою думкою відповідача, суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах на пенсію за віком мають право працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі цього Закону, також, відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено обов'язок надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового сажу лише в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Тобто, діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Судом встановлено, що загальний стаж роботи позивача відповідно до протоколу № 230 від 18.05.2018 року складає 33 роки 11 місяців та 22 дні.

З трудової книжки позивача вбачається (а.с. 16-25), що позивач працював трактористом-машиністом в селі Кубей (раніше - Червоноармійське) Болградського району Одеської області у період з 25.08.1980 року по 26.12.2011 року в колгоспі ім.Калініна, КСП «Кубей», СВК «Кубей» та у періоди з 02.04.2012 року по 14.12.2017 року в ТОВ «Бессарабія Плюс».

Також, суд зазначає про наявність у позивача фахової кваліфікації тракториста-машиніста, що підтверджується посвідченням тракториста-машиніста НОМЕР_2 та атестатом НОМЕР_3 про закінчення СПТУ №2 в с.Суворово Ізмаїльського району Одеської області за фахом «тракторист- машиніст III класу» (а.с. 26-27).

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Згідно роз'яснення № 7 Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу , який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 17 від 17 травня 1992 року «Про порядок застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення» до підприємств сільського господарства відносяться підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Суд не бере до уваги доводи Відповідача, які викладені в рішенні № 159 від 18.05.2018 року, про те, що провести зустрічну перевірку достовірності видачі пільговій довідки на ОСОБА_1 від 24.01.2018 року № 13, яка оформлена актом зустрічної перевірки від 25.04.2018 року № 5175), не представилось можливим, у зв'язку з відмовою ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнко В.Д. надати первинні документи для підтвердження обґрунтованості та правильності стажу роботи позивача в якості тракториста-машиніста у період з 1980 по 2011 рік, оскільки, як зазначено судом, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В трудовій книжці є усі записи, які підтверджують стажу роботи позивача в якості тракториста-машиніста у період з 1980 по 2011 рік.

Україна є правовою державою і в подібних випадках виступає гарантом у захисті соціальних прав громадянина. За змістом ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 23 Конституції України, кожна особа пенсійного віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Таким чином, суд робить висновок, що стаж позивача на роботі в якості тракториста-машиніста у період з 1980 по 2011 рік в колгоспі ім.Калініна, КСП «Кубей», СВК «Кубей» підтверджено наявністю записів в трудовій книжці, тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах з дня первісного звернення, тобто з 05.03.2018 року.

Крім того, рішення прийняте відповідачем № 159 від 18.05.2018 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії, порушує його право на пенсійне забезпечення та впливає на майновий стан позивача.

Впродовж судового розгляду відповідач не довів суду та не надав доказів щодо правомірності прийнятого рішення № 159 від 18.05.2018 року, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії.

З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити.

При розгляді справи та вирішенні спору судом застосовано статтю 19 Конституції України, статті 10, 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 8, 45, пункти 2, 16 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.05.2018р. № 159 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста в колгоспі ім. Калініна, КСП «Кубей», СВК «Кубей» в селі Кубей Болградського району Одеської області у період з 25.08.1980 року по 26.12.2011 року.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 08.12.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, (ІПН: НОМЕР_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37743414), сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В

.

.