Ухвала суду № 79745827, 08.02.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/18/19 провадження № 1-в/403/13/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Гарбар С.І.,

за участю: прокурора Вдовіченко Ю.П., представника ДУ «Устинівський виправний центр № 37» ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка подання Державної установи «Устинівський виправний центр №37» Міністерства юстиції України про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання до засудженого

ОСОБА_2, 29 жовтня 1970 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса

місця проживання до засудження: вул.Кірова, буд.№193

м.Долинська Кіровоградської області, громадянина України,

маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, до

засудження не працюючого, раніше судимого,

засудженого:

16.03.2012 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років;

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.03.2016 року у відповідності до ч.5 ст.72 КК України засудженому зараховано у строк покарання час попереднього ув’язнення з 24.10.2011 року по 05.06.2012 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі;

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2017 року засудженому замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м’яким, а саме: обмеженням волі строком на 03 роки 02 місяці 21 день;

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 02.03.2018 року засудженому зараховано в строк покарання час його слідування під вартою до ДУ «Устинівський виправний центр №37» Міністерства юстиції України з 10.01.2018 року по 12.02.2018 року, що за правилами п.1 ч.1 ст.72 КК України, становить два місяці чотири дні обмеження волі,-

В С Т А Н О В И В :

Державна установа «Устинівський виправний центр №37 Міністерства юстиції України (далі - ДУ «Устинівський виправний центр № 37») звернулась до суду із поданням про застосування до засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він відбув три четверті строку покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні по розгляду подання стосовно застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_2 прокурор вважала його таким, що не підлягає до задоволення, оскільки засуджений є особою раніше неодноразово судимою, вчиняв умисні злочини через незначні проміжки часу, що свідчить про його підвищену суспільну-небезпечність; вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, за який він відбуває покарання, є особливо тяжким, та мав наслідком смерть потерпілого; засуджений за весь період відбування покарання має більше стягнень, ніж заохочень; не був залучений до праці під час відбування покарання у Петрівській виправній колонії №49, про що свідчать матеріали його особової справи; безпосереднє виконання засудженим покладених на нього законом обов’язків не може свідчити про те, що він виправився в повній мірі. За вказаних обставин висновки установи виконання покарань та районної спостережної комісії про наявність підстав застосування до засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення є передчасними.

В судовому засіданні по розгляду подання представник ДУ «Устинівський виправний центр №37» зазначив про те, що засуджений ОСОБА_2 довів своє виправлення, був працевлаштований на виробництві установи, до дисциплінарної відповідальності за час відбування покарання у виправному центрі не притягувався, дотримується санітарно-гігієнічних норм, приймає активну участь у виховних заходах, за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку отримав два заохочення у виді подяк, має позитивну направленість, у скоєному злочині розкаюється, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 прохав суд задоволити його клопотання та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання у виді обмеження волі, оскільки він протягом строку відбування покарання навчався та отримав декілька професій, сумлінно ставився до праці, застосовані до нього стягнення на даний час погашені, він розкаюється у вчиненому злочині, має намір після звільнення влаштуватися на роботу та доглядати стареньку бабусю. Разом з тим, з приводу вчинення ним особливо тяжкого злочину - позбавлення життя потерпілого, про що було зазначено прокурором в судовому засіданні, вказав на відсутність у нього вибору та вчинення цього злочину за інших обставин, ніж викладені у вироці суду, оскільки він захищався. На запитання суду про причини систематичних порушень ним порядку відбування покарання, що полягали у вилученні дріжджів та бражної закваски, зазначив, що лише перші дві догани дійсно мали місце з його вини, а інші дві - це збіг обставин та необхідність дотримання правил, які існують між засудженими.

Враховуючи думку прокурора, пояснення представника установи виконання покарань, засудженого ОСОБА_2, дослідивши додані до подання матеріали, а також матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що подання ДУ «Устинівський виправний центр №37» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) під час вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку, місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.5 ст.12 Кримінального кодексу України (далі - КК України) вчинений засудженим ОСОБА_2 злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин.

Згідно п.6 ч.1 ст.152 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) підставою звільнення від відбування покарання є умовно-дострокове звільнення.

Відповідно до ч.2, п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі; якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» (далі - Постанови №2) при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 16.03.2012 року до покарання у виді 10 років позбавлення волі з подальшою заміною невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким - обмеженням волі строком на 03 роки 02 місяці 21 день.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.03.2016 року на підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому зараховано в строк призначеного покарання строк попереднього ув’язнення з 24.10.2011 року по 05.06.2012 року з розрахунку: одному дню попереднього ув’язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 02.03.2018 року засудженому зараховано в строк покарання за правилами, передбаченими ч.5 ст.72 КК України (одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі) час слідування під вартою до ДУ «Устинівський виправний центр №37» з 10.01.2018 року по 12.02.2018 року, що становить 02 місяці 04 дні обмеження волі.

Відповідно до довідки ДУ «Устинівський виправний центр №37» строк призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання у виді 10 років позбавлення волі, з урахуванням заліків попереднього ув’язнення 7 місяців 12 днів та строку слідування під вартою 2 місяці 04 дні, скоротився на 9 місяців 16 днів та складає 9 років 02 місяці 14 днів. Станом на 08.02.2019 року засуджений ОСОБА_2 має фактично відбутий строк покарання 7 років 3 місяці 12 днів. Невідбутий строк покарання складає 1 рік 11 місяців 01 день. Початок строку відбуття покарання засудженому рахується з 24.10.2011 року і кінець строку після зарахування заліків визначено 09.01.2021 року.

З огляду на викладене, засуджений ОСОБА_2 відбув не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного йому за вироком суду.

Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 суд враховує також вимоги ч.8 ст.154 КВК України, відповідно до яких особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі.

Судом встановлено, що ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області про заміну засудженому ОСОБА_2 позбавлення волі більш м’яким покаранням - обмеженням волі, була винесена 22.12.2017 року та набрала законної сили 10.01.2018 року, тобто з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення засудженого ДУ «Устинівський виправний центр №37» звернулася до суду більше, ніж через один рік з дня винесення та набрання законної сили вказаною вище ухвалою суду.

Згідно характеристики засудженого ОСОБА_2 за період перебування в слідчому ізоляторі м.Миколаїв, починаючи з 02.11.2011 року, останній заохочень не мав, порушень режиму утримання не допускав.

За змістом подання та довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_2, за період відбування покарання в Петрівській виправній колонії (№49), починаючи з 19.07.2012 року, на нього було накладено чотири стягнення за порушення встановленого режиму, а саме: 26.01.2013 року - сувора догана (вилучено мобільний телефон), 22.02.2014 року - догана (вилучено дріжджі), 30.04.2014 року - сувора догана (вилучено дріжджі) та 18.03.2016 року - догана (вилучено бражну закваску), які на даний час погашені, а за активну участь у суспільному житті відділення застосований один захід заохочення у виді подяки.

За період відбування покарання в ДУ «Устинівський виправний центр №37», починаючи з 12.02.2018 року, засуджений ОСОБА_2 порушень порядку відбування покарання не допускав, за сумлінну поведінку та ставлення до праці правами начальника установи 24.06.2018 року та 10.10.2018 року до нього застосовані два заходи заохочення у виді подяки.

Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_2, наданої ДУ «Устинівський виправний центр №37», засуджений працевлаштований різноробочим на току; проявляє добросовісне ставлення до праці та вчасно виконує покладені на нього завдання; за час відбування покарання у виправному центрі характеризується позитивно; не допускає порушень пожежної безпеки та безпеки праці; своєю поведінкою надає позитивний приклад іншим засудженим; на заходи виховного впливу реагує позитивно; розкаюється у вчиненому злочині, покарання вважає справедливим.

Відповідно до психологічної характеристики засудженого ОСОБА_2 від 15.12.2018 року останній за час відбування покарання в Устинівському виправному центрі №37 зарекомендував себе як цілеспрямований, емоційні переживання, як правило, не глибокі. На зауваження персоналу установи реагує позитивно. Для налагодження позитивного емоційного контакту при проведенні роботи із засудженим бажано практикувати до нього «авансове» заохочення, вкрай не бажано у виховній роботі з ним використовувати заходи, що можуть сприйматись як приниження особистості.

Згідно довідки оперативної групи ДУ «Устинівський виправний центр №37» засуджений ОСОБА_2 конфліктних та боргових відносин з іншими засудженими не має, намірів скоїти злочин не виношує, негативних проявів за час перебування в установі з його боку не було.

Згідно строкового трудового договору від 01.04.2018 року засуджений перебуває у трудових відносинах з ДУ «Устинівський виправний центр №37».

Відповідно до довідки, виданої ДУ «Устинівський виправний центр №37» від 22.12.2018 року №3.1/1340/Шнк, засуджений ОСОБА_2 отримував систематичний дохід у виді заробітної плати із березня (відпрацьовано 3 дні) по листопад 2018 року.

В судовому засіданні по розгляду подання представник виправного центру та засуджений ОСОБА_2 суду пояснили, що з грудня 2018 року останній не працює, оскільки відсутня робота на току, де він був працевлаштований. Разом з тим, з 14.02.2019 року починатиметься робота з підготовки посівного матеріалу і таким чином засуджений знову буде залучений до праці, якщо суд не прийме рішення про звільнення його умовно-достроково від відбування призначеного покарання.

Відповідно до витягу з протоколу №22 від 29.12.2018 року комісія Устинівського ВЦ №37 по перегляду особових справ засуджених, формально підпадаючих під умовно-дострокове звільнення, та подання матеріалів в суд, постановила клопотати перед судом про застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_2.

Згідно витягу з протоколу №1 від 11.01.2019 року засідання районної спостережної комісії при Устинівській районній державній адміністрації та постанови комісії №3 від 11.01.2019 року, остання постановила клопотати перед районним судом про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_2.

За змістом ч.2 ст.81 КК України та роз’яснень п.п.1, 2 Постанови №2 умовно-дострокове звільнення особи від відбуття покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ч.2 ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.При цьому головною умовою прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно до ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Таким чином, виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, і при оцінці поведінки засудженого, судом приймається до уваги, що сумлінна поведінка, як передумова умовно-дострокового звільнення, - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо. Поведінка засудженого має бути взірцевою для інших засуджених.

На підставі викладеного, з урахуванням досліджених матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_2, суд вважає недостатніми підстави вважати, що засуджений ОСОБА_2 має зразкову поведінку, взірцеву для інших засуджених, та довів в повній мірі своє виправлення на час розгляду стосовно нього подання.

При цьому суд також зазначає, що сумлінне виконання засудженим ОСОБА_2 своїх прямих обов’язків протягом 2017-2018 років, в тому числі передбачених ст.9 КВК України, ще не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення, з урахуванням періодичного вчинення ним порушень режиму відбування покарання у 2013, 2014 та 2016 роках та часткового визнання своєї вини в цьому.

За змістом ч.2 ст.65 КВК України активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.

Разом з тим, з особистих пояснень засудженого та досліджених судом матеріалів його особової справи, пояснень представника виправного центру, судом не встановлено активної участі засудженого ОСОБА_2 у суспільному житті виправного центру.

Крім того, як вбачається з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_2 (2-Я-18), за час відбування ним покарання у ДУ «Петрівська виправна колонія №39» в 2016-2017 роках останній не був працевлаштований, що було безпосередньо підтверджено і самим ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Таким чином, за період часу з 02.11.2011 року по (початок перебування засудженого у місцях позбавлення волі) по березень 2017 року (залучення до праці в ДУ «Устинівський виправний центр №37») ставлення засудженого ОСОБА_2 до праці не були сумлінними та зразковими, про що свідчить відсутність за вказаний період залучення засудженого до суспільно-корисної праці під час відбування ним покарання за вироком суду з 02.11.2011 року по 19.07.2012 року та протягом 2016-2017 років, а також відсутність за вказаний період застосованих до нього заходів заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, оскільки вперше такий захід заохочення у виді подяки був застований до засудженого лише 24.06.2018 року (захід заохочення 30.06.2015 року мав місце за активну участь у суспільному житті відділення).

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, в тому числі за обов’язкової постійної старанності у роботі, чесного ставлення до праці. Натомість засуджений ОСОБА_2 протягом всього фактично відбутого ним строку покарання не залучався до праці та не виконував на постійній основі роботи, яка за своїм характером та змістом давала б суду підстави зробити висновок про те, що засуджений сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п.2 Постанови №12 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Судом при розгляді подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 встановлено, що останній раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності та сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а саме: 1) 25.09.1998 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.141 КК УРСР (грабіж) до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; 2) 18.04.2002 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.309 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту), ст.71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі із звільненням умовно-достроково на невідбутий строк покарання 2 місяці 20 днів; 3) 02.06.2004 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України (крадіжка) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) 06.03.2006 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Таким чином, засуджений ОСОБА_2 систематично на протязі свого життя, починаючи з 1998 року, вчиняв умисні злочини, за які відбував покарання у виді позбавлення волі в установах виконання покарань, однак належних для себе висновків щодо необхідності дотримуватись встановлених в суспільстві правил співжиття не робив, на шлях виправлення не ставав, після застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання продовжив протиправну діяльність та, як наслідок, вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя людини, передбачений ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство), що свідчить про підвищену суспільну небезпечність та стійку антисоціальну спрямованість особистості засудженого ОСОБА_2.

При цьому, судом також враховується, що вчиняючи в 2011 році злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, засуджений ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння, і три допущені ним напротязі 2013-2016 років порушення порядку відбування покарання (вилучення дріжджів та бражної закваски), були знову спрямовані на отримання забороненого для вжиття в установі спиртного напою, не дивлячись на раніше накладені на нього за такі дії стягнення у виді догани та суворої догани.

За вказаних обставин, з урахуванням особливої тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_2 злочину проти життя особи, наслідком якого стала смерть потерпілого, неодноразового вчинення засудженим на протязі свого життя умисних злочинів та характеру допущених них порушень порядку відбування покарання, суд вважає недостатніми підстави вважати, що засуджений ОСОБА_2 протягом всього строку відбування покарання мав зразкову поведінку, взірцеву для інших засуджених, та довів своє виправлення на час розгляду стосовно нього подання, а факт наявності в нього заохочень та сумлінного ставлення до праці, в тому числі і в ДУ «Устинівський виправний центр №37», не може слугувати безспірною та переконливою підставою для висновку про те, що засуджений виправився та не буде продовжувати вчиняти нові злочини, оскільки така поведінка засудженого обумовлена здійсненням за ним регламентованого контролю та можливістю застосування стягнення.

Також суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання в ДУ «Устинівський виправний центр №37» з 12.02.2018 року, засідання комісії установи щодо внесення до суду подання про його умовно-дострокове звільнення як особи, що довела своє виправлення, проведено 29.12.2018 року, тобто за період часу менше одинадцяти місяців перебування засудженого ОСОБА_2 в установі, а тому відсутність застосованих до нього стягнень після 18.03.2016 року,свідчить про наявність процесу позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого, але не створюють у нього на даний час в достатній мірі готовність до самокерованої правослухняної поведінки, внаслідок чого суд приходить до висновку про передчасність звернення ДУ «Устинівський виправний центр №37»до суду з поданням про застосування до засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення.

При цьому суд вважає, що позитивна характеристика засудженого ОСОБА_2 за час відбування покарання у виправному центрі, його працевлаштування, відсутність конфліктних відносин з іншими засудженими, дотримання санітарних норм та вимог пожежної безпеки, а також сумлінне виконання своїх прямих обов’язків, в тому числі передбачених ст.9 КВК України, при наявній кримінологічній характеристиці засудженого та строку не відбутого ним покарання, що станом на 08.02.2019 року складає 01 рік 11 місяців 01 день, навіть за наявності трьох подяк за сумлінну поведінку та ставлення до праці і погашених чотирьох стягнень, не можуть свідчити про його трудове перевиховання та виправлення в повній мірі, як того вимагають положення ст.81 КК України, виходячи із неспіврозмірності його поведінки та ставлення до праці під час відбування покарання за останнім вироком суду особливій тяжкості вчиненого ним злочину.

З огляду на викладене, керуючись вимогами правових норм, що регулюють відбування покарання у виді обмеження волі; з урахуванням характеристики засудженого ОСОБА_2, особливої тяжкості та характеру вчиненого ним злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України; змісту доданих до подання матеріалів; повно та всебічно проаналізувавши дані про особу засудженого та його поведінку за весь період відбування ним покарання; виходячи з того, що умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально, суд приходить до висновку про недоведеність засудженим ОСОБА_2 свого виправлення та відсутність підстав вважати, що цілі покарання були досягнуті і виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду, у зв’язку з чим подання ДУ «Устинівський виправний центр №37» про застосування умовно-дострокового звільнення засудженого не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.369, 372, 376, 392, 395, 532, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В:

В поданні Державної установи «Устинівський виправний центр №37» Міністерства юстиції України про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання до засудженого ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена а апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3