Ухвала суду № 79753537, 11.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2019 року м. Київ №320/569/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ-БУДІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ-БУДІНВЕСТ" з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Київській області від 08.01.2019 №1045486/41685249 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.08.2018 №5в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 03.08.2018 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 31.08.2018.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, всупереч вказаних вимог статті 160 КАС, позивач у позовній заяві не зазначив ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) щодо відповідачів.

Окрім цього, положеннями пункту 8 частини п’ятої статті 160 КАС визначено, що в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, згідно з частиною першої статті 161 КАС, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС).

Як встановив суд, позивач в додатках до позовної заяви зазначив, зокрема, виписки з банківського реєстру, квитанції про реєстрацію та лист-пояснення від 09.01.2019 з доданими до нього первинними документами. Проте, у додатках до позовної заяви відсутні виписки банківського реєстру та квитанції про реєстрацію, а також, у листі поясненні від 09.01.2019 №09/01-1 не зазначені додатки, які додаються до нього, що підтверджено актом від 05.02.2019, який складений працівниками Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) суду.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених КАС, а тому, зазначені недоліки мають бути усунуті шляхом надання суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, а також надання її копії відповідно до кількості учасників справи, зокрема, із зазначенням у ній ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) щодо відповідачів, а також, приведення у відповідність змісту переліку додатків фактично долученим документам і матеріалам з урахуванням приписів частини першої статті 161 цього Кодексу та наведених вище висновків суду.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який поданий юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривня).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Київській області від 08.01.2019 №1045486/41685249 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.08.2018 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 03.08.2018 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, в позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру. Отже, ставка судового збору становить 3842,00 грн. (2 вимоги немайнового характеру помножити на 1921,00 грн. - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

При цьому, позивач до позовної заяви додав платіжне доручення від 29.01.2019 №289 про сплату судового збору тільки у розмірі 1921,00 грн. Тому, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ-БУДІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.