Ухвала суду № 79753156, 05.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6014/18

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Нагайцева Д.С. (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №39491/18 від 17.12.2018 (а.с. 171-175)) просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо невиконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі №815/6708/14;

визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо невиконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі №815/6708/14;

стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.10.2014р. по 22.12.2014р. у розмірі 2783,88 грн.;

стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі по справі № 815/6708/14 з 22.12.2014р. по 01.11.2018р. у розмірі 213005,05 грн.

10.01.2019р. (вх. № ЕП/166/19) від представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачу з дня винесення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 р. у справі №815/6708/14, якою останній відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 р. за нововиявленими обставинами, було відомо про неможливість виконання Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі №815/6708/14. Відтак, на думку представника відповідача, строк звернення до суду з цим позовом сплинув.

У судовому засіданні представник відповідачів підтримав заявлене клопотання.

Позивач в судовому засіданні щодо зазначеного клопотання заперечувала.

Виходячи з принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п. 2 ч.3 ст. 2 КАС України), правила ст. 122 КАС України поширюються на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, адміністративний позов надійшов до суду 13.11.2018р. (вхід. № 6248/18).

Згідно п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. у справі № 815/6708/14 до теперішнього часу не виконана, на думку суду позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, щодо невиконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі №815/6708/14 мають триваючий характер, в зв'язку з чим строк звернення до суду з цими вимогами до суду не пропущений.

Щодо вимог про стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі по справі № 815/6708/14 з 22.12.2014р. по 01.11.2018р. у розмірі 213005,05 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи зазначену норму закону, право звернення позивача до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, в тому числі і за час вимушеного прогулу, не може бути обмежене будь-яким строком.

Згідно ст. 1, ч.2 ст. 12 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013 р., в положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями ст.ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу чинного законодавства, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 1 та 12 Закону України «Про оплату праці», правових висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 р., у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто уcіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат, в зв'язку з чим клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 240, ч.3 ст. 45, ст.ст. 180-183, 243, 248, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.02.2019 р.

Суддя Г.П. Самойлюк