Ухвала суду № 79752136, 12.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"12" лютого 2019 р. справа № 300/231/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-134410-55у від 07.11.2018, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) 01.02.2019 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-134410-55у від 07.11.2018.

Позов мотивовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області протиправно видано податкову вимогу №Ф-134410-55у від 07.11.2018, згідно якої контролюючий орган безпідставно вимагає сплати позивачем заборгованості в сумі 15 819,54 гривень, яка виникла у зв'язку з несплатою єдиного внеску. Позивач вказує на відсутність будь-яких відомостей чи доказів виникнення недоїмки, її збільшення (проведення документальних перевірок, за результатами яких було визначено недоїмку, подання позивачем звітів про нарахування спірної суми єдиного внеску), періоду її нарахування, застосованого відсотку, бази єдиного внеску, доходу позивача, на підставі якого нараховано спірний розмір єдиного внеску.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

В подальшому ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в порядку статті 150 КАС України шляхом зупинення стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску в розмірі 15 819,54 гривень на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-134410-55у від 07.11.2018 у виконавчому провадженні №58081768.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує на те, що 15.01.2019 старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Баран Д.І. відкрито виконавче провадження №58081768. Постановою Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 15.01.2019 накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 Зважаючи на обов'язок державного виконавця щодо вчинення передбачених законом заходів примусового виконання рішень, подальше вчинення виконавчих дій може завдати значних матеріальних збитків позивачу. Таким чином, на переконання позивача, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Вважає, що не вжиття судом заходів по забезпеченню позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або здійснити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті вказаного слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду позивачем не наведено жодного обґрунтування наявності обставин і відповідних доказів на їх підтвердження з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Позивач, стверджуючи про накладення державним виконавцем арешту на все майно, яке йому належить, не надав відповідного письмового доказу наявності такої обставини.

Крім того, за змістом пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Івано-Франківський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області як відповідний суб'єкт владних повноважень не є стороною (відповідачем) у даній справі, відтак, зупинення дії стягнення за постановою державного виконавця від 15.01.2019 у виконавчому провадженні №58081768 матиме наслідком порушення пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України.

З огляду на вказане, станом на 12.09.2019, відсутні підстави, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску в розмірі 15 819,54 гривень на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-134410-55у від 07.11.2018.

За наведених обставин та вказаних правових норм, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення у виконавчому справдженні №58081768 є безпідставним та необґрунтованим, а тому в забезпечені позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску в розмірі 15 819,54 гривень на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-134410-55у від 07.11.2018 у виконавчому провадженні №58081768.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 153, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Чуприна О.В.