Вирок № 79752914, 08.02.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

08.02.2019

Справа №497/1588/18

Провадження №1-кп/497/17/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Цоєва Д.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Караівана К.І.,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12018160270000459 від 06.09.2018 з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровськ, громадянина України, зі слів - з середньо-технічною освітою, офіційно непрацевлаштований, одружений, виховує чотирьох власних дітей і п'яту дитину - дружини від першого шлюбу, місце проживання його зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,

- який обвинувачується за ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Приблизно в середині липня 2018 року (точна дата не встановлена), обвинувачений ОСОБА_4, в ході свого проживання з травня 2018 року разом з родиною - дружиною та дітьми в орендованому ними домоволодінні АДРЕСА_3 що належить потерпілому ОСОБА_5, реалізуючи свій намір, що виник в нього з-за важкого матеріального становища і був спрямований на таємне викрадення чужого майна, з зазначеного домоволодіння, протягом 3-4 тижнів (точний період часу не встановлено), діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення майна ОСОБА_5, що знаходилося у вищевказаному домоволодінні і до якого він, обвинувачений, мав вільний доступ, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дії ніхто з сторонніх осіб не бачить, незаконно викрав і здав у пункт прийому металобрухту, таємно і незаконно заволодівши таким чином наступним майном:

-каналізаційним металевим люком вартістю 350 гривень;

-пресом для віджиму винограду вартістю 2300 гривень,

-дробаркою для винограду вартістю 1900 гривень,

-саморобним металевим бойлером вартістю 1000 гривень,

-саморобною металевою батареєю вартістю 500 гривень,

-трьома комплектами алюмінієвих карнизів вартістю 150 гривень за один комплект, на загальну суму 450 гривень,

-металевим умивальником, покритим керамікою, вартістю 500 гривень,

-механічними вагами з двома чашами вартістю 400 гривень,

-газовою плиткою чотирьох камфорною, вартістю 1500 гривень,

-двома чавунними сковорідками вартістю 100 гривень за одну, загальною сумою 200гривень,

-пральною машинкою «Рига» вартістю 750 гривень,

тобто, таємно викравши їх, виніс за межі домоволодіння, де розпорядився викраденим на свій власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду загальною сумою в розмірі 9850 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст.185ч.1 КК України, - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, та підтвердив суду обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що він разом з дружиною і п'ятьма дітьми є переселенцями з зони АТО, від держави вони не отримали ані безкоштовного житла, ані іншої допомоги, тому він змушений власними силами влаштовувати своє життя далеко від домівки, яка залишилася у непідконтрольній частині держави. Він у травні 2018 року, перебуваючи в м.Болград, домовився з потерпілим орендувати в нього будинок в м.Болград за 800грн. на місяць і з оплатою комунальних послуг, проте, оскільки працював на роботах, які зміг знайти і вони були невисокооплачувані, коштів не вистачало, дружина народжувала п'яту дитину, що потребувало великих витрат, оскільки безкоштовних медичних послуг вони отримати не змогли навіть у статусі переселенців, з-за чого в нього, обвинуваченого, виникла думка, що можна з будинку, в якому він проживає винести деякі металеві предмети та здати до пункту приймання металобрухту, що він поступово, протягом, приблизно, місяця, - до вересня 2018 року, й здійснював. Визнає, що скоїв злочин, визнає вартість викраденого, готовий поступово, частинами виплатити потерпілому його вартість, яке почав вже повертати - придбав каналізаційний люк і газову плиту; вину свою у скоєнні злочину визнає в повному обсязі, просить при призначенні покарання врахувати його важке матеріальне становище, наявність в нього великої родини, з-за чого збитки він не може відшкодувати одночасно, але має бажання це зробити, має намір відшкодовувати їх частинами, має намір більше не скоювати правопорушень, просить суворо не карати, просить призначити мінімальний штраф чи випробувальний строк.

Потерпілий суду пояснив, що він познайомився з обвинуваченим випадково - побачив його на дорозі, коли той йшов пішки з села Владичень до м.Болград і, пожалівши, підвіз, в ході розмови запропонував йому пожити у будинку, що тільки-но отримав у власність і в якому потрібно було навести порядок, але будинок був придатний для проживання, був з усіма зручностями і в ньому буле усе необхідне, у тому числі посуд і постільна білизна. Вони домовилися, що ОСОБА_4 перший місяць не буде оплачувати проживання, а за це наведе деякий лад у домоволодінні - поскладає речі, прибере бур'ян, відремонтує кран, тощо. Проте, на початку вересня від знайомих дізнався, що обвинувачений виносив напередодні увечері з будинку бойлер, навідав свій будинок, побачив відсутність багатьох речей, тому запропонував обвинуваченому відшкодувати цю шкоду - майном чи коштами, на його, обвинуваченого, розсуд, але обвинувачений ще три тижні не відновлював становище будинку до первісного і тому він, потерпілий, змушений був звернутися до правоохоронних органів. Обвинувачений заборгував також йому за комунальні послуги, а також, після того, як обвинувачений з родиною виїхав, він, потерпілий, виявив, що пропали ще постільна білизна та каструлі, та й вартість викраденого майна насправді врахована у мінімальному розмірі - насправді воно дорожче, але нехай ОСОБА_4 поверне хоча б те, що вказано в обвинувальному акті, бо йому, потерпілому, шкода й його, обвинуваченого, й його родину - дружину й дітей. Наразі він, потерпілий, підтверджує, що обвинувачений повернув каналізаційний люк - не тієї ж якості - гірше, але приймає це відшкодування, газова плита, що придбав обвинувачений - не придатна до експлуатації, її навіть газовщики приєднати до мережі газопостачання відмовилися, тому він, потерпілий, її не визнає як відшкодування збитку, завданого злочином, також наполягає, щоб обвинувачений повернув чи відшкодував вартість інших речей, оскільки не вірить йому - адже дізнався, що ОСОБА_7 не дуже піклується про родину - вживає алкогольні напої, має заборгованість перед багатьма особами, у тому числі, перед власником будинку у с.Владичень, де раніше він, обвинувачений проживав зі своєю родиною. На питання прокурора потерпілий відповів, що позов не заявляв.

Судом були досліджені та долучені до матеріалів судової справи докази, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження та представлені у судовому засіданні прокурором: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин, протокол прийняття заяви про скоєння злочину від 06.09.2018р., заява потерпілого про викрадення майна, протокол огляду місця події з фототаблицею від 06.09.2018р., постанова від 06.09.2018 року про визнання ОСОБА_3 потерпілим, протокол слідчого експерименту на місці події з фототаблицею від 06.09.2018 року - у домоволодінні, що належить ОСОБА_3, де обвинувачений добровільно у присутності пойнятих та потерпілого розказав та показав, яким чином він викрав майно потерпілого, та протокол огляду від 10.09.2018року території автостоянки, де розташований пункт приймання металобрухту. Також судом досліджені матеріали, що характеризують обвинуваченого.

Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними.

Прокурор просив визнати винним обвинуваченого з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування, вважаючи їх належними та достатніми, які узгоджуються між собою та доводять вину обвинуваченого, та, враховуючи характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого, просив призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті КК України, за якою він обвинувачується і якою кваліфіковані його дії, але, враховуючи характеризуючи матеріали та наявність пом'якшуючих обставин, прокурор вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, - до ОСОБА_4, на його думку, можливе застосування дії статті 75 за умови призначення обов'язків за ст.76 КК України.

Захисник обвинуваченого просить не призначати надто суворого покарання і врахувати скоєння обвинуваченим злочину у стані скрутного матеріального становища, часткового відшкодування шкоди, завданої потерпілому, визнання вини, наявність на утриманні п'ятьох дітей, позитивну характеристику, першу судимість, тому вважає за можливе призначення ОСОБА_4 штрафу у мінімальному розмірі або ж випробувального строку.

Вислухавши обвинуваченого, потерпілого, прокурора, захисника, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення обвинуваченого, потерпілого та прокурора, надані у судовому засіданні щодо суті обвинувачення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, що повністю узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні вищевказаного злочину доведена вказаними доказами в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу ОСОБА_4, який негативно не характеризується, на «Д» обліку у лікарів психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, проживає у родині, утримує п'ятеро дітей, а також те, що потерпілий не наполягає на суворому покаранні, також те що обвинувачений добровільно співпрацював з органами досудового розслідування, надавши в ході досудового і судового розслідування усі пояснення щодо обставин та способу скоєння злочину, стверджує, що розкаюється у скоєному.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає співпрацю обвинуваченого з органами досудового розслідування, та сприяння у розкритті злочину, а також те, що раніше обвинувачений не притягувався до будь-яких видів відповідальності, злочин скоїв вперше, вину визнає в повному обсязі, злочин скоїв у стані скрутного матеріального становища, часткового відшкодував шкоду, завдану потерпілому, наявність на утриманні п'ятьох дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст.67 КК України - судом не встановлено.

Крім того, суд враховує висновки досудової доповіді Болградського районного органу пробації від 20.11.2018 року, згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник, хоча й з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства за умови виконання ним обов'язків, передбачених ст.76ч.1п.1,2 КК України.

За наслідками проведеного аналізу вищезазначених правових норм, встановлених фактів та досліджених доказів, суд враховує наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує думку потерпілого, а також вищезазначений висновок досудової доповіді органу пробації.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, в межах санкції інкримінованої йому статті 185 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі, оскільки більш м'яке покарання не відповідатиме обставинам скоєння злочинку, особі обвинуваченого, ступеню його вини, наслідкам від його дій.

Таким чином, з врахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, майнового стану обвинуваченого, розміру вартості викраденого майна та наслідків злочину, ставлення самого обвинуваченого до скоєного - визнання вини та розкаяння, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому є обґрунтовані підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням дії статей 75 і 76 КК України, - звільнивши його від відбування покарання, призначивши йому випробувальний строк з умовою виповнення ним покладених на нього судом обов'язків.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом також відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185ч.1, 75, 76ч.1п.1,2, ч.3 п.2 КК України, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного даним вироком - з випробуванням - строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.3п.2 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки протягом іспитового строку:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_4 - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова